WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

державні видатки, досягнувши рекордних рівнів.
Модель японської ринкової економіки
Хоча розмови про "японське диво" в загальному майже припинилися, феномен японської економіки продовжує викликати підвищений інтерес. Цікаво, чому країна з величезною зовнішньоекономічною залежністю, практично позбавлена природних ресурсів, незважючи на всі непорозуміння і катаклізми останніх двох десятиріч, продовжує неухильно зміцнювати свої економічні (а разом з ними і політичні) позиції на світовій арені? Зберігаючи роль світового лідера з багатьох найважливіших напрямків науково-технічного прогресу, Японія при цьому демонструє надзвичайно високий ступінь адаптації до умов, що змінюються з розвитком економіки. Ці переміни відбуваються не просто на базі технологічних нововведень, але в безперервній і надто складній взаємодії техніки, технології, економічних і соціально-політичних чинників.
В будь-якій економічній системі довгострокова динаміка економічного зростання зв'язана передусім з освоєнням нововведень. Тривалий час, особливо в післявоєнні роки, науково-технічна політика Японії базувалася на зацікавленості науково-технічних досягнень із-за кордону (в формі купівлі ліцензій, створення змішаних компаній, участі в багатонаціональних дослідних проектах).
Запозичаючи і удосконалюючи зарубіжну передову технологію, Японія не тільки досягла світового технічного рівня в більшості галузей економіки, але й зуміла створити потужні засади на міжнародному ринку технологій майбутнього. В прикладних дослідженнях і розробках, а також в управлінні іноваційною діяльністю, Японія забезпечила собі певні переваги перед Заходом, але все ще відстає за рівнем розвитку Фундаментальної науки.
На нинішній стадії економічного розвитку Японії нерозсудливо, та й неможливо продовжувати віддавати пріоритет тільки прикладним дослідженням і розробкам. По-перше, зменшується потік ліцензій на фундаментальні дослідження, на базі яких можуть бути зроблені вдосконалення. Західні компанії все менш схильні продавати такі ліцензії Японії. По-друге, ігнорування фундаментальних досліджень позбавило японські компанії можливості ефективного обміну. По-третє, одностороння політика стимулювання прикладних досліджень знизила статус зайнятих фундаментальними дослідженнями, зменшила їхні можливості в дослідних підрозділах корпорацій.
Багато факторів в японській промисловій політиці визначається своєрідною національною специфікою і не може бути повністю відтворене в інших умовах. Значна частина того, що перевірене і підтверджене практикою цієї країни, може бути сприйняте в якості корисного і повчального досвіду.
Модель німецької національної економіки.
Великий вплив на розвиток економіки Німеччини в середині 50-х років мала економічна реформа Людвіга Ерхарда. В її основі лежала теорія необхідності побудови соціального, ринкового господарства. Ця теорія базувалась на здоровому сенсі, якого часто не вистачає багатьом прогресивни реформаторам, що дозволило при її практичному втіленні значно змінити економіку Німеччини і примусити інші країни говорити про німецьке економічне чудо. Теорія соціального ринкового господарства, виходила з того, що кожна людина має тенденцію діяти таким чином, щоб результати цих дій були благом для неї та її сім'ї. Зростання добробуту людини неможливе, якщо їй не надана елементарна свобода дій, тобто свобода підприємництва, свобода вибору місця роботи і місця проживання тощо. Всі ці свободи носять економічний характер, але економічна свобода може існувати лише за наявності свободи політичної. Тому найбільш ефективною економіка може бути лише в демократичній державі з ліберальним ринковим суспільством.
Держава повинна забезпечувати найкращі умови для роботи ринкового господарства, захищати його суб'єктів та установлювати справедливі правила гри. Держава не повинна втручатися у вільне ціноутворення, але обов'язково слідкувати за виконанням антимонопольного законодавства. Держава не повинна диктувати підприємцям, що і як виробляти, але зобов'язана захищати внутрішніх виробників від іноземних конкурентів. Якраз такий світогляд, реалізований з німецькою ретельністю та послідовністю, дозволив вже під кінець 50-х років зруйнованій Німеччині вийти на 2 місце в світі після США.
В подальшому Німеччина постійно нарощувала свій економічний і політичний вплив в Європі і світі. На данному етапі економіка країни сучасна і всебічно збалансована, країна має всебічний потужний потенціал.
Висновки
Працюючи над своєю роботою я зробив висновки, що поняття "ринкова економіка" відображає загальну, абстрактну модель господарювання в умовах товарного виробництва. кожна модель економіки розглядає такі елементи як ринок, соціальний захист і характерні тільки для даних районів особливості. Тому в чистому вигляді окремих моделей неіснує. Але взагальному вігляді "ринкову економіку" можливо розділити на дві форми: регульовану і саморегульовану ринкову економіку. Якщо цю абстрактну модель, накласти на певні економічні реалі, то вона набуває конкретних форм. Ці конкретні моделі залежать як від рівня розвитку суспільства в цілому, так і від специфічних умов розвитку кожної країни зокрема. Саме тому не можно виділити якусь одну модель, втілення якої б призвело до економічного розвитку країни. Але узагальненя, анализ і розклад на складові дає можливість виявити загальні моделі, з яких можливо робити основу для сворення тієї моделі, яка б найбільш відповідала умовам конкретної країни, і яка б створювала економічний потенціал для розвитку цієї країни.
Лише ринкова система здатна координувати економічну діяльність без примусу. Ринкова система дає свободу підприємництва і вибору; природно, на цій основі вона і досягає успіху. Підприємців і робітників не переганяють по урядових директивах з однієї галузі в іншу, щоб забезпечити виконання виробничих завдань, встановлених яким-небудь всемогутнім урядовим відомством. Навпаки, при ринковій системі вони вільно можуть домагатися збільшення власної вигоди, з обліком, звичайно, винагород і покарань, які вони отримують від самої ринкової системи.
За яким же критерієм має оцінюватись ефективність різнихмоделей ринкових економік? Для більшості країн, що переходять від індустріального до постіндустріального суспільства, або тих, що в нього вступають, такий критерій має зводитися до реалізації особистості, забезпечення найсприятливіших економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов для існування людини. Все це сприятиме соціальній злагоді в суспільстві, буде фактором подальшого розвитку економіки, науки, культури.
Список використаної літератури
1. Гаврилишин Б.Д. Економічна енциклопедія / Тернопіль Акдемія народного господарства 2001р.
2. Гейцю В.М. Перехідна економіка / м.Київ, 2003р.
3. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Економіка зарубіжних країн / м.Київ ЦУЛ, 2003р.
4. Башнянін Г.І., Політична економіка / м.Київ, 2001р.
5. Юхименко П.І., Леоненко П.М., Історія економічних учень /м.Київ, 2001р.
6. Прусов Л. , Тренинг курс. Экономика 1999г.
7. Класс Эклунд, Эффективная экономика. Шведська модель / Москва, 1991г.
Loading...

 
 

Цікаве