WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Модель кривої Лоренца та її практичне застосування - Курсова робота

Модель кривої Лоренца та її практичне застосування - Курсова робота


Курсова робота
на тему
Модель кривої Лоренца та її практичне застосування
?
ЗМІСТ
Вступ..................................................................................................................................2
1. Теорія сукупних доходів населення і соціальна політика держави.........4
1.1 Зміст соціальної політики держави та її моделі.................................................4
1.2 Доходи населення, їх види та джерела. Диференціація доходів....................14
1.3 Крива Лоренца у поясненні нерівності доходів...............................................16
2. Застосування кривої Лоренца у практиці державного регулювання.....19
Висновок...........................................................................................................................26
Список використаної літератури....................................................................................28
Вступ
Зниження рівня життя широких верств населення внаслідок падіння реальних доходів, посилення майнової диференціації і розширення зони бідності є найболючішими проблемами перехідного періоду. Негативні соціальні наслідки зниження життєвого рівня населення є настільки значними, що загрожують порушенням соціально-єкономічної стабільності у державі. Жодна країна з перехідною економікою не змогла уникнути тимчасового падіння рівня життя населення, хоча в кожній з цих країн держава намагається пом'якшити труднощі перехідного періоду. Це проявляється передовсім у державному регулюванні доходів населення. Тому об'єктом дослідження є соціальні функцій держави, методи, інструменти та програми державного регулювання доходів населення, засоби боротьби з бідністю набувають особливого значення в перехідній економіці.
Економісти здавна цікавилися проблемами розподілу доходів і місцем державни в регулюванні цих процесів. У вітчизняній та зарубіжній літературі існує чимало фундаментальних праць, присвячених вивченню різних аспектів функціонального та родинного розподілу доходів. Функціональний розподіл та рівень державного втручання у процеси розподілу детально аналізували такі економісти як А.Сміт, Д.Рікардо, Т. Мальтус, Дж.С.Міль, М-Туган-Барановський, А.Маршал, А.С.Пігу, Дж. Кейнс.
Для регулювання доходів населення держава використовує різні методи, які адекватні У тій чи іншій ситуації. Регулюючи розподіл національного доходу між різними факторами виробництва, державна використовує інструменти, що впливають на рівень оплати праці, а також оподаткування. Регулювання оплати праці включає встановлення мінімальної заробітної плати, норм і гарантій її виплати, умов та розмірів оплати праці керівників установ і організацій. Для ефективного державного регулювання доходів потрібно знати ступінь нерівності розподілу доходів в країні, а також масштаби бідності. Найчастіше для вимірювання нерівності у розподілі доходів економісти використовують криву Лоренца і коефіцієнт Джині, децильний коефіцієнт концентрації доходів і коефіцієнт фондів. Економісти визначають бідність як неможливість підримувати мінімальний рівень споживання відповідно до фізіологічних, соціальних та культурно обумовлених нормативів.
Представники класичної школи політичної економії ( А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Ст. Міль та інші) вперше розвинули цілісну систему поглядів на проблему розподілу грошових доходів. Спираючись на свою теорію засобів існування, вони відкидали будь-яке втручання держави в ринковий механізм розподілу доходів. Таке втручання, на їхню думку, не тільки не приносить користі, а навпаки - шкідливе. Однак у другій половині XIX ст. дедалі більше економістів ставлять під сумнів ідею Lasser faire. Першу критику цієї ідеї знаходимо у працях Сісмонді і Карлейля. Хоча Дж.Ст.Міль вважається представником класичної школи, він гостро критикував тодішню політику держави .
На початку XX ст. Дж. М. Кейнс заклав підвалини нового напряму в економічній теорії. Прихильники кейнсіанства вважають, що держава не може стояти осторонь процесів розподілу доходів в суспільстві. Державне регулювання забезпечує макроекономічну стабільність.
У вітчизняній економічній науці у другій половині ХIХ - поч. XX ст. переважали ідеї справедливого розподілу доходів між різними верствами населення. Українські економісти - М. Туган-Барановський, І. Франко відкинули схему одержавлення економіки, а отже, повного державного контролю за розподілом доходів.Вони висловлювалися на користь ринкового механізму розподілу, який доповнює державне регулювання доходів. При цьому особлива роль ними відводилась таким інструментам регулювання доходів, як запровадження мінімальної платні, обмеження тривалості робочого дня та використання фіскальних інструментів для усунення надмірного розриву в рівнях доходів та для подолання бідності.
Актуальність цієї проблеми полягає у тому, щоб ми могли зрозуміти якою є центральна проблема макрокономіки, а це проблема нерівномірність розподілу доходів, зниження життєвого рівня населення.
Розділ 1. Теорія сукупних доходів населення і соціальна політика держави
1.1 Сутність і мета соціальної політики
У перехідному до ринкових відносин періоді соціальна політика є визначальним напрямом внутрішньої політики держави. Вона забезпечує захист прав людини, створює передумови для розширеного відтворення людиною своєї діяльності та для стабільності суспільної системи.
Соціальна політика будь-якої держави передбачає визначення глибинних тенденцій розвитку в усіх сферах соціально-політичного життя, що обумовлюють процес розвитку соціа-льного буття й соціальної безпеки людини та цілеспрямований вплив на них суб'єктів регулятивної діяльності. Політика такого типу має створити необхідний економічний механізм для розв'язання суперечностей як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру в економіці, політиці, соціальних, духовних відносинах суспільства, міжособистісних соціальних зв'язках людей, тих чи інших аспектах і тенденціях розвитку та функціонування, що впливають на соціальне буття, соціальне самопочуття та безпеку людини.[2;78]
Соціальна політика - це складова частина загальної політики, головне завдання якої полягає в розробці та здійсненні необхідних заходів щодо збереження і зміцнення наявного суспільного та державного ладу.
Соціальна політика - це система управлінських, організаційних, регулятивних, саморегулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального соціального рівня та якості життя, соціального захисту малозабезпечених верств населення, їх соціальної безпеки в суспільстві. Нині в Україні створюються нові приватні, суспільні
Loading...

 
 

Цікаве