WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічна теорія: предмет і методи пізнання - Реферат

Економічна теорія: предмет і методи пізнання - Реферат


Реферат на тему:
Економічна теорія: предмет і методи пізнання
Предмет курсу
Сучасна глобальна екологічна ситуація вивела проблему розв'язання суперечностей в системі "суспільство-природа" до першого ряду питань, що стоять перед людством і вимагають щонайшвидшого теоретичного та практичного вирішення, від чого залежить майбутнє існування людства. Поява нових даних про сучасний стан оточуючого природного середовища, наслідки техногенного впливу людини на природу свідчать про практичну вичерпаність історично обмеженого сучасного способу освоєння природи.
Як стверджують І.Алексєєнко та Л.Кейсевич, сьогодні можна говорити про те, що на сучасному етапі цивілізація знаходиться в глухому куті, і якщо не буде знайдено і реалізовано оптимальний, із найменшими втратами вихід з нього, загибель суспільства і колапс біосфери наступлять із невідворотною закономірністю і не в такому вже й віддаленому майбутньому [1,5]. За деякими прогнозами, вирішальними, очевидно, стануть найближчі 150 років. Більш песимістичні оцінки "залишають" людству 50, а то й 30 років. При цьому час цей має бути витрачений вже не на роздуми, а на прийняття рішень та конкретні дії.
Вирішення проблеми взаємовідносин в системі "суспільство-природа" вже перестало бути предметом зацікавленості лише вузького кола вчених. Дані досліджень Римського клубу, інших міжнародних та національних дослідницьких центрів, асоціацій та груп перетворюються на предмет дискусій широких мас населення як в індустріально розвинутих країнах, так і в колишніх соціалістичних країнах та країнах, що розвиваються. Із одних і тих самих даних робляться різні, а підчас і прямо протилежні, висновки про можливість та способи запобігання глобальній екологічній катастрофі, розв'язання сучасної глобальної екологічної кризи. Ці відмінності часто зумовлені різницею у вихідних світоглядних, методологічних, ідеологічних установках в підході до вирішення даної проблеми.
Однією з найвизначніших особливостей сучасного етапу історії людства є усвідомлення широкими масами населення Землі глобальної загрози існуванню людини як біологічної істоти внаслідок нераціональної господарської діяльності та хижацької експлуатації природних ресурсів, що порушує механізми підтримання динамічної рівноваги між складовими елементами біосфери. Конфлікт між людиною і природою досяг критичної межі, за якою - смерть для людства. Дані, зібрані сучасною наукою, яскраво свідчать про це. Практично кожна складова частіша біосфери була піддана та продовжує піддаватись потужному руйнівному впливу сучасної індустріальної цивілізації.
Розгляд особливостей сучасного стану у взаємовідносинах суспільства та природи ми почнемо з літосфери - твердої оболонки Землі, верхній шар якої включається в біосферу. Вперше увага широких мас населення була звернена до соціально-екологічних проблем першими доповідями Римського клубу щодо аналізу запасів доступних для людства такого складника літосфери, як мінеральні ресурси. І хоча багато з конкретних кількісних показників цих доповідей виявились на сьогоднішній день переглянутими, головний їх зміст - принципова обмеженість доступних людству традиційних мінеральних ресурсів, у першу чергу енергетичних, залишається актуальним.
Вражають самі лише обсяги видобутку мінеральних ресурсів. У XX ст. людство виробило промислової продукції і товарів більше, ніж за всю попередню історію цивілізації, що потребувало відповідного забезпечення сировинними ресурсами. У кінці минулого тисячоліття з надр планети щороку видобувалось більш ніж 80 млрд тонн сировини. На сьогодні на кожного жителя Землі припадає близько 20 тонн видобутої сировини в рік. При цьому використання її має надзвичайно нераціональний характер - у вигляді кінцевого продукту до споживача доходить близько 2-3 % видобутого, а 97-98 % йде у відвали, захаращуючи землі, що могли б бути використані у сільськогосподарському виробництві, перетворюється на отруйні відходи, що нищать довкілля, придатне для існування людини.
У мінерально-сировинному комплексі нагромаджено багато гострих проблем. Це насамперед відсутність до останнього часу в більшості країн світу ефективного законодавчого та еконо­мічного механізмів, які регулювали б раціональне використання надр, компенсували негативний вплив розробляння родовищ на оточуюче природне середовище. Це і великі витрати та великі втрати корисних копалин під час видобутку та переробки, нагромадження величезної кількості відходів, які, за умов раціонального комплексного природокористування, могли б бути цінною мінеральною сировиною, що породжує складні екологічні проблеми та завдає значних економічних збитків. Внаслідок незбалансованої господарської діяльності у багатьох регіонах планети має місце інтенсивний розвиток карстових явищ, зсувів, підтоплення, забруднення небезпечними токсичними речовинами ґрунтів, поверхневих та підземних вод. Така тенденція характерна для багатьох промислово розвинутих країн, в яких збільшується кількість та різноманітність відходів. До 2025 р., за оцінками експертів, їх обсяги можуть зрости в 4-5 разів у порівнянні з початком тисячоліття.
Одним з найважливіших на сьогодні для життєдіяльності суспільства ресурсів, що видобуваються з надр планети, є вода. Ситуацію з якістю прісної води в світі намагаються використати за рахунок інтенсифікації експлуатації підземних джерел. Однак становище з легкодоступними запасами підземних вод (розташованими на глибинах до 800 м. є майже катастрофічним. Якщо їх загальний обсяг оцінюється в 300 тис. км3 то на кінець XX ст. річний видобуток підземних вод перевищував 3 тис. км3 і продовжує різко зростати, причому об'єм видобутку перевищує об'єми відновлення (наприклад в США до початку розгортання широкомасштабної програми водозбереження в 60-х роках у Техасі та Нью-Йорку витрати ґрунтових вод перевищували їх поповнення в 140 разів). А саме ґрунтові води є на сьогодні найоптимальнішим джерелом чистої питної води у багатьох регіонах планети.
Підземні води в наш час також широко застосовуються в сільськогосподарському виробництві, і скорочення їх запасів негативно відбивається на забезпеченні необхідних обсягів виробництва продуктів харчування. Однак не менш важливим для вирішення цієї задачі є збереження площ та якості ґрунтів. За свою історію людство втратило внаслідок нераціональної господарської діяльності 20 млн км2 орних земель, що значно перевищує площу тих, що обробляються на сьогодні (близько 15 млн км2). Для того, щоб уявити розміри втрачених орних земель, варто згадати, що вся територія колишнього Радянського Союзу, що займав 1/6 частину суходолу, складала 22 млн км2.
Внаслідок промислової та житлової забудови, гірничодобувних робіт, будівництва автомобільних та залізничних шляхів втрачається щороку до 70 тис,
Loading...

 
 

Цікаве