WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

цінних паперів;
" гарантовані банками, фінансами чимайном третьої особи;
" дорученнями, свідоцтвами страхових компаній.
4) За ступенем ризику кредити бувають:
- стандартні (термін погашення яких інде не настав; ті, за якими вчасно і в повному обсязі сплачено основний борг);
- з підвищеним ризиком (нестандартні, сумнівні, небезпечні кредити та безнадійні борги).
5) Банківські кредити розрізняють також за методом надання:
- позички, які надають разово, тобто такі, рішення про надання яких банк ухвалює за кожною окремою заявою позичальника;
- позички, які надають у міру виникнення в них потреби. В цьому випадку банк визначє для позичальника ліміт кредитування, в межах якого той може в разі потреби у будь-який час одержати позичку;
- гарантійні, або резервні позички, суть яких полягає в тому що банк бере на себе забов'язання, у разі виникнення у позичальника потреби в кредиті, видати останньому певного розміру позичку протягом чітко обумовленого періоду (кварталу, року).
За гарнтію надання позички банк стягує з клієнта комісійну винагороду.
6) За характером і способом сплати відсотків розрізняють позички:
" з фіксованою відсотковою ставкою;
" з плаваючою відсотковою ставкою;
" зі сплатою відсотків у міру використання позичених коштів (звичайні кредити);
" зі сплатою відсотків одночасно з одержанням позичених коштів (дисконтні кредити).
Але й при цьому існує поняття кредитного ризику.
Кредитний ризик - це ризик несплати позичальником основного боргу та відсотків, що належать кредиторові.
7. Кредитні операції
Банк намагається різними кредитними операціями знизити кредитний ризик.
Такими методами є:
- лімітування кредитів;
- диверсифікація активних операцій;
- диверсифікація кредитних вкладень;
- оперативність у процесі стягнення боргу;
- страхування кредитних операцій;
- вивчення кредитспроможності позичальника;
- одержання достатнього забезбечення за виданими позичками;
- диверсифікація відповідальності за ухвалення рішення щодо надання кредиту.
Лімітування кредиту - це визначення граничної суми заборгованості за позичкою конкретному позичальникові, тобто встановлення ліміту кредитування. Для клієнта - це обмеження в можливості одержати кредит на повний період і на конкретну мету.
Диверсифікація активних операцій - розміщення банківських ресурсів у різних активних операціях: кредитних, інвестиційних, валютних.
Диверсифікація кредитних вкладень (кредитний контроль) - це спосіб захисту від кредитного ризику що передумовлює розподіл коштів, які надають у позичку різним суб'єктам, як юридичним так і фізичним особам.
Тобто, чим більшій кількості позичальників банк передасть у тимчасове користування позичковий капітал, тим менше буде ступінь ризику неповернення коштів.
Оперативність у процесі стягнення боргу - це забов'язання банку постійно контролювати та підтримувати контакт з позичальником протягом усього терміну користування позиченими коштами.
Це дає змогу своєчасно уникнути проблемних питань.
8. Страхування кредитних операцій
Страхування кредитних операцій означає, що банк створюють страхові фонди на макрорівні і на мікрорівні та страхують у спеціальних страхових організаціях окремі високоризикові кредитні угоди.
Щоб покрити можливі збитки, які виникають внаслідок кредитної діяльності, комерційні банки створюють резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.
Такий резерв, створюють для всіх кредитів, виданих як в національній так і в іноземній валюті за встановленим відсотком, а використовують його лише для покриття неоплаченої заборгованності за основним боргом.
Комерційний банк створює резерв для кожної групи кредитів в розмірі:
Група кредитів Рівень відрахувань до резерву, в % до обсягу кредиту в групі
Стандартні 2
Під контролем 5
Субстандартні 20
Сумнівні 50
Безнадійні 100
Важливим методом забезпечення повернення банківських прзик і способом захисту від кредитного ризику є страхування відповідальності за непогашений кредит, коли договір страхування укладають між позичальником і страховою організацією, та страхування ризику неповернення кредиту, коли договір укладають між страховою організацією і банком.
Якщо позичальник не сплачує заборгованості за позичкою через свою несплатоспроможність чи з інших причин, страхова компанія бере на себе погашення кредитуразом із відсотками.
Кредитоспроможність - це наявність передумов для одержання кредиту і здатність його повернути, при цьому враховуються:
- дієздатність позичальника;
- його репутацію;
- наявність капіталу;
- наявність забезпечення;
- економічну кон'юктуру.
IV. Методи управління ризиками кредитів
Всі форми, види кредитів та операції по їх забезпеченню направлені, з одного боку на те, щоб забезпечити кредитом позичальника, а з другого, щоб уникнути кредитногоризику для кредитора. Тому, розмаїття цих прийомів дуже велике і кожен банк вибирає їх самостійно, ретельно прогнозуючи тапрораховуючи всі можливі варіанти.
Банки можуть також вимагати від клієнтів достатнього і якісного забезпечення кредитів у вигляді:
1) застави майном та майнових прав:
" забезпечення нерухомим майном:
ў заставою можуть бути земельні ділянки, виробничі та сільськогосподарські будівлі, приміщення, комунікації (для юридичних осіб);
ў житлові будинки, квартири (для фізичних осіб).
" забезпечення рухомим майном, коли заставою є:
ў обладнання, машини, механізми, інвентар, транспортні засоби (для юридичних осіб);
ў товари тривалого вжитку (для фізичних осіб).
" забезпечення цінними паперами, коли, як заставу банки звичайно приймають високоліквідні цінні папери, зокрема державні цінні папери та високоліквідні цінні папери;
" забезпечення дорогоцінними металами;
" інші застави;
2) гарантій - забов'язання третьої особи (іншого банку, юридичної особи) сплатити борг за конкретного позичальника в разі його несплатоспроможності;
3) доручень - забов'язання третьої сторони сплатити борг і суму відсотків. Ці забов'язання поширюються як на кошти, так і на інші цінності, що йому належать (у разі, якщо коштів не вистачить);
4) свідоцтв страхових компаній.
Ризики муніціпальних забезпечень
Розглянемо ризики кредитів на прикладі муніціпальних запозичень.
Муніціпальні запозичення є важливим джерелом фінансового забезпечення розвитку місцевого самоврядування.
Упродовж 90-их років ХХст. Практика муніціпальних запозичень активно впроваджується у колишніх соціалістичних країнах. Як наслідок, з одного боку, органи місцевого самоврядування почали відігравати дедалі активнішу роль у соціально-економічному розвитку цих країн. З іншого боку, почав інтенсивно зростати муніціпальний борг, який є складовою частиною сукупного державного боргу. Стоїть питання мінімізації цих боргів.
Loading...

 
 

Цікаве