WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Моделі споживчого ринку - Реферат

Моделі споживчого ринку - Реферат

перманентного доходу М. Фрідмена.
Модель між часового споживчого вибору І. Фішера
Ірвінг Фішер (1867-1947) - американський економіст, статистик, представник неокласичної школи висунув гіпотезу про те, що, приймаючи споживчі рішення, раціональна людина враховує не тільки поточний, але й майбутній дохід, тобто весь дохід, який вона одер-жує протягом життя.
Запропонована модель одержала назву моделі міжчасового споживчого вибору. Суть її полягає в тому, що при прийнятті рішення про споживання у даний момент і в майбутньому споживачі зустрічаються з міжчасовим бюджетним обмеженням. Перед споживачем ви-никає проблема вибору і два часових періоди: молодість (дохід Y1) і старість (дохід Y2).
У перший період особа споживає і заощаджує: Y1 = C1 + S1. Звідси:C1 = Y1 - S1; S1 = Y1 - C1.Y другому періоді індивід має дохід Y2. Він споживає, але не заощаджує, використовує заощадження першого пері-оду та одержані відсотки у перший період життя. Тоді:
де r - реальна відсоткова ставка.
Перетворимо рівняння: споживання - ліворуч, дохід - праворуч.
C2 = Y2 + Y(1 + r) - C1(1 + r); C1(1 + r) + C2 = Y1 (1 + r) + Y2.
Поділимо обидві частини на 1 + r, одержимо:
Це - рівняння міжчасового бюджетного обмеження споживача, що показує, якою сумою коштів повинні володіти споживачі протягом двох життєвих періодів.
Рис..7. Бюджетне обмеження споживача за моделлю Фішера
Нахил лінії бюджетного обмеження дорівнює 1/(1 + r) (рис. 7):
Переваги споживача між споживанням у першому та другому періодах відображають криві байдужості. Кожна крива байдужості характеризує рівний рівень корисності для споживача різних наборів споживання у теперішньому та майбутньому періодах (рис. 2.8). Споживач надає перевагу вищим кривим байдужості, оскільки вони забезпечують більше споживання.
Прагнення споживачів максимізувати свою корисність обмежені бюджетом. Оптимальна комбінація споживання у першому та другому періодах досягається у точці дотику найвищої кривої байдужості до лінії бюджетного обмеження.
Рис..8. Оптимум споживача для моделі Фішера
Нахил кривої байдужості відображає граничну норму заміщення(MRS). Нахил лінії бюджетного обмеження дорівнює 1/(r + 1). Отже, в точці О: MRS = 1/(1 + r).
На споживання впливають: 1) зміна доходу; 2) зміна рівня відсоткової ставки. Зростання доходу зміщує лінію бюджетного обмеження праворуч. При зростанні відсоткової ставки зміниться кут нахилу бюджетної лінії, оскільки споживання у першому періоді зменшить-ся, у другому - збільшиться.
Вплив реальної відсоткової ставки відображається в ефекті доходу та ефекті заміщення. Ефект доходу - зміна у споживанні, викликана пере-ходом до вищої кривої байдужості. Ефект заміщення - зміна у споживанні, викликана зміною відносної ціни споживання в обидва періоди.
Модель життєвого циклу Ф. Модільяні
Франко Модільяні (США). Основна праця "Життєвий цикл, заощадження громадян і багатство нації". 1985 р. одержав Нобелівську премію за аналіз фінансових ринків і процесів заощадження. Суть його теорії полягає в тому, що дохід людини коливається протягом життя. В юності люди беруть позику, розраховуючи на високі заробітки у майбутньому. У пенсійному віці споживання забезпечують заощадження минулого періоду.
Припустімо, що споживач передбачає прожити Tроків, володіє багатством W, очікує одержувати дохід Y, на пенсію планує піти через R років. Отже, протягом життя споживач одержить суму W + RY.При цьому не враховується відсоткова ставка.
Оскільки одержана протягом життя сума розподіляється рівномірно за T роками, то особа споживає щорічно:
Отже, функція споживання для раціонального споживача має вигляд:
тобто, функція споживання залежить від очікуваного доходу і поточного багатства:
Модель функції споживання Франко Модільяні набуває вигляду:
C=aW +?Y; а= 1/T; ? = R/T,
де а - гранична схильність до споживання за поточним багатством;? - гранична схильність до споживання за доходом; W - багатство;Y - дохід; T роки життя; R - кількість років, що очікується пропрацювати до пенсії.
Приклад. Споживач передбачає прожити ще 40 років, пропрацювавши 20 років. Запишіть функцію споживання для раціонального споживача за теорією "життєвого циклу" Ф. Модільяні. Чому дорівнює споживання, якщо споживач володіє багатством 20 тис. гр. од. Та очікує одержувати щорічно дохід 50 тис. гр. од.?
Модель перманентного доходу М. Фрідмена
Мілтон Фрідмен (США). 1976 p. одержав Нобелівську премію за аналіз теорії споживання, теорії та історії грошового обігу. Основоположення його теорії: 1. Функція споживання має значення тільки для довгострокового періоду. 2. Споживання визначається залежно від постійного (перманентного доходу).
Перманентний дохід - середньозважена величина з усіх доходів, які людина очікує одержати (середній дохід). Гіпотеза перманентного доходу базується на теорії споживчого вибору І. Фішера.
У Фрідмена модель набуває вигляду:
де Yp - перманентний дохід.
Перетворимо рівняння відносно Y одержимо:
Поточний дохід Y дорівнює сумі постійного доходу Y і тимчасового доходу Y:
Тимчасовий дохід - частина доходу, яку не очікують зберегти умайбутньому. Це - випадкове відхилення від доходу. Тимчасовий дохід може бути трьох видів. Випадковий тимчасовий дохід становить випадкові відхилення від звичайного тренду (виграш у лотереї), при якому поточне споживання економічних суб'єктів не змінюється. Тимчасовий дохід перманентного відхилення від звичайного (підвищення або пониження у посаді). Із зміною доходу змінюється споживання. Очікуване відхилення доходу (очікується підвищення у посаді або плануються великі витрати у зв'язку зі зміною місця проживання). У цьому випадку при незмінному поточному доході відбувається зміна споживчих витрат.
Поділ поточного доходу на перманентний і тимчасовий дав можливість Фрідмену вирішити протиріччя Кейнса між довгостроковою і короткостроковою функціями споживання, за якими середня схильність до споживання у короткостроковому періоді має тенденцію до зниження, а в довгостроковому є стабільною. У довгостроковому періоді тим-часові відхилення поточного доходу від перманентного врівноважують-ся і функція споживання набуває вигляду: С = ос Yp, де а - коефіцієнт. Отже, споживання пропорційне перманентному доходу. Поділимо обидві частини рівняння на Y, одержимо:
Список використаної літератури
1. Будаговська С, Кілієвич О. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти. - К.: Основи, 1998.
2. ВэрианХ. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учеб. для вузов / Пер. с англ. под ред.Н. Л. Фроловой. - М.: ЮНИТИ, 1997.
3. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учеб. для вузов. - М.:НОРМА, 2000.
4. СелшцевА. С. Макроэкономика. -СПб.: Питер, 2000.
5. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИ-ТИ-ДАНА, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве