WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Власність та підприємницька діяльність - Реферат

Власність та підприємницька діяльність - Реферат

зливаються в один суцільний процес. Процес усуспільнення виробництва народив державну власність.
Форми власності. Необхідною умовою ефективного функціонування ринку є багатоманітність форм власності. Основними формами власності є:
" державна (загальнодержавна,муніципальна);
" колективна (кооперативна, акціонерна, корпоративна, власність громадських організацій);
" індивідуальна (особиста, індивідуально-трудова із застосуванням найманої праці);
" змішана (державно-кооперативна, кооперативно-приватна, спільна (міжнародна), державно-кооперативно-приватна) (рис. 3.3).
В Україні панівною формою власності є державна, тому одним з важливих завдань є створення умов для трансформації одержавленої власності в її багатоманітні форми. Основним методом реалізації цієї трансформації є роздержавлення та приватизація. Мета в них одна - прискорення створення необхідних умов для функціонування повноцінної ринкової економіки.
Під роздержавленням розуміють формування різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності всіх недержавних форм власності і ліквідацію майнової монополії держави в підприємницьких відносинах.
Під приватизацією розуміють відчуження власності, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власності на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
Рисунок 3.3 - Основні форми власності
Приватизація і роздержавлення передбачає дотримання таких принципів:
" забезпечення кожному громадянину України рівного доступу до об'єктів приватизації і роздержавлення;
" охоплення цим процесом усіх сфер економіки з урахуванням інтересів усіх суб'єктів, в тому числі трудових колективів і окремих громадян;
" використання всіх форм власності згідно з економічною доцільністю;
" залишення у власності держави майна, необхідного для виконання нею своїх функцій;
" здійснення роздержавлення і приватизації під громадським контролем, з інформуванням населення.
При здійсненні роздержавлення потрібно опиратись на ряд вихідних положень. Треба привести форми господарювання у відповідність з характером розвитку і структурою виробництва, які передбачають наявність малих, середніх і великих господарств. Виділити загальнодержавні потреби і інтереси, реалізація яких не може бути раціонально здійснена на іншому рівні, крім державного (оборона країни, охорона навколишнього середовища, розвиток науки і техніки). За чистого ринку панівне становище займає приватна власність. Вона може ґрунтуватись на особистій трудовій діяльності і на найманій робочій силі. У ринковій економіці на кожну деталь і на кожен клаптик землі існує документ, або "титул власності", який належить або окремій особі, або, коли йдеться про власність корпорації, посередньо індивідуальним акціонерам.
Юридичні права індивідів на власність відносні і обмежені. Суспільство визначає, яку частку власності людина може заповісти, а яка частка повинна перейти державі у вигляді податку на спадок та податку на нерухомість.
Навіть будинок людини - не її фортеця. Людина має підкорятися законам і якщо треба, звільнити місце для будівництва залізниці, дороги тощо. Однак, переважна частина економічного доходу суспільства не може бути капіталізована і перетворена на приватну власність.
Економічний зміст підприємництва, його функції. Розпочинаючи виробничу господарську діяльність, господарюючий суб'єкт має чітко уявляти, задля чого він збирається організовувати виробництво тих чи інших матеріальних благ або надання послуг.
Сьогодні, коли суспільство рухається до ринку, кожний повинен без усякого упередження осмислити, що це таке підприємництво. Хоча підприємницька діяльність близька такому фактору, як праця, в історії ринку її виділяють в якості особливого фактору виробництва - в силу тієї особливої ролі і значимості, яку ця діяльність має для кожної людини, для окремої фірми і для ринкової економіки в цілому. Не випадково ринкову економіку визначають коротко як "економіку вільного підприємництва".
Головна особливість сучасного підприємця - вміння відкривати нові можливості виробництва, просування товарів та послуг від виробника до споживача, володіння маркетинговою діяльністю, що дає змогу знати потреби ринку в нових виробах та модернізації існуючих відповідно до запитів споживача, а ще - ініціативність, кмітливість і вміння організувати й скоординувати роботу трудового колективу, фахівців своєї команди (апарату), спроможність чітко усвідомлювати і враховувати можливості партнерів та конкурентів, готовність взяти на себе ризик, щоб забезпечити здійснення своїх ідей, успіх і розквіт своєї справи.
Аби успішно виконувати названі функції, людина повинна володіти певними здібностями, в числі яких обов'язково повинні бути вміння приймати нестандартні рішення, розбиратися в людях, точно оцінювати їх достоїнства і недоліки. Обставини можуть розкрити підприємницький талант, а можуть і погубити його.
Підприємець - суб'єкт ринку, людина, яка вивчає ринок і впливає на нього своєю практичною діяльністю, своїм бажанням "розпочати, виконувати якусь справу, приступати до засвоєння чогось значного" (В.Даль).
Підприємницька діяльність - це діяльність ініціативних, творчих, енергійних, кмітливих, цілеспрямованих, порядних людей, що реалізують важливі, складні, сміливі ідеї та рішення, беручи на себе ризик, пов'язаний з їхньою реалізацією. Підприємницька діяльність є поняттям широким, яке втілює в собі інтелектуальні якості, потрібні в управлінні, в менеджменті, бізнесі, маркетингу, комерційній діяльності, технології, товарному виробництві на рівні різноманітних інституцій багатогранної інфраструктури ринку (в банках, на біржах, в торгових домах тощо.)
Підприємництво безпосередньо пов'язане з малими підприємствами, їх розвитком і є обов'язковим компонентом ринкової економіки. В нашій країні до останнього часу ставлення до підприємницької діяльності завжди було негативним, оскільки пов'язувалося з експлуатацією, капіталізмом, нетрудовими доходами. За роки радянської влади адміністративно-командною системою у людей була знищена культура підприємництва як вид особливої господарської творчості за умов ринку і конкуренції.
В умовах ринкових відносин підприємливість є однією з ключових властивостей, що дає змогу досягти успіху навіть у неординарних, екстремальних умовах, коли потрібен швидкий пошук, прийняття і реалізація оптимальних маркетингових та комерційних рішень.
У своїй діяльності сучасний підприємець вміло організовує реалізацію всіх управлінських функцій, від яких залежить успіх не тільки його справи, а й держави, суспільства в цілому. Він ясно бачить мету своєї діяльності, чітко формує завдання, приймає рішення та досягає кінцевих результатів. Приймаючи рішення, пов'язані з ризиком (якщо не має більш ефективного способу досягнення мети), підприємець обґрунтовує правильність
Loading...

 
 

Цікаве