WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Закономірності виникнення, сутність і механізм функціонування акціонерної форми капіталу - Реферат

Закономірності виникнення, сутність і механізм функціонування акціонерної форми капіталу - Реферат

вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.
До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів.
Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.
2. Особливості формування акціонерної власності в Україні
Визначальним у формуваннінової економічної системи в Україні є реформування відносин власності, де відбувається активний і безповоротний процес розширення корпоративного і приватного секторів економіки. За станом на перше січня 2000 року форму власності змінили 66,7 тис. об'єктів, зокрема з 1994 по 1999 рік - 63,1 тис. Нині понад 70 % загального обсягу промислової продукції виробляється на недержавних підприємствах. Дослідження відносин власності у нашій країні в науковому плані викликає інтерес і становить основну мету цієї статті. В рамках самого процесу реформування економіки України - переходу від неринкової по своїй природі централізовано керованої (адміністративно-командної) форми суспільної власності до ринкового господарства - особливе місце і роль відводяться акціонерній власності. Саме акціонування є дійовим засобом, спрямованим на роздержавлення, демонополізацію і скорочення кількості великих підприємств.
Акціонерна форма має ряд особливостей і переваг у порівнянні з іншими формами підприємства:
по-перше, базуючи свою діяльність на принципі обмеженої відповідальності, акціонерне товариство забезпечує свої зобов'язання тільки власним майном, на яке відповідно до закону може бути накладено стягнення;
по-друге, маючи у наявності значні фінансові можливості, акціонерне товариство створює свій капітал із засобів, одержаних від продажу акцій, який у наступному може збільшуватися за рахунок капіталізації прибутку і додаткових емісій акцій. Здійснюючи свою діяльність, акціонерне товариство може випускати облігації, власники яких стають кредиторами підприємства поряд з банками;
по-третє універсальна придатність акціонерної форми підприємства. Вона може бути застосована у будь-якій сфері ділової активності. Акціонерами можуть стати транспортні, будівельні і торговельні організації, промислові підприємства банківські заклади тощо, що дозволяє об'єднати в цілісні комплекси різноманітні господарчі одиниці;
по-четверте акціонерні товариства володіють найбільш високим ступенем конкурентоздатності і стійкістю порівняно з іншими формами підприємств у періоди несприятливої кон'юнктури;
по-п'яте, рівень дивідендів і ціна (курс) акцій є своєрідним індикатором ефективності функціонування компанії;
по-шосте, висока мобільність і гнучкість у залученні як внутрішніх грошових коштів, так і іноземного капіталу як джерела розширеного відтворення. Остання обставина має особливе значення для інтенсифікації процесу входження України у світове господарство;
по-сьоме, форма управління в акціонерних товариствах найбільш демократична: рішення тут приймаються загальними зборами акціонерів.
В силу зазначених переваг акціонерна форма набула значного поширення в організації світового господарства. В тій справі економічно розвинуті держави накопичили багатий досвід. У всіх галузях економіки акціонерні товариства стали там провідною організаційно-правовою формою господарювання. Розвиток акціонерної власності пов'язаний з еволюційними змінами її структури - від одноосібного (індивідуального) до асоційованого суб'єкта.
Основним суб'єктом на початкових етапах становлення акціонерної власності виступав одноосібний власник, якому належала основна кількість цінних паперів акціонерного товариства. Далі одноособовий власник поступово замінюється груповим власником (невелика за чисельністю група власників цінних паперів), який займає переважні позиції в капіталі корпорації. Індивідуальні власники витісняються, знижується їх сукупна частка у володінні цінними паперами. Власність концентрується в руках компаній-юридичних осіб. Вони стають власниками основних фондів і навіть землі, зростають їх фінансові активи (володіння акціями, облігаціями та іншими цінними паперами).
Концентрація багатства в руках юридичних осіб, посилення їх потуги відносно фізичних осіб за винятком економічних мають і інші наслідки, пов'язані, перш за все, із змінами в структурі власності. Визначальний вплив на характер, цілі і мотиви діяльності корпорації має динаміка змін у розподілі акціонерного фонду. Значно зменшується частка акцій, які знаходяться в індивідуальному володінні і різко зростає питома вага юридичних осіб, серед яких виділяються дві великі групи: промислові й інші компанії, пов'язані між собою діловими стосунками, і "інституційні інвестори" - юридичні особи, які подають на ринок цінних паперів акції страхових, пенсійних, добродійних та інших фондів.
В Україні акціонування розглядається як важливий фактор оновлення основних фондів діючих підприємств, як важіль структурної перебудови економіки, тому що воно інтегрує інтереси виробників, постачальників і споживачів. Придбання акцій дає можливість не втратити заощадження через інфляцію, а за умови успішної діяльності підприємства-і помножити ці засоби. Акція виступає економічним і правовим "інструментом" індивідуалізації корпоративної власності, оскільки фіксує величину власності акціонера в акціонерному капіталі корпорації, надає акціонеру право участі в управлінні товариством і на одержання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, а їх розмір визначається самими акціонерами на загальних зборах; економічно гарантується збереження власності акціонера при виході з акціонерного товариства.
Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить, що для держав з перехідною економікою найважливішою проблемою є координація зв'язків між підприємствами, галузями, регіонами, застосування нових методів управління і, перш за все, забезпечення вертикальних і горизонтальних
Loading...

 
 

Цікаве