WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

системи передбачає взаємозв'язок ви-робництва зі споживанням ресурсів і потреб для задоволення природної мети суспільного виробництва. Цей процес створює "форму організації суспільного виробництва". Вона є координаційним механізмом забезпечення пропорційності та збалансованості між окремими сферами, галузями та елементами національної економіки. Такий механізм забезпечує: виявлення структури і обсягу громадських потреб та їх облік у вигляді системи показників, що формалізують основні параметри відтворювального процесу; ало-кацію економічних ресурсів відповідно до потреб; підтримання рівноваги між виробництвом та споживанням у цілому. Одержавлення власності і підприємництва стало економічною передумовою такого способу зв'язку виробництва і споживання, як планове господарство.
В узагальненому вигляді планова економіка - це економічна система, в якій головні процеси визначає плануючий економічний орган, що домагається реалізації основних економічних цілей за допомогою обов'язкових планів розподілу ресурсів та обсягів виробництва.
Означені плани розроблялися ієрархічно організованою адміністративною струк-турою при безпосередньому нагляді з боку партійного керівництва. Система планового управління в тому вигляді, як вона склалася у 30-40-х роках минулого століття, мала свою господарську логіку і характеризувалася внутрішньою єдністю та відлагоджсністю всіх її елементів і ланок згори донизу. Практично всі важелі управління в ній були сконцентровані нагорі, й централізований план включав, по суті, всю розгорнуту систему показників і завдань, які визначали обсяги і номенклатуру виробництва, капітальні вкладення, ліміти підрядних робіт, матеріальних витрат. Це означає, що не тільки планувалися параметри зростання, а й гарантувалися їхнє матеріальне забезпечення, збут продукції. Подальша дія механізму управління зводилася до поетапної адресної дезагрегації цих показників і завдань до підприємств та до контролю за виконанням їх. Цьому відповідала й жорстка система фондової організації матеріально-технічного постачання. Вона реально забезпечувала план ресурсами, переважно бюджетна форма фінансування витрат, централізована система ціноутворення і оплати праці. Це був класичний тип планування.
Державний дирижизм
Дирижизм - політика активного державного регулювання економіки. Державно-керована ринкова економіка властива країнам Азійсько-Тихоокеанського регіону та Японії. Вона відрізняється найбільш тісною взаємодією держави і підприємницьких структур.
До особливостей цієї моделі слід віднести такі:
- підвищення ролі дер жави;
- широке застосування промислової політики в сфері використання "проривних" технологій і проектів;
- державні інвестиції в основний капітал;
- зміцнення державного сектору економіки;
- збереження соціальних гарантій та пільг, стимулювання попиту.
Теоретично в країнах з плановою економікою можна було йти до ринку шляхом реалізації моделі одержавленого ринку, в якому державні підприємства зорієнтовані на максимізацію прибутку при одночасному визнанні ціни робочої сили як товару. За цією моделлю управління підприємствами мали б здійснювати керівники, що є найманими менеджерами. У такий спосіб можна створювати ринок товарів та робочої сили. Водночас ринок капіталу так сформувати не можна, оскільки держава за такої моделі не відмовля-ється від монопольного володіння капіталом. У цілому така модель неспроможна за-безпечити вільне перетікання ресурсів з одних сфер до інших.
Економічний лібералізм
Економічний лібералізм - це певний тип соціально-економічної політики, зор ієнтованої на забеспечення умов розвитку інституцій приватної власності, вільного ціноутворення, вільної конкуренції, свободи торгівлі, занять і угод, вільного доступу на ринки тощо для зростання добробуту кожного індивіда зокрема і суспільства загалом. Систему вільного підприємництва розглядається, як природна форма раціональної господарської діяльності, а вільний ринок - як єдино можливий ефективний регулятор господарських процесів, що забеспечує оптимальний розподіл і використання обмежених ресурсів. Ліберальна економіка характеризується мінімальним втручанням урядових структур у механізм взаємодії підприємців і робітників. Роль профспілок дуже послаблена. Підприємець укладає договір з найманцем, виходячи з конкретної сутуації ринку праці і також може звільнити робітника без згоди профспілкової організації. Це надає йому гнучкості поведінки в ситуаціях, коли єкономічна кон"юктура вимагає оперативного скорочення персоналу. Стосунки між підприємцем та робітником будуються, в першу чергу, на професійних якостях робітника: кваліфікація, освіта, сумлінна праця.
Лібералізація економіки передбачає розвиток ринку в таких напрямках:
- рівність умов конкуренції;
- відмова від надмірного втручання в бізнес;
- ставки на приватні підприємства і приватні інвестиції;
- розвиток соціального захисту, пенсійна реформа;
- лібералізація ринків.
Корпоративний патернализм
Корпоративний патерналізм- опікунське ставлення держави до своїх громадян, з одного боку, компаній і фірм до працівників - з іншого, а також форма соціальної політики і соціальної ідеології, спрямованої на соціально-економічне партнерство праці й капіталу. Широко застосовується з кінця XIX - початку XX ст. у США, Німеччині та інших країнах. Ґрунтується на положенні про збігання інтересів капіталістів і найманих працівників, прагнення панівного класу піклуватися про добробут людей найманої праці, про доцільність їхнього співробітництва. В першій половині XX ст. патернализм обмежувався здебільшого активною соціальною ідеологією, у другій половині XX ст. вона була доповнена практичними заходами, зокрема створенням преміальних і пенсійних фондів на підприємствах, організацією медичної допомоги, здійсненням житлового будівництва, продажем акцій за пільговими цінами, залученням найманих працівників до процесу управління підприємствами, політикою формування власності трудящих та ін. Зокрема, у ФРН з прийняттям 1984 "Четвертого закону про стимулювання утворення власності у найманих працівників" розміри щорічного формування власності кожним працівником зросли з 624 до 936 марок. Корпоративній патернализм за останні десятиріччя XX ст. набув різних національних форм. Так, у США, деяких інших країнах найманих працівників залучають до управління підприємством, заохочують до придбання акцій, участі в прибутках та ін. На підготовку і перепідготовкукадрів американські корпорації щорічно витрачають до ЗО млрд. дол. Упровадження патерналістських програм зумовлене посиленням ролі особистого чинника в умовах НТР, прагненням зекономити значні кошти на зменшенні прогулів і порушень трудової дисципліни, розколі й послабленні ролі профспілок та ін.
Конкретні моделі ринкової економіки
Модель ринкової економіки США
Модель сучасної змішаної економіки розвинутих країн Заходу має свої характерні особливості. Американська ж модель побудована на основі всебічного заохочення підприємницької діяльності, збагачення найбільш активної частини населення. Вона базується на високому рівні продуктивності праці та
Loading...

 
 

Цікаве