WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

Сутність саморегульованої ринкової економіки - Курсова робота

нетрудова.
3. Користування суспільними товарами ще не набуло такого значення, як в сучасну епоху. Отже, не було нагальної потреби регулювати їх споживання суспільством.
4. Суспільні потреби ще не вийшли за межі індивідуальнихприватних господарств, і конфлікти, які виникали на їхній основі, не загрожували основам існуючого ладу.
А. Сміт сам визнавав, що достоїнства ринкового механізму проявляються повністю лише тоді, коли присутня система стримувань і противаг досконалої конкуренції. За таких умов ринки генеруватимуть ефективний розподіл ресурсів, так що економіка перебуватиме на межі виробничих можливостей (МВМ). Коли всі галузі є об'єктами стримувань і противаг досконалої конкуренції, ринки можуть забезпечити ефективну товарну номенклатуру за найефективніших технологій та використання мінімальної кількості ресурсів.
Коли виникає недосконала конкуренція, то суспільство рухається всередину від МВМ. Це може статися, наприклад, коли єдиний продавець або монополіст підносить до небес ціну товару з метою отримання додаткових прибутків. Виробництво цього товару зменшується порівняно з найефективнішим рівнем, а через це терпить ефективність економіки. Коли мало продавців, існує недостатньо стримувань для того, щоб забезпечити визначення цін витратами виробництва. І за такої ситуації магічна властивість "невидимої руки" ринків може зникнути.
А. Сміт відкрив цікаву властивість конкурентної ринкової економіки. За досконалої конкуренції, без невдач ринку, ринки витискують з доступних ресурсів настільки багато корисних товарів і послуг, носкільки це можливо. Проте коли сили монополії або збитки від забруднення навколишнього середовища, або інші подібні невдачі ринку стають надто поширеними, ці чудові властивості "невидимої руки" можуть зійти нанівець.
Регульована економіка
При всьому цьому навіть у найсприятливіші часи ідея вільного ринку не була безапеляційною. Так, ще Роберт Мальтус у трактаті "Досвід про закон народонаселен-ня"(1798р.), висловлюючи сумнів щодо оптимістичної віри А.Сміта в саморегулювання економічних пропорцій лише за допомогою "невидимої руки" ринку, доводив, що при відсутності спеціальних заходів з боку держави неконтрольоване зростання народонаселення приведе до перенаселення й зубожіння суспільства, краху всієї економічної системи. А Карл Маркс у своїй теорії додаткової вартості довів, що механізм "вільної гри ринкових сил", по крайніх меж загострюючи внутрішні суперечливості капіталізму, неминуче формує умови переходу до нового суспільного ладу, де макроекономічні пропорції будуть формуватися свідомо.
Історичний досвід переконливо довів справедливість таких оцінок можливостей механізму саморегуляції. Зокрема, він показав, що вільна гра ринкових сил (конкуренція, вільне ціноутворення) як породження дрібного, економічно відокремленого приватного виробництва, об'єктивно (особливо вільна конкуренція) завдяки концентрації і централізації капіталу, веде до виникнення великого виробництва і його монополізації. Велике ж виробництво, монополізм, виникнувши, ставлять нові вимоги до ринкового середовища, яке їх обслуговує. По-перше, велике й складне виробництво не може ефективно розвиватися без його певного регулювання. По-друге, монополізм зі своєю спрямованістю на монопольний прибуток вступає у протиріччя з вільною грою ринкових сил.
Одночасно з цим, вдосконалення технології виробництва привело до ускладнення машин і їхнього подорожчання, що збільшило потреби підприємців у капіталі. Це послужило поштовхом до утворення акціонерних товариств, що з одного боку, значно розширило фінансові можливості підприємств, а з іншого, сприяло подальшій концентрації виробництва й капіталу. Останнє ж об'єктивно обмежувало сферу вільної гри ринкових сил.
Отже, слід констатувати, що в процесі свого подальшого розвитку реальні економічні системи все більше віддалялися від ідеальної ринкової моделі.
Економічному регулюванню можливо дати таке визначеня - це цілеспрямовані дії різних суб'єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Регулювання економічне охоплює певні ланки господарства і відповідні їм відносини економічної власності. Оскільки категорія "господарство" щодо структури суспільного способу виробництва та економічної системи, крім відносин економічної власності, включає продуктивні сили, техніко-економічні та організаційно-економічні відносини і господарський механізм, об'єктами регулювання є:
1) продуктивні сили;
2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації);
3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.);
4) відносини економічної власності;
5) господарський механізм.
Отже, воно спрямоване на розвиток економічної системи, окремих її ланок, досягнення рівноваги економічної системи. Головними суб'єктами регульованної економіки за сучасних умов є: держава, корпорації, наднаціональні органи, окремі індивіди. Істотним для досягнення рівноваги сучасної економічної системи є державне економічне регулювання. Оскільки до складу сучасних продуктивних сил належать людина, засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми та методи організації виробництва, наука й інформація, регулювання системи продуктивних сил пе-редбачає регулювання процесу взаємодії цих елементів і кожного з них зокрема, використання законів певної підсистеми та вирішення її суперечностей.
Соціально-ринкова економіка
Соціально-ринкова економіка - це тип господарської системи, діяльність соціально економічних інституцій якої спрямована на досягнення соціальної справедливості, захищенности, високого рівня та якості життя населення. Тобто основна ідея цього господарства полягає в тому, щоб принцип ринкової свободи повинен бути взаємопов'язаним зпідтримкою соціальної гармонії. Така гармонія досягається спеціальним механізмом. А саме: економічне регулювання і координація діяльності відбувається в першу чергу через ринок, В разі ж виникнення загрози, що розвиток ринкових процесів приведе до соціальне небажаних і несправедливих наслідків, держава втручається з тими чи іншими корегуючими заходами.
Головними її особливостями є такі:
підвищена роль держави через володіння часткою підприємств, надання субсидій окремим виробництвам;
розвинена система різноманітних програм соціального забезпечення населення;
участь представників працівників фірм у роботі рад директорів компаній;
використання державою індикативного планування длявизначення цілей розвитку та застосування стимулів для їх досягнення.
Соціально-ринкова модель економіки в країнах з перехідною економікою розгля-дається як основна, оскільки перехід до неї може бути сприйнятий як найлегший, оскільки її вважають такою, що найповніше зберігає рівень соціальних гарантій, які були властиві адмішстративно-господарській системі. Соціально-ринкова модель економіки поширена в країнах Європи.
Планування ринкове.
Функціонування будь-якої економічної
Loading...

 
 

Цікаве