WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сімейні доходи. Мінімальний і оптимальний споживчий бюджет - Реферат

Сімейні доходи. Мінімальний і оптимальний споживчий бюджет - Реферат

дотримуються кейнсіанці, які розглядають природу як своєрідний капітал, якісний та кількісний потенціал якого потребує збереження цілісності, підтримки корисних якостей та відтворення без збіднення при втручанні держави на макрорівні.
В ході досить тривалої природоохоронної практики в індустріально розвинутих країнах виробилась система досить ефективних інструментів здійснення соціально-екологічної політики, які можна звести до таких основних груп:
І. Безпосереднє здійснення державою різноманітних заходів природоохоронного характеру:
1) організація та фінансування науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських розробок, підготовка кадрів спеціалістів з питань природоохоронної діяльності, систем інформаційного забезпечення соціально-екологічної політики;
2) планування та облаштування територій, регулювання процесів землекористування, територіальне розміщення господарських об'єктів;
3) здійснення конкретних заходів загальнонаціонального рівня по окремих проектах соціально-екологічної політики
(відновлення лісів, охорона прибережних вод, утримання заповідників та національних парків і т.д.);
4) виконання зобов'язань у рамках міжнародних угод з питань охорони довколишнього середовища, участь в їх підготовці, в діяльності міжнародних природоохоронних організацій.
II. Державне економічне регулювання і підтримка соціально-екологічної діяльності приватного сектора:
1) прямі та непрямі субсидії приватним фірмам та місцевим органам влади на здійснення ними соціально-екологічної діяльності;
2) кредити за низькими відсотками фірмам, що займаються соціально-екологічної діяльністю;
3) надання режиму прискореної амортизації екотехніки, що сприяє її прискореному оновленню та вдосконаленню;
4) пільгові ставки на непрямі податки на продаж екотехніки приватними виробниками або й повне звільнення від них;
5) податкові пільги на прибутки від власних соціально-екологічних програм приватних фірм;
6) пільгові тарифи на переробку муніципальних відходів та стимулювання участі в цьому секторі економіки приватногосектора.
III. Державні заходи, направлені на примус природо-користувачів до охорони оточуючого середовища:
1) екологічна експертиза державними природоохоронними органами господарських об'єктів та заборона їх введення в дію у випадку невідповідності існуючим вимогам охорони оточую­чого середовища;
2) розробка соціально-екологічних нормативів, норм та стандартів господарської діяльності та контроль за їх дотриманням всіма суб'єктами природокористування;
3) стягнення платежів з приватних природокористувачів за виконання цільових програм переробки та захоронения промислових відходів;
4) стягнення платежів за забруднення оточуючого середовища з суб'єктів природокористування і фінансування на їх
основі загальнонаціональних заходів охорони оточуючого середовища та проведення наукових досліджень;
5) стягнення штрафів за порушення соціально-екологічного законодавства суб'єктами природокористування незалежно від їх статусу.
IV. Спонукальні заходи держави, що направлені на охорону природи:
1) спонукальні прогресивні відрахування за перевищення норм забруднення оточуючого природного середовища;
2) купівля-продаж прав суб'єктами природокористування на забруднення оточуючого природного середовища;
3) укладання угод між державою та галузевими об'єднаннями виробників чи великими корпораціями про добровільне обмеження обсягів викидів забруднюючих речовин без компенсацій з боку держави.
Застосування цих інструментів дозволяє перевести проблему реалізації соціально-екологічної політики з області декларування бажаного та закликів до свідомості, апеляції! до сумління та почуття відповідальності перед майбутніми поколіннями за долю планети (що, звичайно ж, є дуже важливою складовою умов ліквідації загрози глобальної екологічної катастрофи) в площину конкретної управлінської діяльності по регулюванню відносин в системі "суспільство-природа" з метою їх оптимізації та гармонізації. При цьому створюються умови поєднання особистого інтересу природокористувачів з загальним інтересом, а механізми функціонування ринкової економіки починають працювати не на шкоду, а на користь природному середовищу.
Здатність людини адаптуватись до нових умов існування, до випереджального відображення своїх відносин з природною системою, раціонального аналізу причин своїх помилок та прогнозування можливих наслідків своїх дій, перебудова суспільної організації на основі нових, екосумісних, соціально-економічних та соціально-політичних ідеалів - ось головна передумова подолання людством сучасної глобальної екологічної кризи і подальшого прогресивного розвитку. Соціально-екологічна політика виступає як один з найважливіших засобів досягнення гармонії у відносинах людини і природи.
Література:
1. Беляков О.О. Масова комунікація та екологічна політика. -К.,2001.
2. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. - Тернопіль, 2001. - С.75-124.
3. Гардашук Т.В. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст. - К., 2000.
4. Глобальная экологическая проблема / Под. ред. Г.М. Морозова, Р.А. Новикова. - М., 1988. - С.73-106.
5. Гор А. Земля в рівновазі. Екологія і людський дух. - К., 2001. - С.336-360.
6. Дьомкін В.О. Вступ до екологічної політики. - К., 2000. -С.88-178.
7. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращання. - К., 2001. - С.75-76.
8. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. - К., 2000. - С179-205.
9. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С.147-151, 189.
10. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2001 році. - К., 2003. - С.129-153.
11. Основи соціоекології / За ред. Г.О. Бачинського. - К., 1995. -С.186-187.
12. Социально-экологическая система как объект управления / Под ред. Ю.Г. Маркова. - Новосибирск, 1990. - С.144-152, 174-187.
13. Христенко СИ. Экономические механизмы управления производством и охрана окружающей среды. - К., 1996.
Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. - К., 2001. -С. 144-153.
Loading...

 
 

Цікаве