WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Монополія та її форми - Курсова робота

Монополія та її форми - Курсова робота

виражений (наприклад, виробництво хлібобулочних виробів). Іншими причинами можуть бути природні (єдине джерело сировини), технологічні (експлуатація винаходу без передачі прав на його використання протягом визначеного часу).
Найважливіша сторона розвитку монополій зв'язана з новою роллю банків і інших фінансових інститутів з так названою системою участі. Ріст концентрації виробництва і капіталу постійно підсилював необхідність розширення ролі банків, змушуючи промислові компанії шукати з банками міцних зв'язків для одержання довгострокових позичок, відкриття кредиту у випадку зміні економічної кон'юнктури. Банки зі скромних посередників перетворилися у всесильних монополістів. Це означало формальне створення ,,загального розподілу засобів виробництва". Зрощування банківського і промислового капіталу привело до утворення фінансового капіталу і фінансової олігархії.
Отже, головною ознакою монопольного утворення (монополії) є заняття монопольного положення. Останнє визначається як домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку визначеного товару.
Монопольне положення є бажаним для кожного підприємця або підприємства. Воно дозволяє їм уникнути цілий ряд проблем і ризиків, пов'язаних із конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку, концентруючи у своїх руках визначену господарську владу, вони мають можливість із позиції сили впливати на інших учасників ринку, нав'язувати їм свої умови. Можна вважати, що вони нав'язують своїм контрагентам, а іноді і товариству свої особисті інтереси.
1.2. Види монополій
Вид монополій залежить від ринкової структури і форми конкуренції.
Існують різні види монополій, які можна класифікувати на три основних: природна, адміністративна й економічна, а також мають різновиди.
Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин.
Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар у кращому ступені задовольняється однієї або декількома фірмами.
У її основі особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана.
Нині природними монополіями в Україні є, зокрема, транспортування газу та електроенергії (АК "Київенерго"), місцевий телефонний зв'язок (наприклад, ВАТ "Укртелеком"), залізниця, послуги транспортних терміналів, морських та річкових портів, аеропортів, ядерна енергетика, водопостачання й опалення.
Спільною рисою цих виробництв є спадні середні витрати: високі початкові витрати на забезпечення послуги (наприклад, підведення ліній електропередач до споживача чи прокладання телефонних ліній) поєднуються з постійними витратами, яких потребує обслуговування кожного наступного споживача. Отже, функціонування природного монополіста в окремих секторах економіки є бажаним для суспільства, оскільки забезпечує більшу ефективність, ніж існування конкуренції.
У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природно, вони займають монопольне положення на ринку.
Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів.
З одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання визначеного роду діяльності.
З іншого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються різним міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як один господарський суб'єкт і між ними не існує конкуренції. Економіка колишнього Радянського Союзу належала до найбільше монополізованого у світі. Домінуючої там була саме адміністративна монополія, насамперед монополія всесильних міністерств і відомств. Більш того, існувала абсолютна монополія держави на організацію і керування економікою, що ґрунтувалася на пануючій державній власності на засоби виробництва.
Економічна монополія є найбільше поширеної.
Її поява обумовлена економічними причинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку.
Мова йде про підприємців, що зуміли завоювати монопольне положення на ринку. До нього ведуть два шляхи.
- Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу
- Другий (більш швидкий) ґрунтується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим або іншим шляхом або за допомогою обох, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку.
Особливий вид монополій - міжнародні монополії.
Економічною основою виникнення і розвитку міжнародних монополій є високий ступінь усуспільнення капіталістичного виробництва й інтернаціоналізація господарського життя.
Існують два різновиди міжнародних монополій.
-Перша - транснаціональні монополії. Вони національні по капіталу і контролю, але міжнародні по сфері своєї діяльності. Наприклад: американський нафтовий концерн "Стандард ойл оф Нью-Джерсі", що має підприємства більш ніж у 40 країнах, активи якого за рубежем складають 56% від загальної суми, обсяг продажу 68%, прибутку 52%. Гнітюча частина продуктивних потужностей і збутових організацій швейцарського харчового концерну "Нестлє" розміщена в інших країнах. Тільки 2-3% всього обороту приходиться на Швейцарію.
- Другий різновид - власне міжнародні монополії. Особливість міжнародних трестів і концернів - міжнародне розосередження акціонерного капіталу і багатонаціональний склад ядра тресту чи концерну. Наприклад: англо-голландський хіміко-харчовий концерн "Юнілевер", германо-бельгійський трест фотохімічних товарів "Агфа-Геверт". Їхня кількість значно не велика, оскільки об'єднання капіталу різної національної приналежності сполучено з великими складностями: розходженням в законодавстві країн, подвійне оподатковування, протидія якого-небудь уряду і т.д.
Основні форми об'єднання: установа монополіями різних країн спільної компанії у формі самостійно існуючого тресту чи концерну; придбання однією монополією частки контрольного пакета акцій іноземної монополії; безпосереднє злиття активів фірм різних країн ( злиття де-юре); об'єднання компаній різних національностей. Наприклад, американська фірма "Крайслер" придбала частину активів "Пежо"; "Форд" володіє частиною активів "Тойо когьо"; компанія "Дженерал моторз" - фірм "Ісудзу" і "Судзукі". Західнонімецькі, французькі і японські фірми, в свою чергу, купляють підприємства американської хімічної, металургійної, автомобільної та інших галузей.
Останнє здійснюється шляхом обміну акціями між фірмами які зберегли юридичну незалежність, або за допомогою взаємного призначення адміністраторів, або через колективне володіння акціями спільних компаній. Злиття такого типу - найбільш розповсюджена форма утворення міжнародних трестів і концернів. Вони допомагають по-різному національним фірмам, що поєднують оперативну діяльність, не тількиуникнути подвійного
Loading...

 
 

Цікаве