WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Безготівкові розрахунки (розрахунки із застосуванням платіжних доручень, чеків, вескелів) - Курсова робота

Безготівкові розрахунки (розрахунки із застосуванням платіжних доручень, чеків, вескелів) - Курсова робота

підпису, поставленого авалістом на лицевій стороні чеку, якщо тільки підпис не поставлений чекодавцем. Аваль повинен вказати, за чий рахунок він виданий. При відсутності такої вказівки він вважається виданим на чекодавця.
VI. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ВЕКСЕЛЯМИ
Вексель як визначена форма грошового забов'язання широко застосовується в господарському обороті України. Його застосування в якості засобу обігу і розрахунку у цій сфері пов'язане з тим, що частина обігу здійснюється за рахунок кредиту.
У багатьох країнах світу обіг векселя регламентується єдиним законом, який був прийнятий Женевською вексельною конвенцією у 1930 році. Через сім років і в колишньому Радянськлму Союзі було впорядковано вексельне законодавство.
Векселем визначається цінний папір, який засвідчує нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або іншого вказаного у векселі платника (переказний вексель) виплатити з настанням зазначеного у векселі строку відповідну суму володарю векселя (векселедержателю). Таким чином, вексель є безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'язання або наказ сплатити відповідну суму грошей. Основні учасники вексельних правовідносин - векселедавець, векселедержатель та платник. У залежності від того, хто є платником за векселем - сам векселедержатель чи третя особа - розпізнають два види векселів: простий і переказний. Переказний вексель інакше називається "трата". Вексельне забов'язання утворюється одностороннім волевиявленням з боку векселедавця. Особливість векселя як цінного папера полягає в тому, що він є суворо формальним документом. З одного боку, щодо нього діє правило: чого немає у векселі, того не існує, з іншого - дефект форми векселя спричиняє його недійсність без попереднього визнання данного факту з боку суду. Ця особливість одержала також назву вексельної суворості. Та недійсність векселя є відносною: недоліки форми векселя забирають від нього тільки "вексельну силу", але не можуть перешкодити розгляду такого векселя як ділового документа іншої ділової природи (наприклад, боргової записки).
Векселі, як і чеки, - невідємні елементи грошового обігу. Без них не можливо ефективно здійснювати міжгосподарськи розрахунки і вийти з платіжної кризи. Однак функціонування вексельного обігу в Україні пов'язане з певними труднощами. Причини тут різні: брак традиційних навичок у здійснені розхрахунків векселями; ненасиченість ринку відповідною товарною масою; неплатоспроможність та недисциплінованість багатьох господарських організацій.
Звичайно, поки комерційні банки активно не працюють із векселями, адаптувати вексель до умов чинної системи розрахунків буде важко. Нині операції з векселями поетапно впроваджуються у практику діяльності комерційних банків. Діяльність банку здійснюється за двома основним напрямками:
проведення класичних банківських операцій з векселями, тобто облік, інкасування, надання авалю, надання кредитів під заставу векселів, продаж векселів, що належать банку;
оформлення векселями взаємозаборгованості суб'єктів підприємницької діяльності.
VII. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕКСЕЛІВ.
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Випускаються такі види векселів: простий, переказний.
Простий вексель містить такі реквізити:
а) найменування - "вексель";
б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
е) дату і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Переказний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в - є", також:
просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;
найменування того, хто повинен платити (платника).
Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:
а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;
б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч з найменуванням платника (місце складання документа - для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця - для простого векселя);
в) вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.
З урахуванням тих функцій, які виконує учасник вексельного обігу, він може виконувати різні написи, які встановлюють його правову відповідальність, а також предмет, зміст та розмір цієї відповідальності.
Написи повинні мати наступні властивості:
1. визначеність напису, яка дозволяє точно встановити волю і наміри надписувача;
2. відсутність причинно-наслідкових зв'язків в напису на підставі видачі або передачі векселя, іншими словами, напис і відповідальність повинні бути односторонніми;
3. безумовність напису;
4. письмова форма на самому векселі.
VIII. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ВЕКСЕЛЯ ІНШІЙ ОСОБІ. ВИДИ ІНДОСАМЕНТУ.
В платіжному обігу вексель виступає в якості обігового фінансового документу та ордерного цінного паперу.Це значить, що передача векселя іншій особі здійснюється шляхом простої передачі або за допомогою передаточного напису (індосаменту). Такий напис робиться на зворотній стороні векселя і підписується індоссантом, тобто особою зробившою передаточний напис. Індосамент повинен бути безумовним, тому що всі обмежувальні умови, занесені до нього, вважаються не дійсними.
Шляхом передаточного напису індосант передає іншій особі, користь якої зроблено напис, всі права, вимоги таризики по векселю.
При складанні векселя перший покупець і векселедержатель повинні визначити форму цього документа, тобто вирішити, буде вексель обіговим чи ні. Якщо вексель виданий як обіговий, він залишається таким протягом всього строку його дії, і жодна з сторін по векселю не має права змінити його форму. Для того щоб зробити вексель необіговим, робиться вказівка
"…платити тільки (назва ремітенту)", і тоді вексель може бути переданий тільки за умови звичайної цессії. Наслідки такої передачі складаються з того, що індосанти не несуть відповідальності за платіж та акцепт по векселю.
При складанні індосаменту особа, що робить надпис, теж може визначити форму цього надпису.Якщо вексель переданий індосантом з таким надписом, то він залишається ордерним цінним папером, тобто може бути в майбутньому переданий, так якщо б цієї вказівки не було. Наслідки такої подальшої передачі заключаються в тому, що індосант, зробивший таку вказівку, не несе в подальшому відповідальності перед наступними індосантами, за винятком особи, якій він передав вексель.
Дозволяється робити індосаменти наступних видів:
1. Бланковий індосамент - передаточний напис (виконується тільки на зворотній стороні векселя), в якому не вказано, наказу якої особи необхідно зробити платіж. Вона підписується індосантом. Такий вексель прийнято рахувати виставленим на пред'явника, і його можна передавати шляхом простого вручення або шляхом передаточного надпису. Однак коли за бланковим індосаментом слідує інший індосамент, особа, яка підписала останньою, вважається
Loading...

 
 

Цікаве