WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок і його структура - Курсова робота

Ринок і його структура - Курсова робота

Досягти цього можна створенням різноманітних форм власності - індивідуальної, приватної, акціонерної, державної, кооперативної, змішаної;
o еквівалентний обмін товарів. Ринок за своєю природою економічної допомоги, пільг не визнає;
o конкуренція, яка надає усім суб'єктам господарювання можливість вільної підприємницької діяльності: свободи вибору покупців, постачальників, будь-яких контрагентів, примушує підприємців зас-тосовувати найпередовішу техніку і технологію, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва, підвищенню ефективності економіки;
o вільне ціноутворення, що як елемент конкуренції та головний механізм контрольно-регулюючої функції ринку сприяє поєднанню інтересів суб'єктів економічного життя, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи виробництва;
o реальна інформація про ринок у його суб'єктів [6, c.72-73].
Якщо подібних умов не створено, то те, що називають ринком, є псевдоринком, де гроші не виконують своїх функцій.
Законами, декретами, указами будь-якої владної структури ввести ринок нікому і ніколи не вдавалося. Він є об'єктивною категорією. Проте суспільство, в тому числі держава, можуть створити сприятливі умови для його відтворення. Єдність економічних і юридичних передумов є середовищем, в якому відтворюються ринкові відносини.
У розвиненому світі склалося кілька моделей ринкового гос-подарювання. Попри певні відмінності як між моделями, так і всередині їх можна згрупувати у три різновиди - вільний, соціальне орієнтований і державно керований ринок.
Зазначені моделі ринкової економіки мають спільні та специфічні риси.
До спільних рис належать:
o наявність багатоманітних форм власності - приватної, колективної, державної;
o конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави.
Специфічні риси зумовлені історичними, культурними, релігійними, політичними чинниками тієї чи іншої країни і знаходять вияв у ролі уряду в економіці, організації фінансових ринків і ефективності вирішення соціальних проблем.
ВИСНОВКИ
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Ринок - це механізм координації різноманітної діяльності людей через систему цін.
Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб'єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні товари й послуги, то в країні формується досить складна ринкова структура, яка включає найрізноманітніші види ринків. Їх можна розглядати в різних аспектах.
Так, з точки зору об'єктів обміну, ринки бувають: ринок засобів виробництва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації, ринок науково-технічних розробок, ринок робочої сили, ринок житла і т. д. У середині цієї структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ін. Тобто, ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожний товар чи послуга має свій ринок.
З територіальної точки зору, ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній ринок у свою чергу може бути національним, регіональним і локальним (місцевим). Національний - це весь внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів. Регіональний - ринок окремого територіального підрозділу (республіки, краю, області, району). Локальний - ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів. Регіональні й локальні ринки, на відміну від національних, не мають чітко окреслених кордонів.
Кожен вид ринку має свої особливості. Всі вони тісно пов'язані й органічно взаємодіють: якщо відбувається порушення в одному з них, то це викликає перебої в роботі інших і системи в цілому.
Розрізняють ще такі ринки:
1) ринок засобів праці;
2) ринок природних ресурсів;
3) ринок предметів праці;
4) ринок землі;
5) ринок робочої сили;
6) риноктехнологій та інформацій;
7) ринок нерухомості;
8) ринок інтелектуальної власності та послуг;
9) фінансовий ринок і т.д.
В залежності від ступеня монополізації ринки розрізняють на:
а) монополізований - це ринок, на якому 1 - 2 виробника або продавця зосередили в своїх руках весь обсяг виготовленої продукції, диктують свої ціни на ринку;
б) вільний ринок - це ринок, для якого характерно багато продавців, які поодинці не в змозі впливати на ціноутворення;
в) олігополістичний ринок - це ринок, на якому 3 - 5 виробників зосередили в своїх руках весь обсяг даної продукції і можуть домовитись між собою про перерозподіл ринків збуту і вплив на рівень цін;
г) регульований ринок - це ринок, на якому держава за допомогою адміністративних та економічних важелів здійснює регулювання ринкових відносин.
В залежності від об'єктів купівлі-продажу зупинимося на декількох ринках:
1) фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу вільних грошових засобів (основними суб'єктами якого можуть бути підприємства різних форм власності, домашні господарства, комерційні банки, фінансово-кредитні організації, держава);
2) ринок робочої сили - це економічні відносини між незайнятими працівниками, з одного боку, і підприємствами, біржами праці - з іншого, по організації, використанню і купівлі-продажу робочої сили;
3) ринок трудових ресурсів - це ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є робоча сила не тільки економічно активного населення, але і випускників вузів та інших навчальних закладів, а також частина зайнятих в домашньому господарстві;
4) валютний ринок - це економічні відносини з приводу купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів ( чеків, векселів, акредитивів та інших цінних паперів );
5) ринок інформації - це економічні відносини з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, систематизації інформації та її продаж кінцевому споживачу.
Всі види ринків можуть бути зведені принаймні до чотирьох економічних утворень: ринок товарів і послуг; ринок грошей, ринок цінних паперів; ринок робочої сили. За ними стоять реально діючі вищеназвані ринки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528с.
2. Борисов Е.В. Экономическая теория. - Москва: Юрайт, 1998. - 478 с.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 2001. - 471 с.
4. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1994. - 336 с.
5. Добрынина А.И. Экономическая теория. - Санкт-Петербург: 1999. - 544 с.
6. Журавлева Г.П. Теоретическая экономика. - Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 485 с.
7. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії. - Київ: "Знання", КОО, 2000. - 117 с.
8. Зубко Н.М. Экономическая теория. - Минск: НТЦ АПИ, 1998. - 311 с.
9. Камаев В.Д. Экономическая теория. - Москва: ИМПЭ, 1998. - 640
10. Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1998. - 396 с.
11. Мамедов О.Ю. Современная экономика. - Ростов - на - Дону: Феникс, 1998. - 672 с.
12. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. - Київ: "Академія", 1998. - 430 с.
13. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. - Київ: Либідь, 2001. - 272 с.
14. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н.Климк, В.П. Нестеренко. - Київ: Вища школа, 1997. - 743 с.
15. Основы экономической теории: Учебник / Под ред. С.В.Мочерного. - Киев: "Знання", КОО, 2000. - 607 с.
Loading...

 
 

Цікаве