WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Суспільне виробництво і його результати Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво - Реферат

Суспільне виробництво і його результати Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво - Реферат

існування, все ж змушена була узгоджувати свою діяльність з основними закономірностями розвитку оточуючого природного середовища та предметів природи.
Початок наступного етапу у взаємодії суспільства та природи пов'язаний з появою та масовим впровадженням у виробництво машин. Це приводить до кардинальних змін у характері розвитку системи "людина - оточуюче середовище". Природа, яка, здавалось, була освоєна повністю, оскільки вся поверхня планети була практично вивчена, а, отже, і виявилась кінечною, стала безконечною в якісному відношенні. Здавалось, що машина здатна безкінечно виробляти споживчі вартості, необхідні для життєдіяльності людей, варто лише забезпечити її енергією, сировиною та робітником для обслуговування. Машину можна було поставити практично в будь-якому місці і вона могла працювати 24 години на добу. Це породило ілюзії про те, що можна забезпечити такий рівень виробництва, який зміг би забезпечити кожному за його потребами, якщо взяти в кожного за можливостями, а в ставленні до природи - лозунг про те, що не варто чекати милостей від природи, необхідно взяти їх.
Цей період став часом відвертої війни людства проти природи. Це кінець першої половини XIX ст., коли передові країни Європи в епоху розвиненого капіталістичного суспільства внаслідок промислової революції і становлення великого машинного виробництва досягли небачених та й немислимихдо цього успіхів в освоєнні природного простору та природних багатств. На вимогу виробництва наука робила все нові та нові відкриття в природознавстві. Різко зросла сукупна виробнича потужність людства (англійський теоретик утопічного соціалізму Р.Оуен відзначав, що за декілька десятиліть промислової революції Англія, багатократно збільшивши свій промисловий потенціал, могла б забезпечити товарами більшу частину людства). Природний простір інтенсивно експлуатувався і змінювався згідно з потребами виробництва. За історично короткий відтинок часу було видобуто і перероблено величезну кількість сировини, прорито канали між морями та океанами, знищено величезні площі лісів. В.І.Вернадський, характеризуючи ці процеси, зазначив на початку XX ст., що людство досягло сукупної виробничої потужності, яку можна було порівняти з геологічною силою.
Після розколу світу в 1917 р. на дві соціальні системи в різних його частинах взаємовідносини між суспільством та природою розвивались дещо по-різному.
В західному суспільстві, після пережитих соціальних потрясінь, двох світових воєн, краху колоніальної системи, націоналізації в багатьох країнах третього світу природних багатств, що значно звузило для індустріальних країн Заходу обсяг безпосередньо доступного для експлуатації природного простору, пріоритети виробництва почали поступово змінюватись. Той факт, що в середині 60-х років для основної маси населення індустріально розвинутих країн питання про досягнення мінімального прожиткового рівня було вирішене, а також енергетична криза початку 70-х звернули увагу на проблему доступності і обмеженості природних ресурсів. Досягнення певних кількісних показників рівня життя для західного обивателя породжувало питання про "якість життя", до якої, внаслідок великого обсягу легкодоступної екологічної інформації, стали включати і питання якості оточуючого природного середовища.
Буржуазія в умовах досягнення виробництвом певних критичних рівнів експлуатації природи також почала пристосовуватись до нових умов. Під впливом зовнішніх умов починається широке впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництво переходить на випуск наукоємної продукції. Держава, реагуючи на загострення екологічної ситуації, і під тиском громадян почала розробляти природоохоронне законодавство, вводити систему економічних стимулів по введенню природозберігаючих технологій та штрафів за нищення оточуючого середовища, організувала систему спостереження та контролю за якістю природи і підготовки відповідних спеціалістів. Під впливом запитів споживачів у сільському господарстві почало зменшуватись застосування хімікалій, пестицидів та інших шкідливих для людини речовин. Розробка жорстких екологічних стандартів та зміна громадської думки перетворили охорону природи в потужну галузь західної індустрії, що приносить значні прибутки.
Питання охорони оточуючого природного середовища, що стосуються самої основи існування людини як біологічного організму, перетворились також і в об'єкт політичної боротьби. Жодна з політичних партій, що серйозно бореться за владу, не може дозволити собі ігнорувати проблему охорони природи. Виник також ряд партій та політичних рухів, які ставлять в центр своєї уваги питання охорони та збереження якості оточуючого природного середовища.
Розвиток екологічної кризи, набуття нею глобального характеру породили також масу концепцій, що розглядають необхідність перебудови суспільства і пристосування його до вимог сучасної екологічної ситуації. Спектр цих концепцій надзвичайно широкий - від "екомарксизму", "екосоціалізму" до теорій технотронного, постіндустріального та інших суспільств.
У той самий час нове суспільство, яке декларувало свою відданість ідеям марксизму (серед яких не останнє місце займало твердження про те, що "комунізм - це є завершений натуралізм"), практично з самого початку розв'язало відверту війну проти природи. Ідея про необхідність пізнання законів розвитку природи та узгодження діяльності суспільства у відповідності з ними була замінена лозунгом "Не чекати милостей від природи", який успішно втілювався в життя. Нав'язувана громадській думці теза про невичерпність природних багатств країни стала основою для їх відвертого грабунку. Скорочення обсягу інформації, доступної для рядових громадян, та її дозування, в тому числі і з екологічних проблем, а також її свідоме спотворення дозволяли основній масі населення перебувати в повній упевненості в тому, що екологічна криза можлива лише в умовах капіталізму.
Хоча в країні не лише декларувалась необхідність охорони природи, а й було проведено цілий ряд заходів по покращанню якості природного середовища, як, наприклад, створення лісозахисних смуг в степових районах, що призвело до ліквідації пилових бур та вітрової та водної ерозії, все ж це були лише окремі позитивні моменти на фоні неоголошеної війни проти природи. "Перемог" у цій війні
Loading...

 
 

Цікаве