WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Вступ до моделювання - Реферат

Вступ до моделювання - Реферат

Якщо доведено, що розв'язування не має, то наступні етапи моделювання не проводяться. Побудовану модель коректують і дослідження починають спочатку.
4. Підготовка початкової інформації. Обмаль інформації ускладнює процес моделювання, а відсутність її переводить модель з класу прикладних до класу теоретичних. Цей етап свідчить про системність
процесу моделювання, оскільки вихідна інформація одних моделей може стати вхідною для інших.
5. Чисельне рішення. На цьому етапі розробляють алгоритм, складають програми для ПЕОМ і проводять розрахунки.
6. Аналіз чисельних результатів та їх застосування. На останньому етапі досліджують коректність чи некоректність побудованої моделі. Підтверджують або спростовують висунуту гіпотезу щодо економічного процесу. На основі одержаних результатів визначають напрями вдосконалення побудованої моделі, інформаційної бази та програмного забезпечення.
Рис. 2. Блок-схема процесу моделювання
Історичний розвиток предмета моделювання
Перші моделі слугували ілюстрацією при дослідженні. 1576 року француз Жан Боден намагається обґрунтувати зміну рівняцін(інфляцію) як результат зміни співвідношення між кількістю грошей і товарів. Ця теорія стає основою монетарної теорії і першою інфляційною моделлю.
У 1758 р. французький фізіократ Франсуа Кене (1694-1774) розробляє першу макроекономічну модель господарського кругообігу -"Економічну таблицю" - за аналогією кругообігу людини. Оскільки хвороба є відхиленням від нормального стану людини, то й економічна криза є тимчасовим відхиленням від рівноваги в економіці.
А. Сміт (1723-1790) створює класичну макроекономічну модель, яка пояснює процеси саморегулювання ринку через механізм ціноутворення.
Д. Рікардо (1772-1823) пропонує модель міжнародної торгівлі.
К. Маркс (1818-1883) використовує схематичні моделі для відображення процесу розширеного відтворення.
У XIX ст. свій внесок у моделювання економічних процесів зробили математики - представники неокласицизму англієць Артур Пігу (1877-1959) - "ефект Пігу"; швейцарець Леон Вальрас (1834-1910) - закон загальної економічної рівноваги, теорія економічного добробуту; італієць Вільфредо Парето (1848-1923) - "оптимум за Парето"; австрієць Карл Менгер (1840-1921) - теорія граничної корисності; англієць Френсіс Еджворт (1845-1926) - "скринька Еджворта" - модель, яка ілюструє ефективність обміну.
Ними створено інструментарій макро- та мікроекономічного аналізу: еластичність попиту, граничний аналіз, коротко- та довгостроковий періоди, взаємозалежність ринків. У їхніх працях сформульовані основні принципи маржиналізму (marginal - граничний).
Наприкінці XIX - на початку XX ст. в економічній науці набуває розвитку статистичний напрям, який досліджує та прогнозує циклічний розвиток економіки на основі моделей і методів математичної статистики. Уперше математична статистика була використана в біології англійським ученим К. Пірсоном для вивчення кривих розподілу чисельних характеристик людського організму. В. Парето пропонує статистичні моделі по дослідженню доходів населення в різних країнах. Англійський статистик Гукер розглядає модель взаємозв'язку економічних показників. Він пропонує модель впливу кількості
банкрутств на товарній біржі на ціну зерна. На початку XX ст. з'являється величезна кількість праць з теорії математичної статистики. Фішер пропонує моделі дисперсійного аналізу, Кобб і Дуглас аналізують виробничі функції.
Світова економічна криза 1929-1933 pp. стає поштовхом створен-ня нової макроекономічної теорії. Англійський економіст ДжонМейнард Кейнс гостро критикує класичну теорію і висуває свої постулати: 1. У ринковій економіці може існувати рівновага за неповної зайнятості. 2. Для усунення неповної зайнятості необхідне втручання держави. 3. Держава втручається в економічні відносини через грошову і бюджетно-податкову політику. 4. Держава впливає на сукупний попит. Фундаментальна праця Д. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936) стає підґрунтям для рівноважних моделей і базовою теорією державного регулювання економіки.
Економічні дослідження в СРСР у 20-ті роки проводились під впливом непу (нової економічної політики). Російський учений М. Кондратьев (1892-1938) висуває теорію великих циклів кон'юнктури ("довгих хвиль") періодичністю 40-60 років. Визначним досягненням радянських учених стала розробка першого у світі балансу народного господарства СРСР за 1923/24 рік. Модель економічного зростання радянського ученого Г. Фельдмана (1884-1958), створена у 1928 p., розкрила взаємозв'язок темпів зростання національного доходу, зміни фондовіддачі і продуктивності праці. Праці Г. Фельдмана були оцінені на Заході лише після Другої світової війни і опубліковані у США 1964 p.
У 30-50 роки відроджується економіко-математичний напрям моделювання. У 1938-1939 pp. ленінградський математик Л. Канторович (1912-1986) сформулював задачі лінійного програмування і запропонував методи їх розв'язання. Моделі радянської економіки створювались на основі економіко-математичних досліджень. Вони охоплювали багаторівневі системи, були досить складними і переважно формальними.
Сучасні моделі вирізняються різноманітністю та потужним використанням математичного апарату.
Список використаної літератури
1. Замков О. 0.,ЧеремныхЮ. А., Толстопятенко А. В. Математические методы в экономике: Учебник. - 2-е изд. - М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1999.
2. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / За ред. І. В. Крючкової. - Харків: Форт, 2000.
3. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учеб. для вузов. - М.:НОРМА, 2000.
4. Селшцев А. С. Макроэкономика. - СПб.: Питер, 2000.
5. Шелобаев С. И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИ-ТИ-ДАНА, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве