WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Моделі споживчого ринку - Реферат

Моделі споживчого ринку - Реферат


Реферат на тему:
Моделі споживчого ринку
Зміст
1. Модель поведінки споживача
2. Кейнсіанська модель споживання
3. Модель міжчасового споживчого вибору І. Фішера
4. Модель життєвого циклу Ф. Модільяні
5. Модель перманентного доходу М. Фрідмена
Список використаної літератури
Модель поведінки споживача
Для відносного аналізу мікроекономічних процесів використовують криві байдужості. Крива байдужості - це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують товари, що забезпечують споживачу однаковий рівень корисності U = U (рис. 1).
Рис.1. Крива байдужості
Приклад. Функція корисності має вигляд:
де X1, X2 - споживання товарів X1 та X2 відповідно. Запишіть рівняннякривої байдужості, яка проходить через точку (X1, X2) = (3, 1).
Розв'язання.
Підставимо значення (3, 1) у функцію корисності.
U(X1, X2) = U(3, 1) = (2 o 3 + 1)(1+3) = 7-4 = 28, U0 = 28.
Отже, (2X1 +1)(X2+3) = 28. Звідси рівняння кривої байдужості:
Форма кривих байдужості відображає готовність споживача обмінювати один товар на інший. Коли обидва товари легко замінити, крива байдужості увігнута менше. Якщо товари не замінюються -крива байдужості увігнута більше.
Карта кривих байдужості - множина всіх можливих рівнів корисності (U1, U2, U3,...) для певного споживача (рис. 2.2).
Рис. 2. Карта кривих байдужості
Гранична корисність MUi блага Xi - це зміна загальної корисності набору двох товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Математично гранична корисність блага Xi при незмінній кількості всіх інших благ є частковою похідною функції корисності:
Кількість блага X2, від якої споживач готовий відмовитися в обмінна додаткову одиницю блага X1 при незмінному загальному рівні корисності, називається граничною нормою заміщення благ (MRS).
Для опуклих кривих байдужості гранична норма заміщення MRSвимірює нахил кривої байдужості.
Приклад. Для даної функції корисності U(X1, X2) підрахувати граничні корисності MU і MU2 та граничну норму заміщення благMRS: U(X1, 2)=2X1+1Х^
Розв'язання.
Наступний етап моделі поведінки споживача аргументується тим, що споживач обмежений фінансовими ресурсами і це не дає йому можливості задовольнити усі свої потреби.
Бюджетне обмеження споживача (графічно це - бюджетна лінія) -множина наборів, вартість яких становить R: P1 X1 + P2 X2 = R.
Приклад. Споживач має дохід 500 гр. од. на місяць. Припустімо, він купує 2 товари у кількостях X1 та X2 за цінами 2 гр. од. та 4 гр. од. за штуку відповідно. Запишіть бюджетне обмеження споживача. Накресліть бюджетну лінію. Визначте нахил бюджетної лінії.
Розв'язання.
Бюджетне обмеження споживача (рис. 3.):2X1 + 4X2 = 500. Точка перетину з віссю OX1: X2 = 0; 2X1 = 500; X1 = 250.Точка перетину з віссю OX : X = 0; 4X = 500; X = 125.
Рис.3. Приклад побудови бюджетної лінії
Нахил бюджетної лінії показує альтернативні витрати споживання товару 1. Нахил бюджетної лінії
На бюджетну пряму впливають знаряддя економічної політики: податки, субсидії, раціоновані обмеження.
Для оптимізації поведінки споживача слід сумістити системи кривих байдужості з бюджетним обмеженням (рис. 2.4). Споживач обирає на лінії бюджетного обмеження точку (точку оптимуму), яка міститься на кривій байдужості та вища за інші криві байдужості.
Оптимум споживача
У точці оптимуму О гранична норма заміщення двох товарів дорівнює їх відносній ціні. Лінія бюджетного обмеження є дотичною до кривої байдужості. Вибір у точці О є оптимальним вибором для споживання.
Кейнсіанська модель споживання
Кейнсіанська модель споживання належить до макроекономічних моделей.
За Кейнсом використовуваний дохід Y поділяють на C - споживання та S - заощадження: Y = C + S.
Споживчі витрати - це витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб. За Кейнсом споживчі витрати змінюються закономірно зі зміною доходу. Досліджував ці закономірності на основі сімейних бюджетів німецький статист XIX ст. Ернест Енгель.
Функція споживання виражає залежність між використовуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд: C = F(Y') або C = F(Y-T) (рис. 2.5).
Рис..5. Функція споживання та функція заощадження
Чинником споживання у функції є дохід. C = c0 + c(Y - T), де c0 -автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу. Наприклад, проживання в борг, за
рахунок заощаджень, субсидій. У довгостроковому періоді для економіки в цілому автономне споживання прямує до 0;
c - гранична схильність до споживання величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю і визначається за формулою
де АC - приріст споживчих витрат; А Y - приріст використовуваного доходу.
З геометричної точки зору гранична схильність до споживанняMPC - це кут нахилу кривої споживання.
Модель функції споживання: C = c0 + c' Y, де С - величина споживання домашніх господарств; c0 - автономне споживання; c - гранична схильність до споживання; Y -дохід.
Заощадження S - це не спожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S = F(Y). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень (див. рис. 2.5):
Модель функції заощадження:
де S - величина заощаджень домашніх господарств, s0 - автономне заощадження; 1 - c' = s - гранична схильність до заощадження;Y -дохід.
Гранична схильність до заощадження величина додаткового за-ощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу: MPS = AS/AY, де AS - приріст заощаджень; A Y приріст використовуваного доходу.
Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то: MPC + MPS = 1.
Чинники, які не залежать від доходу та впливають на споживання та заощадження: 1. Багатство. 2. Податки. 3. Рівень цін. 4. Відрахування на соціальне страхування. 5. Очікування. 6. Споживча заборгованість. 7. Відсоткова ставка.
Теорія Кейнса апробовувалась на основі статистичних даних економіки США за 1929-1941 pp. Рівняння мало такий вигляд: C = 47,6 +0,73 Y. Подальші дослідження підтверджують прийнятність формули тільки для короткострокового періоду. У 1946 р. американський учений українського походження С. Кузнець на основі аналізу статистичних даних за 1869-1940 pp. дійшов висновку, що із зростанням доходу середня схильність до споживання залишається постійною (рис. 2.6).С Кузнець на підставі офіційної статистики досліджував залежність
між доходом і споживанням у США у період з 1868 по 1930 рік. Виявилось, що відношення C/Y у довгостроковому періоді не має тенденції до зниження, а має вигляд: С =cY.
Рис. 6. Функція споживання у довгостроковому та короткостроковому періодах
Існує кілька концепцій, які пояснюють цю проблему. Зокрема, моделі між часового споживчого вибору І. Фішера, життєвогоциклуФ. Модільяні,
Loading...

 
 

Цікаве