WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Власність та підприємницька діяльність - Реферат

Власність та підприємницька діяльність - Реферат

наявності певної частки власності, привласнення різних форм національного багатства. Скажімо, клас "нових українців"формується і внаслідок надмірного "роздування" державного апарату, розкрадання державної власності, отримання чиновниками хабарів, фешенебельних квартир за заниженими цінами.
Психологічний аспект власності відображає наявність почуття господаря у людини-працівника або його відсутність, ставлення до власності як до своєї, нічийної або чужої. Внаслідок тотального одержавлення власності в колишньому СРСР переважна більшість працівників ставилася до неї як до чужої, що виявлялося у масовому розкраданні цієї власності. В процесі роздержавлення і приватизації в Україні масштаби розкрадання значно зросли.
Можна визначити два виміри власності. Власність є діалектичною єдністю матеріально-речового змісту і суспільної форми. З боку матеріально-речового змісту власність означає сукупність матеріальних благ, грошей, цінних паперів, певні об'єкти привласнення (засоби праці, предмети праці, споживання, земля, послуги, патенти, ліцензії), до яких належить і робоча сила. Об'єктами власності є також і природні ресурси, територія, національний доход, інформація.
З боку суспільної форми власність як економічна категорія означає відносини між людьми з приводу привласнення названих різних об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення (виробництві, розподілі, обміні, споживанні).
В умовах інформаційної економіки до об'єктів власності, крім традиційних (засобів праці і предметів праці, робочої сили, використовуваних людьми сил природи), до сучасної системи відносин власності належать форми і методи організації праці, наука, інформація. Однією з важливих рис є те, що нові об'єкти власності на відміну від традиційних, не можуть тривалий час перебувати у власності окремої фірми, компанії. Крім того, їх носіями не лише з техніко-економічного, а й з соціально-економічного боку певною мірою стають особи найманої праці.
Отже, ми розглянули суть власності як економічної категорії. Показали, що власність - це відповідні, історично складені відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва і створеного за їх допомогою продукту. Щоб присвоювати, власник повинен володіти, користуватися і розпоряджатися засобами виробництва, раціонально їх використовувати, відноситись до них, як до своїх. Власність - ядро економічної системи, визначає і реалізується у відносинах виробництва, розподілу і обміну. Людина має право примножувати власність, збагачуватися, не наносячи шкоди іншій. Єдине джерело примноження власності - праця.
Історичний процес розвитку форм власності, їх еволюція. Власність не абстрактна категорія, вона виступає в конкретних формах. Коротко зупинимось на генетиці, еволюції власності. Проаналізуємо цей процес, виходячи з теоретичного положення про те, що форми власності визначаються рівнем усуспільнення виробництва.
Історія починається не з приватної, а з общинної колективної власності. Багато економістів ототожнювало особисту власність первісних людей з приватною і твердило, що з самого початку людського суспільства панувала приватна власність, вона вічна. Але в первісній общині праця індивіда не могла бути приватною в силу примітивності знарядь праці. Людина ізольовано не вижила б в тих умовах. Відносини колективної власності поширювались на головні засоби і предмети праці - на ділянку землі з усіма на ній об'єктами, житло, знаряддя праці, що використовувалось спільно (човни, сіті, ножі, луки).
Результати праці первісної общини ставали її власністю. Виробництво було націлене на задоволення потреб общини на основі зрівняльного розподілу. Вдосконалення знарядь праці, індивідуальне присвоєння результатів виробництва призвели до виникнення приватної власності. Вона в цілому виникає в результаті зміни відносин виробництва, суспільного поділу праці, а отже і її економії в результаті обміну, в інтересах поліпшення виробництва.
Найважливішим об'єктом рабовласницької приватної власності стала земля, захоплена в родових общин, розорених селян або завойована. Земельна рабовласницька власність (общинна, храмова, державна, індивідуальна) мала суттєве значення тільки тому, що у розпорядженні великих землевласників находились раби, які створювали додатковий продукт. Раб виступав об'єктом власності, одухотвореним і розмовляючим знаряддям. Залучення його до праці насильне, примусове. Та вже тоді ціна робочої сили залежала від його здоров'я і кваліфікації. Раби не були зацікавлені в результатах праці, бо створеним продуктом розпоряджався землевласник, з якого частину виділяв рабу на відтворення працездатності, а додатковим продуктом ділився з представниками торгового і лихварського капіталу, частину віддавав державі.
В умовах феодалізму вирішальне значення належало землеробству. Зміни в техніці проходили повільно, оскільки господарство базувалося на даровій ручній праці кріпаків. Основою економічного ладу була феодальна власність на землю, що належала королю, феодалам, церкві, містам, державі. У правовому аспекті відносини феодальної земельної власності були ієрархічні. Безпосередні виробники одержували землю в користування, за що виконували різноманітні повинності. Рента виступала формою реалізації власності на землю. Існувала власність селян і ремісників (на знаряддя праці, худобу, житло) та магістратська (муніципальна) власність (на землю, культові, оборонні споруди, грошові кошти, майстерні промисли). У містах, які являлися центрами економічного і культурного життя, швидше появлялись нові засоби виробництва, використовувалась механічна енергія води і вітру, проходив більш інтенсивний суспільний поділ праці, що сприяло поширенню товарного виробництва і обігу, зародженню капіталізму. Важливу роль у становленні капіталістичної власності і капіталістичних форм господарства відіграє торговий і лихварський капітал.
Розвиток засобів виробництва і поглиблення суспільного поділу праці - головний фактор в історичному процесі заміни форм власності, відокремлення виробника від засобів виробництва. У процесі первісного нагромадження засоби виробництва стали капіталом, а виробник - найманим робітником.
З цих позицій і слід розглядати капіталістичну приватну власність. Вона виникла із власності дрібних товаровиробників у процесі ринкової конкуренції. Справа у тому, що суттєвою особливістю капіталістичної власності є те, що вона представляє відповідний спосіб присвоєння через відчуження, еквівалентний обмін, при якому продукт приймає товарну форму.
Капіталістична приватна власність модифікується. На зміну трудової приватної власності прийшла капіталістична з найманою працею. Нагромадження капіталу і концентрація виробництва створюють умови підвищення технічного рівня великих підприємств, утворення монополій, монопольної власності. Різні виробництва
Loading...

 
 

Цікаве