WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Цілі і функції економічної теорії - Реферат

Цілі і функції економічної теорії - Реферат


Реферат на тему:
Цілі і функції економічної теорії
Термін "екологія" сьогодні дуже популярний і його часто застосовують у найрізноманітніших словосполученнях, які, при вдумливому прочитанні, є або повним нонсенсом, або свідчать про те, що ті, хто їх висловлює, не розуміють, про що вони хочуть сказати. Особливо грішать цим засоби масової інформації, саме звідси і можна почути про "загрозу екології", "знищення екології", "забруднення екології", "захист екології" і т. ін.
Поняття "екологія" було введено в науковий обіг німецьким вченим Е.Геккелем який 1869 р. дав їй таке визначення: "Під екологією ми розуміємо науку про економію, домашній побут тваринних організмів. Вона досліджує загальні відносини тварин як до їх неорганічного так і до органічного середовища, їх дружні і ворожі відносини з іншими тваринами і рослинами, з якими вони вступають в прямі і непрямі контакти, або, одним словом всі ті заплутані взаємовідносини, які Дарвін умовно означив як боротьбу за існування". Не дивлячись на певну архаїчність стилю висловлювання, в даному визначенні відображено головне - об'єкт екології як науки.
Об'єктом будь якої науки є та частина об'єктивної реальності, на яку направлено пізнавальний інтерес даної системи знань. Для екології таким об'єктом є взаємовідносини живого організму з оточуючим його середовищем. Об'єкт науки (як частина об'єктивної реальності) існує незалежно від самої науки і для її існування є умовою обов'язковою, але не достатньою.
Після визначення Е.Геккелем об'єкта екології досить інтенсивно почали розвиватися екологічні знання як теоретичного так і прикладного характеру. Було зроблено багато спроб дати найбільш повне та точне визначення екології як науки. Так, ряд вчених схиляється до думки, що екологія - це універсальна біологічна наука, яка досліджує зовнішні аспекти функціонування біологічних організмів.
Однак екологія вивчає біологічні організми не як одиничні, а як представників певного виду. Як функціональна дисципліна екологія вивчає популяції та їх сукупності. Саме тому російський природодослідник М.П.Наумов зазначає, що "екологією можна назвати вивчення взаємовідносин живих істот з оточуючим їх природним для них середовищем... Екологія вивчає популяції (групи живих організмів одного виду) та утворювані ними співтовариства різноманітних видів (біоценози)".
Але обмежити предмет вивчення екології лише зв'язками між живими організмами (біоценозами) було б помилковим. Адже на їх існування і розвиток значний вплив мають також і не живі зовнішні чинники - клімат, атмосфера, ґрунт і т.д. Саме тому більш повним є визначення об'єкту екології як біогеоценоз. Цей термін був введений радянським ученим В.М.Сукачовим. Він підкреслював: "Біогеоценоз - це сукупність на певному протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, гідрологічних умов, рослинності, тваринного світу, світу мікроорганізмів та ґрунту), що має свою специфіку взаємодії цих її складових компонентів, свою власну структуру та певний тип обміну речовиною та енергією їх між собою і з іншими явищами природи і являє собою внутрішньо суперечливу діалектичну єдність і що знаходиться в постійному русі, розвитку".
В сучасній науці термін "біогеоценоз" все більше витісняється введеним в 1935 р. англійським екологом А.Тенслі поняттям "екосистема" що означає взаємозумовлений комплекс організмів, об'єднаних біологічними зв'язками, та елементів їх абіотичного середовища. Як наголошує український еколог В.Кучерявий, в сучасній науці "... поняттям екосистема окреслюємо будь-які природні системи, в межах яких реалізуються явища, виникають зв'язки та перебігають процеси, що мають екологічний характер". Екосистема являє собою головний об'єкт загальної екології. В цьому сенсі К.А.Кукрін підкреслював, що в самому загальному вигляді екологію можна назвати наукою про зв'язки.
Іншого підходу притримується німецький вчений Е.Гертнер, який вважає: "Екологія зовсім не є ще однією - поряд з іншими спеціальною дисципліною. Вона являє собою новий підхід до вивчення взаємозв'язків і взаємозалежностей, що існують як в самій природі, так і між людиною і природою, що стануть об'єктом дослідження різних природничих і суспільних наук. Екологія це синтетична наука, що стоїть на стику ряду наукових дисциплін". У цьому визначенні відбивається спроба розширеного трактування об'єкта екологічної науки, а воно не сприяє стрункості теорії та адекватності висновків.
Наявність об'єкта, як уже зазначалось, є для існування науки умовою необхідною, але не достатньою. Недостатньо буде й наявності певних знань про окремі складові об'єкта. Як зазначав відомий російський радянський філософ Б.М.Кедров, "... поки відповідні закони не відкриті, людина може лише описувати явища, збирати та систематизувати факти, накопичувати емпіричний матеріал. Але це ще не наука, у всякому разі не справжня, розвинута, сформована наука: вона нічого не може пояснити і нічого не може передбачити. Це лише матеріал, для зведення будови науки, але ще не сама будова. Наука стає дійсною наукою з того моменту, коли відкриті перші закони явищ, які вона вивчає".
Для того, щоб сукупність певних знань перетворилась в науку, тобто в систематизоване знання, необхідна наявність предмета науки. Предметом будь-якої науки є закони та закономірності функціонування її об'єкту. Саме актуальна наявність специфічних законів і закономірностей, що не вивчаються іншими науками, і складає дійсний предмет всякої науки. Предметом екології в такому випадку є закони вивчення та закономірності взаємовідносин живих організмів з оточуючим їх середовищем.
Отже, підсумовуючи короткий огляд основних поглядів на тлумачення поняття "екологія", на основі їх синтезу, можна дати таке її визначення: екологія - це наука про найбільш загальні закони та закономірності взаємодії живих організмів та їх стійких сукупностей з оточуючим їх природним середовищем.
Оформившись як наука, екологія почала швидко розвиватись як біологічна, в першу чергу, галузь наукового знання при інтенсивному виділенні окремих напрямків та складових.
Їх виділення відбувалося двома основними шляхами. За основу брався чи то просторовий критерій (і тоді говорилось про "екологію Дніпра", "екологію Азовського моря", "екологію прерій" і т.д.), чи то певний біологічний вид ("екологія зубрів", "екологія бізонів", "екологія китів" і т.п.).
Loading...

 
 

Цікаве