WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок як одна з категорій товарного виробництва - Курсова робота

Ринок як одна з категорій товарного виробництва - Курсова робота

разів.
У розвинутих країнах світу людина стає основним елементом національного багатства, а її відтворення (фізичних можливостей, інтелектуальних, організаторських здібностей, основних рис людини-працівника і людини власника) - одне з опосередковано пріоритетних завдань розвитку суспільства. Це означає, що економічні відносини з приводу відтворення працівника нового типу виходять на передній план. Відповідно серед різних типів і видів ринку домінуючим елементом стає ринок послуг.
В Україні внаслідок глибокої економічної кризи майже 90% сімейного бюджету витрачається на харчування (у розвинутих країнах світу - до 20%). Тому головна увага приділяється відтворенню фізичних можливостей людини, а ринок послуг, спрямований на розвиток і відтво-рення інтелектуальних, творчих здібностей переважної більшості населення, відтісняється на задній план. Водночас внаслідок значної диференціації суспільства в Україні з'являються престижні дитячі садки, школи, вищі навчальні заклади, лікарні тощо, де привілейована частина суспільства має змогу розвивати всі сутнісні сили людини, її здібності, отримувати дорогі платні послуги.
Головна умова розширення ринку послуг в Україні - зростання заробітної плати та продуктивності праці У сфері матеріального виробництва, насичення ринку товарами широкого вжитку, що дасть змогу збільшити зайнятість у сфері нематеріального виробництва, значно розширити асортимент платних і безкоштовних послуг для населення.
Як і в категорії "економічна власність", в інтелектуальній власності також необхідно виділяти кількісну й якісну сторони. Кількісна сторона - це різні об'єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми математичного забезпечення, наукові прогнози тощо). Якісна сторона - відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об'єктів власності. Ринок інтелектуальної власності органічно пов'язаний з процесом розгортання НТР, оскільки в той час завершився період перетворення науки на основну продуктивну силу.
Ринок інтелектуальної власності - підсистема економічних відносин між різними господарюючими суб'єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об'єктів інтелектуальної власності.
Першочерговою проблемою в Україні на шляху формування ринку інтелектуальної власності є прискорене створення нормативної бази для подання, захисту і впровадження винаходів, нових моделей та зразків промислового устаткування. Україна досягла світового рівня у галузі математики, теоретичної фізики, фізіології, клітинної та молекулярної біології, електрохімії, що дає їй змогу бути активним учасником міжнародного ринку ідей. Проте кількість патентів і ліцензій, які продаються на світовому ринку, незначна.
Важливу роль у формуванні ринку інтелектуальної власності в розвинутих країнах світу відіграє венчурний (ризиковий) капітал. Він безпосередньо інвестується в ідею, проект, а втілюють їх у життя ризикові фірми з обмеженою відповідальністю у складі декількох осіб. Частина таких фірм може бути самостійною, частина - відділеннями корпорацій, фінансових груп та ін. В останньому випадку інвестор отримує права на всі новації, які створюють на ризикових підприємствах. Ці новації можуть бути запатентовані та безпатентні ("ноу-хау").
У широкому розумінні "ноу-хау" - форма інтелектуальної власності, представлена як сукупність технічних знань виробничого, комерційного й іншого досвіду, втілених значною мірою в технічній документації, необхідних для виготовлення певного виробу, відтворення виробничого процесу тощо. "Ноу-хау" містить не лише технічну, а й комерційну інформацію, а також неопубліковані винаходи і застосовується у ліцен-зійних угодах, домовленостях про технічне співробітництво тощо. "Ноу-хау" вважається власністю підприємства з патентами на винахід, товарними знаками, авторськими правами. Обмін "ноу-хау" може здійснюватися за згодою між підприємствами через передачу документації, організацію навчання працівників, участь спеціалістів у промисловому виробництві. Переважно "ноу-хау" здійснюється з передачею патентних прав, продажем виробів, але інколи підписують домовленості, об'єктом яких є тільки "ноу-хау".
Передання інформації на зразок "ноу-хау" передбачається за контрактом у таких формах: технічна документація (креслення, проекти, схеми, техніко-економічне обґрунтування, технологічні карти, методики, розрахунки, формули тощо); усна інформація та показ, під час яких повідомляються технічні відомості, передаються досвід, навички, прийоми роботи, виготовлені зразки технічних об'єктів, ознайомлення з якими розкриває закладені у них конструкторські та інші рішення.
Купівля-продаж нововведень поширюватиметься в Україні із зростанням кількості підприємств, які працюють на основі ринкового та оптимального поєднання ринкового і державного регулювання.
Валютний ринок - важлива сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів в іноземній валюті).
На цьому ринку здійснюють операції зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму. З погляду організаційних відносин валютний ринок функціонує через кореспондентські рахунки між банками різних країн. Переважно операції на ньому здійснюють у найбільших банківських і валютно-біржових центрах Лондона, Нью-Йорка, Цюріха, Токіо та інших міст. За 1990-2000 pp. щоденний обсяг операцій на світовому валютному ринку зріс з 880 млрд. дол. до 1,9 трлн. дол. Про особливості торгівлі на цьому ринку йтиметься в темі 5.3.
Ринок інформації - сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачеві. Цей ринок також тісно пов'язаний з розгортанням НТР, зокрема другого її етапу, оскільки в цей період сформувався новий елемент продуктивних сил - інформація. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення. Інформація є поширеним благом, для отримання якого, однак, потрібні певні витрати. Між виробником і споживачем на ринку інформації є посередники, головне завдання яких - збирання і продаж інформації. Ринки інформації різняться ступенем поінформованості та можливістю реальних дій таких посередників у реалізації товарів і послуг. За цей вид послуг вони беруть комісійну плату. Так, відомий аукціон Сотбі, на якому реалізують твори мистецтва, бере 20% від ціни, а дилери державних цінних паперів - 1,32%. Своєрідною ціною на ринку інформації є плата за рекламу.
Важливий елемент ринку інформації - інформація про конкурентів. Збирання, обробку і передавання її в деяких країнах Заходу називають інформаційно-статистичною базою підвищення конкурентоспроможності. Збирання інформації
Loading...

 
 

Цікаве