WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту - Реферат

Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту - Реферат


Реферат на тему:
Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту
Одним із найбільш важливих і дійових механізмів організації здійснення екологічної діяльності суб'єктів природо користування в сучасних державах з ринковою економікою є система екологічного законодавства, що покликана забезпечити регулюючу функцію держави як головного суб'єкта соціально-екологічної політики. Як наголошує І.А.Дмитренко, за допомогою екологічного права забезпечується екологізація технології в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, будівництві, па транспорті, а також здійснення глибокої реформи існуючої практики природокористування, оскільки право - один з найактивніших засобів управління суспільством, стабілізуючий фактор в його житті.
Одночасно екологічне право є одним із засобів соціально-екологічного виховання, що ставить на меті формування соціально-екологічної свідомості, соціально-екологічної культури та соціально-екологічної відповідальності як суспільства в цілому, так і всіх його громадян.
Відповідальність - філософсько-соціологічна категорія, що відображає об'єктивний, історично-конкретний характер взаємовідносин між особистістю, колективом, суспільством з точки зору свідомого здійснення пред'явлених до них взаємних вимог. У індивіда відповідальність формується як наслідок тих зовнішніх вимог, що до нього пред'являє суспільство, соціальна група, колектив. Сприйняті індивідом, вони стають основою внутрішньої мотивації його відповідальної поведінки, регулятором якої є совість.
За тривалу історію розвитку суспільства було вироблено багато різноманітних форм відповідальності людини. Серед них вирізняють відповідальність юридичну, політичну, моральну та інші види відповідальності. Залежно від суб'єкта відповідальності прийнято також вділяти індивідуальну, групову та колективну.
Правова відповідальність в галузі екології, як правило, визначається як особливий стан (вид) суспільних екологічних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов'язкових вимог законодавства в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки чи застосування до винних осіб заходів державно-правового примусу.
Аналізуючи структуру еколого-правової відповідальності, можна, як вважає один з провідних українських фахівців в галузі екологічного права В.І.Андрейцев, виділити її наступні форми:
і. Позитивна (активна) специфічна форма стану суспільних екологічних правовідносин, в яких активно реалізується спеціальна правосуб'єктність зобов'язаних осіб, що спрямована на виконання належних позитивно юридично значимих дій в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.
2. Негативна (ретроспективна) особлива форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов'язкове виконання інших обов'язків за допущене екологічне правопорушення.
Правова відповідальність в екологічній сфері виконує цілий ряд важливих соціальних функцій. Щодо позитивної, найважливішими є стимулятивна, аксіологічна, превентивна, а щодо негативної - превентивна, компенсаційна, каральна.
Можна також розглянути структуру еколого-правової відповідальності через виділення її основних видів.
У самому загальному вигляді серед видів еколого-правової відповідальності необхідно виділити: цивільну, адміністративну та карну.
Згідно а українським законодавством, цивільна еколого-правова відповідальність настає за заподіяння суб'єктами природокористування майнової або моральної шкоди громадянам чи організаціям внаслідок порушення екологічного законодавства. При цьому важливим моментом, на який варто звернути особливу увагу, є той, що шкода, заподіяна внаслідок порушення, законодавства про охорону природи підлягає компенсації в обов'язковому порядку і, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру зиску та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким заподіяна шкода, мають право на відшкодування доходів за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання згідно з цільовим призначенням.
Враховуючи обов'язковість компенсації завданих збитків природі та громадянам, цей вид еколого-правової відповідальності іноді визначають як компенсаційну.
Адміністративна відповідальність, яка настає за адміністративні екологічні правопорушення, тобто винні й протиправні дії або бездіяльність, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічні права громадянин, шляхом застосування до винних адміністративних стягнень, однак принцип повноти компенсації застосовується в даному випадку далеко не завжди, оскільки адміністративна відповідальність за порушення природного законодавства має на меті найчастіше профілактичні цілі і настає при загрозі скоєння правопорушення, а не після нього.
Особливим різновидом цивільної еколого-правової відповідальності є дисциплінарна відповідальність. Як підкреслюють М.Т.Бакка та О.А.Пирський, дисциплінарна еколого-правова відповідальність настає за порушення трудових обов'язків, які пов'язані з охороною і раціональним використанням природних ресурсів, тобто тими особами, до переліку обов'язків яких входять завдання охорони природного середовища.
Кримінальна відповідальність настає за діяльність (або бездіяльність) винних осіб, що характеризується підвищеним ступенем екологічного ризику і екологічної небезпеки для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і природних ресурсів.
Загострення глобальної екологічної кризи та загрози глобальної екологічної катастрофи вимагає від суспільства консолідованих зусиль по вирішенню даних проблем. Головним репрезентантом консолідованого суспільного інтересу виступає в сучасних умовах держава. Вона бере на себе обов'язок забезпечити громадянам придатне для життя та здоров'я оточуюче природне середовище і в зв'язку з цим
Loading...

 
 

Цікаве