WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічний ріст та циклічні коливання - Реферат

Економічний ріст та циклічні коливання - Реферат


Реферат
на тему:
Економічний ріст та циклічні коливання
Виробництво і відтворення: суть, типи, джерела відтворення. Нагромадження та інвестиції. Суспільство не може перестати споживати, тому повинно постійно виробляти. З огляду на це, процес виробництва повинен постійно повторюватися і проходити одні і ті ж стадії. Тобто потрібен процес відтворення усіх елементів продуктивних сил: робочої сили, основних та оборотних фондів та ін.
Економічне відтворення відбувається як в межах окремих підприємств і домогосподарств, галузей і регіонів, так і в масштабі всього суспільства. Основою суспільного відтворення є відтворення на окремих підприємствах і домогосподарствах, або одиничне (індивідуальне відтворення). Відтворення на окремому підприємстві є вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення.
Суспільне економічне відтворення не є простою сумою одиничних процесів відтворення окремих підприємств. Доведено, що в суспільному відтворенні з'являються нові якісні елементи, які відсутні на рівні первинних підприємств. Так, вищим інтересом підприємства є максимізація прибутку, а суспільного виробництва - максимізація добробуту населення. Підприємство орієнтується на ринковий попит, а суспільне виробництво - на сукупний попит і т. д.
Суспільне економічне відтворення являється єдністю всіх частин, що його утворюють:
o виробництва, розподілу, обміну, споживання;
o домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіонів і всього виробництва;
o продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин;
o суспільного виробництва і суспільного споживання.
В усій системі відтворювальних зв'язків визначальним є виробництво, бо саме воно створює все необхідне для життя і задоволення потреб людей.
Економічне відтворення суспільства включає в себе такі найважливіші елементи:
- відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;
- відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;
- відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва як необхідних умов суспільного процесу відтворення;
- відтворення національного багатства;
- відтворення споживання;
- відтворення економічних відносин (рис. 1).
Рисунок 1 - Елементи суспільного відтворення
Засоби виробництва і людський фактор у своїй єдності являють собою продуктивні сили суспільства. Тому економічна теорія досліджує також і відтворення продуктивних сил як матеріальної бази всієї економічної системи суспільства. Розрізняють просте і розширене відтворення економічної системи.
Просте відтворення - це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах. При простому відтворенні прибуток та інші доходи не використовуються на заощадження та інвестиції, тобто на розширення виробництва товарів і послуг, а повністю споживаються домогосподарствами. Просте суспільне відтворення було типовим для докапіталістичних економічних формацій, для так званої традиційної економіки.
Розширене відтворення економіки - це відтворення суспільного виробництва в зростаючих розмірах. У цьому разі частина прибутку та інших доходів підприємств і домогосподарств нагромаджується та інвестується у виробництво з метою розширення його межі виробничих можливостей.
Підприємці, намагаючись одержати максимум прибутку, значну частину його капіталізують, тобто спрямовують на розширення основного і оборотного капіталу, а на цій основі - і виробництва. Проте просте відтворення продовжує існувати як елемент розширеного відтворення економіки. Так, складовою частиною розширеного відтворення суспільного виробництва є відтворення тієї кількості капіталу, людського ресурсу і продукту, яке було в наявності в попередній період.
При умові розширеного відтворення створена в суспільстві частина додаткової вартості вкладається у виробництво, в капітал, тобто відбувається процес нагромадження капіталу. Нагромадження являє собою частину чистого доходу (прибутку), яку суб'єкт господарювання спрямовує на розвиток виробництва.
Норма нагромадження розраховується як відношення величини нагромадження в суспільстві до загальної величини обсягу національного доходу, створеного за відповідний період (виражена в процентах).
Процес нагромадження капіталу тісно пов'язаний із процесами заощадження та інвестування. Останні здійснюються як юридичними, так і фізичними особами з різних причин, незалежних одна від одної. Зокрема, заощадження роблять окремі особи, домашні господарства (сім'ї), з різними намірами: бажання зібрати певну суму для майбутніх витрат (купити будинок, автомобіль та ін.); прагнення забезпечити певний статок для дітей; жадання влади, яка дає велике багатство; заощадження "на чорний день" тощо. Але якими б не були мотиви різних осіб, що спонукають їх здійснювати заощадження, часто вони, як зазначає П. Самуельсон, мало пов'язані з можливостями інвестування, тобто "чистим капіталоутворенням".
Інвестиції - це сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою інвестування є одержання в перспективі більшого підприємницького доходу, прибутку, процента, ренти. Чисте інвестування має місце лише тоді, коли створюється новий реальний капітал. Це характерно для промислових, будівельних і торговельних підприємств.
Виокремлюють фінансові та реальні інвестиції. Фінансові інвестиції в основному становлять вкладення в цінні папери (акції, облігації та ін.), що випускаються приватними компаніями або державою. Ці інвестиції частково спрямовуються на збільшення реального капіталу, а значна частина залишається непродуктивним вкладенням капіталу.
Вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих запасів називають реальними інвестиціями. Однак за сучасних умов зі збільшенням обсягу матеріально-речових елементів основного капіталу швидко зростають вкладення в розвиток інтелектуального потенціалу (науку, освіту, підготовку кадрів, охорону здоров'я тощо), який стає дедалі активнішим елементом виробництва. Тому ці витрати за своєю суттю є продуктивними. Більше того, у країнах з розвинутою економікою такі витрати випереджають за темпами зростання вкладення в основний капітал.
У країнах з розвинутою ринковою системою переважну більшість становлять приватні інвестиції. Держава також бере участь в інвестиційних процесах шляхом вкладання капіталу в державний сектор, як безпосередньо, так і надаючи кредити, субсидії тощо. Значна частка її інвестицій спрямовується в першу чергу на розвиток галузей (сфер) соціально-виробничої інфраструктури, які необхідні для нормального суспільного відтворення - освіти, науки, систем транспорту та зв'язку, охорони здоров'я, збереження навколишнього
Loading...

 
 

Цікаве