WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Теоретичні основи ринкової інфраструктури - Реферат

Теоретичні основи ринкової інфраструктури - Реферат

залишається нереалізованою велика кількість пропозицій, слабо налагоджена котирувальна робота, недостатній досвід мають брокери, повільно відбувається оптимальна спеціалізація бірж. Для ефективної роботи товарних бірж в Україні слід насамперед створити надійну правову базу (зокрема, біржове законодавство), підготувати висококваліфіковані кадри, налагодити надійне державне регулювання їх діяльності (насамперед за допомогою економічних важелів), створити систему достовірної інформації.
Біржа робочої сили (біржа праці, служба зайнятості) - це організація, яка регулярно здійснює посередницькі операції між підприємцями (роботодавцями) і найманими працівниками з метою купівлі-продажу товару - робоча сила.
Біржа праці здійснює аналіз стану ринку праці, прогнозує попит і пропозицію робочої сили, веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням, сприяє підготовці і перепідготовці кадрів, створенню додаткових робочих місць, працевлаштуванню працездатних осіб, здійснює професійну орієнтацію молоді, виплачує грошову допомогу по безробіттю, надає профконсультації.
В Україні згідно з прийнятим у 1991 році Законом "Про зайнятість населення" розвивається державна система центрів і служб зайнятості, які діють на ринку праці. Відповідно до постанови Уряду Української держави в 2000 році створена Державна служба зайнятості, яка зобов'язана надавати державні соціальні послуги населенню. Для цього практично в кожному адміністративно-територіальному центрі Україні створено центри зайнятості, де безпосередньо проводять обслуговування безробітних. Загалом до державної служби зайнятості входить 683 центри зайнятості, в яких працює 15 тис.. співробітників, які надають послуги близько 2,5 млн.. клієнтам щорічно.
Державна служба зайнятості виконує такі основні функції:
аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу;
інформує державні органи управління і населення країни про ситуацію на ринку праці;
веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються до служби зайнятості з приводу працевлаштування;
надає консультації з питань сприйняття зайнятості населення;
організує необхідну підготовку і перепідготовку громадян у системі державної служби зайнятості або направляє їх в інші навчальні заклади;
надає послуги щодо працевлаштування і професійної переорієнтації працівникам, які вивільняються, та незайнятому населенню;
реєструє безробітних і надає їх допомогу, в тому числі й грошову;
бере участь у підготовці державних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.
Державна служба зайнятості має право організовувати і направляти безробітних громадян за їх згодою на оплачувані громадські роботи; оплачувати вартість професійної підготовки громадян, працевлаштування яких вимагає набуття нової спеціальності, а також встановлювати їм на період навчання стипендію; виплачувати безробітним громадянам допомогу і припинити або відміняти її, надавати безвідсоткову позику для підприємницької діяльності.
Матеріальною основою діяльності Державної служби зайнятості є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, управління яким здійснюється через центри зайнятості. Джерелами надходження коштів до Фонду є обов'язкові відрахування суб'єктів господарської діяльності, страхові платежі громадян із заробітної плати та інші доходи. Кошти цього Фонду спрямовуються на виплату допомоги у випадку безробіття, витрати на перекваліфікацію робітників і службовців, їх працевлаштування, надання безвідсоткової позики безробітними для зайняття підприємницькою діяльністю та інші випадки, пов'язані з соціальним захистом різних груп населення від безробіття, їх прав на працю.
Валютна біржа - вона являє собою специфічний ринок, де об'єктом купівлі-продажу є різні національні валюти відповідно до попиту та пропозиції.
На валютній біржі здійснюються визначення ринкового курсу іноземних валют, укладання угод членами біржі на купівлю або продаж іноземної валюти відповідно до ринкового курсу, операції Центрального банку щодо підтримки ринкового курсу національної валюти.
Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави.
Біржовим валютним товаром є валюта і золото.
Нині найбільші валютні біржі знаходяться в Лондоні, Нью-Йорку, Цюріху, Токіо.
Фрахтова біржа - постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відрахування суден.
Тут концентрується інформація про:
попит і пропозицію на тоннаж;
рівень фрахтових ставок;
умови договору фрахтування.
Термін "фрахт" походить від німецького Fracht, що означає "вантаж".
Термін "фрахт" вживається на означення:
а) вантажу;
б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу.
Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконгу.
Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.
Універсальнабіржа - біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.
Отже, саме біржа є тим найважливішим об'єктом інфраструктури ринку, який набуває все більшого значення в сучасних умовах.
1.3.-2. Банки
Значне місце в інфраструктурі ринку займає кредитна система. Вона являє собою сукупність різних видів банків та банківських об'єднань, інвестиційних фондів, страхових компаній, пенсійних фондів, ощадних та інших кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію тимчасово вільних коштів і надають їх економічним суб'єктам у вигляді грошових позик на умовах повернення і платності.
Головною ланкою кредитної системи є банківська система.
Банк - це економічна установа, що спеціалізується на кредитуванні, посередництві в грошових розрахунках і операціях з цінними паперами.
За формою власності банки поділяються на державні (національні), акціонерні, приватні (індивідуальні та партнерські), кооперативні, муніципальні (комунальні), створені з участю держави, міждержавні.
Є три види банківських операцій:
активні, в яких грошовий фонд використовується з метою одержання банківського прибутку;
пасивні, за допомогою яких акумулюються грошові кошти. Які потім використовуються для активних операцій. За такими операціями банк не тільки не одержує прибутку, а навіть має платити вкладникам капіталів (відсоток на вклад);
посередницькі (комісійні), пов'язані з використанням доручень клієнтів, за що останні мають платити особливу плату - комісійні (плата за консультації, здійснення довгострокових операцій).
Діяльність банків має засновуватися на повному комерційному розрахунку і самофінансуванні. У процесі своєї діяльності вони одержують прибуток.
Банківський прибуток - це різниця між сумою одержаних відсотків і витратами банку.
Сума чистого прибутку банку
Норма банківського відсотка = ---------------------------------------- *100
Власний капітал
Ефективність кредитної системи оцінюють за розміром ом одержаного прибутку, своєчасним поверненням позик, досягненням загальної економічної ефективності, максимальною віддачею з кожної грошової одиниці кредитних вкладень.
Для створення банку необхідний статутний фонд. Як правило, сума залучених вкладів не повинна перевищувати розміру власних коштів.
Loading...

 
 

Цікаве