WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Товарне виробництво, товар і гроші. Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси (пошукова робота) - Реферат

Товарне виробництво, товар і гроші. Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси (пошукова робота) - Реферат

антропогенних та природнихкомпонентів та збереження динамічної рівноваги цих компонентів на основі речовинно-енергетичного балансу.
Основні етапи та напрямки оптимізації відносин у системі "суспільство-природа":
1) на перших порах все більш широке застосування та систематичне вдосконалення очисних споруд на виробництвах, що забруднюють оточуюче середовище;
2) повсякчасна і повсюдна економія та збереження природних ресурсів: сировини, матеріалів, пального, енергії і т.д.;
3) поступовий перехід народного господарства на мало-відхідне, а потім і безвідхідне виробництво;
4) створення замкнених циклів колообігу речовини та енергії, що створюються людською природоперетворюючою діяльністю, або гармонійне "вписання" їх у природні колообіги.
Говорячи про важливість нового підходу до використання виробничих відходів, перехід до комлексної переробки сировини як однієї з важливих умов оптимізації системи "суспільство-природа", згадувані автори підкреслюють, що нерозв'язаною до цього часу є проблема геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин - відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, які містять цінні корисні копалини і мають промислове значення. Вже сьогодні в Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд тонн, займаючи площу понад 150 тис. гектарів. З кожним роком їх кількість збільшується. Таким чином в Україні утворено сотні великих, середніх та малих техногенних родовищ різних корисних копалин, придатних для промислового освоєння. Потенційна вартість техногенних родовищ за попередніми розрахунками обчислюється десятками млрд дол. США. Така маса вторинних продуктів у перерахунку на 1 км2 території України перевищує аналогічний показник для США у 6 разів та у 3 рази - для держав Європейського Союзу.
Одночасно ними наголошується на тому, що повинні враховуватись одночасно і потреби суспільства, і вимоги збереження якості оточуючого середовища, оскільки під оптимальним слід розуміти такий режим використання природних ресурсів, при якому найбільший економічний ефект досягається без перевищення гранично допустимих антропогенних навантажень на геоекосистеми, що входять до функціональної зони території досліджуваної екосистеми.
Колишній віце-президент США А.Гор висунув свого часу амбітний план створення умов загальної оптимізації системи "суспільство-природа". Говорячи про умови цього процесу він заявляє, що має сенс побудова політичного каркасу, який відповідатиме майбутнім всесвітнім вимогам конкретних дій тоді, коли розмір загрози, зрештою, стане цілком ясним. Важливо також запропонувати потужні заходи, які є можливими з політичної точки зору вже нині, - навіть до того, як відбудуться очікувані великі зрушення в громадській думці щодо глобального довкілля і масштаб яких можна буде швидко збільшувати, коли усвідомлення екологічної кризи зростатиме і стануть можливими навіть більш потужні дії.
Система заходів по консолідації зусиль усього людства по збереженню довкілля та досягнення стійкої рівноваги між задачами збереження розвитку та навколишнього середовища названа А. Гором Глобальним Планом Маршалла, за аналогією з відомою програмою відновлення економіки Західної Європи після Другої світової війни, в якому виділені основні напрямки оптимізації глобальної соціоекосистеми.
А.Гор пише в книзі "Земля в рівновазі. Екологія і людський дух", що послуговуючись оригінальним Планом Маршалла як моделлю і надихаючою ідеєю, ми можемо почати схематично розробляти план дій. Глобальні зусилля з порятунку довкілля повинні бути зосереджені навколо стратегічних завдань, які одночасно відповідатимуть найважливішим бажаним змінам і дадуть нам змогу розпізнати, виміряти і оцінити наш прогрес на шляху до цих змін. Кожне завдання повинно бути підкріплене комплексом заходів, які дадуть змогу світовій цивілізації реа­лізувати його якомога швидше, ефективніше і більш справедливо.
На його думку, п'ять стратегічних завдань повинні спрямовувати та забезпечувати інформацією зусилля людства з порятунку глобального довкілля.
Першим стратегічним завданням має бути стабілізація населення світу. При цьому слід розробити заходи для створення в кожній країні світу умов, необхідних для так званої демографічної стабілізації - історично і документально зафіксованого переходу від динамічної рівноваги високого рівня народжуваності і високого рівня дитячої смертності до стійкої рівноваги низьких рівнів народжуваності та дитячої смертності. Ця зміна відбулася в більшості індустріальних країн (які мають низький рівень дитячої смертності і високий рівень письменності та освіти) і фактично відсутня в країнах, що розвиваються (де ситуація прямо протилежна).
Друге стратегічне завдання - швидке створення і розвиток природозберігаючих технологій, особливо в енергетиці, транспорті, сільському господарстві, будівельній промисловості і у виробництві, які здатні сприяти сталому економічному прогресу без одночасного руйнування довкілля. Ці нові технології індустріально розвинуті держави мають швидко надати всім країнам - особливо тим країнам "третього світу", яким можна дозволити розвиватися за них шляхом виконання різних зобов'язань, які вони візьмуть на себе як учасники Глобального Плану Маршалла.
Трете стратегічне завдання - всеохоплююча і повсюдна зміна в економічних "правилах гри", за допомогою яких ми вимірюємо вплив наших рішень на довкілля. Необхідно запровадити - з допомогою глобальної угоди - систему економічної звітності, яка даватиме відповідну оцінку екологічним наслідкам як того повсякденного ринкового вибору, що робиться на рівні окремих осіб та компаній, так і вибору більших, макроекономічних альтернатив на рівні держав.
Четверте стратегічне завдання - проведення переговорів і укладання нової генерації міжнародних угод, в яких буде визначено міжнародно-правові системи регулювання, конкретні заборони, механізми впровадження і планування, стимули, санкції і взаємні зобов'язання, необхідні для успіху всього плану в цілому. Ці угоди повинні обов'язково враховувати величезні відмінності у можливостях і потребах розвинутих держав та країн, що розвиваються.
П'яте стратегічне завдання - створення спільного плану екологічної освіти громадян усього світу щодо нашого глобального довкілля. По-перше, слід створити всеохоплюючу програму досліджень і моніторингу змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, з тим, щоб залучити до цього людей в усіх країнах світу, особливо студентів; і, по-друге, інтенсивно поширювати інформацію про місцеві, регіональні і стратегічні небезпеки для довкілля. Остаточна мета цих дій - сприяти утвердженню нового розуміння взаємовідносин цивілізації і глобального довкілля.
Кожне з цих завдань тісно пов'язане з усіма іншими, і всі вони повинні здійснюватися одночасно в рамках Глобального Плану Маршалла. Насамкінець, План повинен мати більш загальну, інтегруючу мету - створення, особливо у світі, що розвивається, соціальних і політичних
Loading...

 
 

Цікаве