WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Структура та функції біржі. Історія виникнення бірж і формування сучасних біржових структур. Історія зародження біржової справи - Реферат

Структура та функції біржі. Історія виникнення бірж і формування сучасних біржових структур. Історія зародження біржової справи - Реферат


Реферат на тему:
Структура та функції біржі. Історія виникнення бірж і формування сучасних біржових структур. Історія зародження біржової справи
Біржа як економічна категорія відображає сукупність економічних відносин постійно функціонуючого ринку, на якому концентрується інформація про той чи інший товар (попит і пропонування, якісні характеристики тощо), відбувається його купівля-продаж за зразками, формуються ціни, а також здійснюється торгівля цінними паперами та іноземною валютою.
Прообрази біржі існували ще в часи стародавнього Риму і Греції. Вже тоді було започатковано формалізовану торгівлю у визначеному місці, виникли центральні ринкові установи, де укладалися контракти на поставку товарів у договірні строки. І хоч тогочасні цивілізації загинули, але основоположні принципи центральної ринкової структури збереглися і проявилися у середньовічних ярмарках та їхній спеціалізації, формалізації торгових процесів, які завершилися наприкінці XVI - на початку XVII ст. появою біржі.
Поняття "біржа" спочатку тлумачилося трояко:
а) як великий торговельний центр середньовічного міста, що розміщувався в досить великому будинку й на примітному місці;
б) як проміжок часу для торгів, зборів, зібрання купецтва, пошуку партнерства і визначення ціни;
в) як самі зібрання купецької гільдії та будинки, де вони відбувалися.
Наприклад, у бельгійському місті Брюгге біржею називалася площа, до якої прилягав великий будинок маклерської фірми, гербом якої було зображення трьох шкіряних мішків з грошима.
Перші біржі були товарними. Вони витіснили купівлю-продаж товарів з рук у руки й започаткували торгівлю на замовлення. Пізніше з виникненням акціонерних товариств і зростанням маси облігацій з'являється новий тип бірж, де відбувається торгівля цінними паперами.
Прообразом біржі сучасного типу була Амстердамська. Виникнувши в 1608 р. як універсальна біржа, вона зберегла цей характер до наших днів. Тут уперше виникла торгівля за зразками та пробами товарів, були визначені середньозважені якісні нормативи торгівлі, зокрема стандарти партій товарів тощо. З часом це зробило зайвим доставку продукції, що продається, на біржу.
На Амстердамську біржу в пору її розквіту потрапив молодий цар Росії Петро І, який заснував такого типу біржу в Санкт-Петербурзі. Однак традиційно в Росії існувала велика ярмаркова торгівля. Це зменшувало економічну необхідність біржі, тому широкого розвитку біржова торгівля набула лише через 100 років.
В Україні перша велика біржа виникла в Одесі у 1796 р. Потім подібні установи були створені в Харкові, Києві, Миколаєві, Катеринославі, Юзівці та інших містах. Про те, що в Україні колись добре вміли торгувати, свідчить розвиток ярмаркової і біржової торгівлі у Києві, який став у другій половині XIX ст. одним із найбільших центрів по продажу зерна, хутра, скла й металовиробів. Ще на початку XIX ст. він посідав провідне місце в Європі з торгівлі цукром, оборот якого щорічно сягав 60-80 млн. рублів. Операції з хлібом також сягали 40 млн. рублів, а за обсягами торгівлі металами, сільськогосподарськими машинами та обладнанням Київ поступався лише Петербургу, Москві й Варшаві. В цілому на початку 1914 р. у Російській імперії функціонувало 115 бірж, внесок яких у прискорення розвитку промисловості, сільського господарства і торгівлі не можна перебільшити. 17 з них виникли і активно діяли у найбільш розвинених центрах України.
Біржова діяльність у тогочасній Україні здійснювалася на основі статуту, що затверджувався загальними зборами учасників біржі, відповідного дозволу місцевих властей і принципу самоврядування. Члени біржі, що могли бути представниками усіх соціальних станів, обирали голову управи й біржовий комітет.
Відповідно до діючих тоді біржових правил вони мали право здійснювати торговельні операції й щорічно вносили до біржового комітету пайові внески. Через щорічні збори члени біржі брали участь у колективній розробці планів діяльності на майбутнє і у вирішенні поточних питань фінансово-господарської діяльності біржі. Проте після жовтня 1917 р. угоди з цінними паперами були заборонені, а біржа як важливий інструмент функціонування економіки ліквідована. Лише з переходом до політики непу вона спочатку відродилася з ініціативи органів споживчої кооперації, а потім за активної участі державних органів знову посіла чільне місце в нагромадженні коштів для відбудови й розвитку економіки Наприклад, в Україні за 1922-1930 рр. було створено 17 товарних бірж, які швидко збагатили перелік біржових товарів продукцією машинобудування, хімічної та електротехнічної промисловості, стали впроваджувати механізм страхування, виступили не лише центрами оптової торгівлі, а й осередками ціноутворення і концентрації оперативної інформації про рівень попиту й пропозиції. В основі тогочасних біржових операцій були угоди з реальним товаром і постачанням у теперішній час. Поряд з цим практикувалися угоди з реальним товаром і поставкою в майбутньому укладання угод на строк для постачання товарів, що виготовлятимуться в майбутньому.
Швидкому поширенню біржової торгівлі сприяли також ряд декретів Ради Народних Комісарів та Ради з праці й оборони, якими надавалося право створювати фондові біржі та фондові відділи при товарних біржах для торгівлі іноземною валютою і траттами (переказними векселями, чеками), банкнотами, цінними паперами держави та акціонерних і кооперативних товариств, благородними металами в злитках.
Отже, в період непу в колишньому СРСР для розвитку біржової справи створювалися необхідні передумови. Вона посідала чільне місце в ринковій економіці того часу і сприяла швидкому розвитку продуктивних сил. Проте нав'язаний країні курс на розбудову адміністративно-командної економіки повернув її в інше русло - спочатку до обмеження, а потім і повної ліквідації бірж. Внаслідок цього напрацьований роками досвід біржової торгівлі, відповідні професійні уміння й навики було цілковито втрачено, а рівень оптової торгівлі всередині і на міжнародному ринку протягом усіх років існування радянської влади ніс на собі відбиток невігластва й неефективності.
Лише повне банкрутство адміністративно-командної системи зумовило повернення бірж у господарське середовище.
Становлення біржової справи в Україні
Сучасне відродження біржової діяльності в Україні започатковане лише 1990 р. На нинішньому етапі вже завершився організаційний період становлення, й розпочали торги більш як 80 бірж. Звичайно, їх ще не можна порівняти з сучасними центрами біржової торгівлі, та вже й вони починають відігравати самостійну і досить значну роль у процесі оптової торгівлі. З числа зареєстрованих бірж 49 з них сформувалися як універсальні й товарно-сировинні біржі, 8 - спеціалізовані, 8 - фондові й товарно-фондові, 5 - агропромислові, 2 - цукрові, 1 - нерухомості і 1 - міжбанківська валютна біржа. Щоправда, працювали й проводили регулярні торги лише 43 з них. Більше того, і в 1994 - 1996 рр. продовжувався процес скороченнячисла бірж. Лише 1993 р. було ліквідовано або перепрофільовано в інші комерційні структури 15 бірж. Серед причин, що викликали цей негативний процес, основними є: загальна криза економіки, скорочення виробництва, поступове відновлення прямих господарських зв'язків між виробниками й споживачами на основі бартеру, інші кризові та інфляційні
Loading...

 
 

Цікаве