WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Світова економіка - Реферат

Світова економіка - Реферат


Реферат на тему:
Світова економіка
План
1. Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають.
2. Міжнародна торгівля. Торговельний баланс країни. Політика протекціонізму і лібералізму.
3. Міжнародна валютна система. Валютні курси.
1. Міжнародний поділ праці та фактори, що його визначають
Світове господарство - сукупність національних господарств різних держав та їх економічних зв'язків. Головним напрямком розвитку світового господарства в сучасних умовах є міжнародний поділ праці. Він передбачає пріоритетний розвиток у країнах світу окремих галузей національної економіки. Кожна з держав підтримує розвиток, як правило, тих галузей, у яких вона має вищу продуктивність праці й нижчі витрати на виробництво продукції. Це дає їй певні переваги на світовому ринку.
Основними формами міжнародного поділу праці є міжнародна спеціалізація і міжнародне кооперування праці.
Міжнародна спеціалізація полягає у поділі національних виробництв, виділенні у самостійні технологічні процеси, що займаються виготовленням лише певних продуктів праці як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Під впливом НТР вирішення принципово нових технологічних завдань стало неможливим без об'єднання зусиль виробників. Тому і розпочався зворотний процес - кооперації виробників.
Розрізняють два основні види спеціалізації виробництва:
- міжгалузеву;
- внутрішньогалузеву.
Міжгалузева спеціалізація виробництва полягає у виготовленні різними країнами окремих видів промислової продукції.. З виникненням транснаціональних компаній і ускладненням технологічних процесів випуску продукції виникає внутрішньогалузевий поділ праці як новий етап міжгалузевого. Його суть полягає у випуску різними країнами окремих видів продукції певної галузі або вузлів, комплектуючих деталей до неї.
Формами прояву внутрішньогалузевої спеціалізації є:
o предметна (виробництво готових видів продукції);
o типорозмірна (створення виробів певного типу і розміру);
o подетальна (виробництво окремих вузлів, комплектуючих чи частин продукції);
o технологічна (здійснення окремих операцій або технологічних процесів на території країни);
o наукова (певні напрямки наукових розробок проводять в окремих країнах із залученням міжнародного капіталу).
Основними напрямками при налагодженні коопераційних зв'язків є:
o здійснення спільних програм;
o спеціалізація за договорами;
o створення спільних підприємств.
Міжнародний поділ праці надає державам, що беруть участь у ньому, певні переваги:
o держава обирає таку спеціалізацію економіки, яка дає їй змогу найраціональніше використовувати свої ресурси і розвивати виробництво;
o країна зосереджується на випуску товарів і послуг, виробництво яких їй обходиться найдешевше;
o стимулюється розвиток науки і техніки, впровадження нових технологій, підвищення якості продукції.
2. Міжнародна торгівля. Торговельний баланс країни. Протекціонізм і лібералізм як підходи до регулювання зовнішньої торгівлі
Однією з найрозвиненіших форм міжнародного поділу праці є торгівля. Вона сформувалася з утворенням світового ринку і з поглибленням поділу праці під впливом НТР розвивається дедалі швидшими темпами і в більших ма­сштабах. Міжнародна торгівля стала настільки звичним явищем і невід'ємним атрибутом ринкової економіки держав, що мало хто замислюється над тим, чому виник і розвивається світовий ринок. Виділяють такі причини виникнення торгівлі:
o на думку Адама Сміта - це витрати на виробництво різних товарів;
o на думку Давида Рікардо - це принцип порівняльних переваг. Він полягає в тому, що кожна країна прагне виробляти ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці найвища.
Однією з найголовніших умов участі країни у світовому ринку є конкурентоспроможність її товарів. Вона визначається порівнянням характеристик товару із характеристиками товарів-конкурентів. Визначальними є ступінь задоволення потреб споживачів та ціна. Світові ціни на товари відображають інтернаціональну (міжнародну) вартість товару. В основу цих цін покладена базова ціна, яку визначають головні продавці і покупці продукції на світовому ринку і яка формується у ході проведення великих операцій з товаром у вільно конвертованій валюті.
Світова торгівля розвивається надзвичайно швидкими темпами. Основні тенденції розвитку світової торгівлі:
o зміна географічної структури світової торгівлі. Її центри із США переміщуються в країни Європейського співтовариства (Німеччина, Франція), Японію та Південно-Східну Азію (Китай, Гонконг, Південна Корея);
o зростання частки країн, що розвиваються, у структурі світової торгівлі;
o зміна товарної структури світового ринку. Якщо в XIX ст. у світовій торгівлі переважали сировина, продовольство, текстильні вироби, то в сучасний період - промислове обладнання, машини тощо. Частка готових виробів нині становить понад 70%.
o розширюються масштаби торгівлі науково-технічною продукцією: ресурсозберігаючими технологіями, ліцензіями, ноу-хау та ін.
Усі зовнішні розрахунки держави утворюють її торговельний баланс. Протягом року в ньому враховують усі кошти, одержані за експортовану продукцію, і витрачені на придбання за кордоном товарів та послуг. Порівнюючи всі ці витрати і надходження, отримують експортно-імпортне сальдо.
Якщо держава отримує за експортовані товари більше коштів, ніж витрачає на оплату імпортних, то вона має позитивне (активне) сальдо торговельного балансу. Якщо ж витрати перевищують надходження, то сальдо буде негативним (від'ємним). Позитивний торговельний баланс свідчить про силу економіки країни, конкурентосп­роможність її товарів, а від'ємний - навпаки, про слабкість економіки.
Регулювання зовнішньоекономічних відносин здійснюється за допомогою комплексу спеціальних заходів, які можна розділити на дві основні групи:
- економічні;
- адміністративні.
До економічних засобів належать митні збори і тарифи, імпортні депозити, до адміністративних - квоти на товари і послуги, які ввозять з-за кордону, системи дозволу (ліцензії) і заборони (ембарго) на імпорт або експорт, специфічні технічні вимоги до товару.
На відміну від економічних, адміністративні засоби порушують ринковий механізм, скорочуючи асортимент товарів і фактично примусово вирішуючи проблему вибору товару споживачем на користь місцевої продукції.
Якщо держава у зовнішній торгівлі застосовує різноманітні бар'єри для захисту своїх виробників від конкуренції з боку закордонних фірм, то кажуть, що вона проводить протекціоністську політику.
Розвинені індустріальні держави (Канада, країни ЄЕС) і деякі з постсоціалістичних країн, зокрема Естонія, проводять ліберальну зовнішньо-торговельну політику. Вона характеризується практично повною відміною різноманітних тарифних бар'єрів та обмежень.
3. Міжнародна валютна система. Валютні курси
Основою міжнародної валютної системи є валюта. Термін "валюта"використовують у кількох значеннях:
- національна валюта - грошова одиниця певної країни (долар США, японська єна, французький франк) або той чи інший її тип ( золота, срібна, паперова, електронна);
- іноземна валюта - грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовують у міжнародних розрахунках;
- міжнародна

 
 

Цікаве

Загрузка...