WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок як одна з категорій товарного виробництва - Курсова робота

Ринок як одна з категорій товарного виробництва - Курсова робота

чергу, поділяється на ринок робочої сили кваліфікованих, напівкваліфікованих і некваліфікованих працівників з відповідною диференціацією робіт і спеціальностей. Розрізняють також ринок переважно фізичної праці (представлений робітниками), переважно розумової праці (представлений службовцями) і здебільшого творчої праці (представлений інтелігенцією). В умовахНТР спостерігається скорочення першого і зростання останніх двох ринків.
В Україні характерними особливостями ринку робочої сили є значне перевищення пропозицією робочої сили її попиту, відчутна невідповідність між якістю робочої сили та рівнем заробітної плати, низька мобільність робочої сили внаслідок несформованості ринку житла, значних цін на послуги, пов'язані з переїздом на нове місце проживання та ін.
Головними умовами формування ринку робочої сили є також створення стабільних і ефективних стимулів до праці, системи професійної переорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, ринку житла, інтенсивний розвиток малого підприємництва (у розвинутих країнах Захо-ду дрібні та середні компанії забезпечують більшість робочих місць) тощо.
Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу (за термінологією економіко), - певна сукупність економічних відносин між різними суб'єктами підприємницької діяльності з приводу організації, використання і купівлі-продажу засобів та предметів праці.
Попит на цей тип капіталу залежить насамперед від величини відсотка (або ефективності вкладень грошей у цінні папери). Із зростанням відсотка попит на засоби виробництва (а отже, інвестиції й розширення виробниц-тва) зменшується, і навпаки. На ринку засобів виробництва виділяють також ринок засобів праці та ринок предметів праці. Ринок засобів праці поділяють на ринок нового і вживаного устаткування, а також ринок специфічного устаткування, яке виготовляють за індивідуальними замовленнями.
У західній економічній літературі, як зазначалося, стверджується, що продуктивними є не лише праця, а й виробничі фонди (капітальні блага), оскільки з їх допомогою можна отримати більшу кількість продукції, або збільшити дохід. При цьому чистою продуктивністю капіталу називають різницю між сумою споживання благ, виготовлених з допомогою засобів виробництва, і величиною матеріальних благ, витрачених для створення цих засобів. Таку продуктивність, виражену у відсотках, називають "природною" нормою відсотка. Крім того, на відміну від праці, засоби виробництва вважають фактором, який формується самою економічною системою. Насправді, як уже зазначалося, при взаємодії праці та засобів виробництва виникає нова продуктивна сила, так званий синергічний ефект, представлений продуктивною силою самих засобів виробництва.
Для створення масштабного і високоефективного ринку засобів виробництва в Україні необхідно забезпечити реальний плюралізм форм власності, що зумовить формування конкурентного середовища, створить стимули для нововведень, масового оновлення основних виробничих фондів. Крім того, потрібна активна амортизаційна політика держави, слід надавати податкові, кредитні пільги тим підприємствам, які впроваджують нову техніку. Треба також поступово (із роздержавленням та приватизаці-єю економіки) зменшувати питому вагу державних капіталовкладень. Важливу роль у цьому процесі відіграватиме формування венчурного (ризикового) капіталу, створення фінансово-промислових груп, консультаційних фірм для впровадження нової техніки, створення вільних економічних зон тощо.
Ринок предметів споживання - підсистема економічних відносин між економічними суб'єктами (передусім продавцями і покупцями) з приводу організації, використання і купівлі-продажу товарів тривалого користування (телевізорів, холодильників, автомобілів, відеотехніки, пральних машин тощо) та поточного споживання.
Найважливіші напрями формування такого ринку в Україні:
1) усунення глибокої диспропорції у народному господарстві між групою "А" (виробництво засобів виробництва) і групою "Б" (виробництво предметів споживання). У 2000 р. співвідношення між ними становило 77% :23%, а в розвинутих країнах Заходу - 30%: 70%; 2) поступове впровадження сучасної системи заробітної плати. На початку 90-х років середня денна зарплата у Швеції, наприклад, становила до 30 дол., у ФРН - 28, І в Австрії - 24, у Франції - 15, а в Україні у 2000 р. денна зарплата сягала приблизно 1,5 дол. Наближення України у цій сфері до західноєвропейських стандартів можливе насамперед за умови істотного підвищення рівня продуктивності праці, створення потужних стимулів до праці. Але й нині в Україні існує значна невідповідність між оплатою робочої сили й рівнем цін на предмети споживання. Про це свідчить значне затоварювання продуктами харчування, з одного боку, та низький рівень споживання - з іншого;
3) необхідність на основі радикальної перебудови аграрних відносин, відродження села, розвитку аграрно-промислового комплексу наситити споживчий ринок продуктами вітчизняного виробництва.
Ринок послуг - певна сукупність економічних відносин із приводу організації та купівлі-продажу послуг. Послуга - особлива споживча вартість, що задовольняє певні потреби людини. Особливістю послуги як товару (порівняно зі звичайним товаром, втіленим у речі) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність. Тому споживання послуги збігається з процесом її створення, з діяльністю, а їх неможливо накопичувати, транспортувати тощо.
Розрізняють традиційні (послуги транспорту, зв'язку, страхування товарів, туризм, послуги вчителя, юриста, лікаря, культурні, мистецькі послуги та ін.) і нетрадиційні (маркетингові, інженерно-консультаційні та інженерно-будівельні, рекреаційні, рекламні, інформаційні та ін.) послуги. Розмежовують також матеріальні (транспорт, торгівля та ін.) і нематеріальні (освіта, охорона здоров'я тощо) послуги, а в межах останніх виділяють внутрішні блага (дані людині самою природою - здібності до науки, мистецтва та ін.) і зовнішні (дані їй зовнішнім світом - ділові зв'язки, репутація тощо). У розвинутих країнах світу у сфері послуг зайнято понад 70% працездатного населення, у США - до 75%; створюється відповідна частка ВВП. Це свідчить про існування розви-нутого ринку послуг.
Послуги створюють як у сфері матеріального (громадське харчування, торгівля, побут та ін.), так і нематеріального (освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура тощо) виробництва. Якщо ціни на послуги перевищують суспільно необхідні витрати на їх створення, відбувається надмірне привласнення частки фінансових ресурсів виробниками послуг та їх вилучення з доходів споживачів. Привласнені ресурси можуть розподілятися в різній пропорції між власниками підприємств і установ, що надають послуги, і тими, хто їх створює (якщо підприємства не є власністю самих виробників послуг). Так, в Україні за 1991-2000 pp. ціни на платні послуги зросли майже у 2,4 млн.
Loading...

 
 

Цікаве