WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

Висновки
Кредит - форма руху позичкового капіталу.
1. Ринок позичкових капіталів.
Позичковий капітал - це капітал, який приносить дохід у вигляді процента.
Ринок позичкових капіталів - це сегмент фінансового (грошового) ринку, на
якому формується попит і пропозиція на позичковий капітал.
2. Позичковий процент
Позичковий процент (процент за кредит) - це плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.
Норма процента(%) = * 100%
Ринкова норма процента - залежить від співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу, норми прибутку, інфляційних процесів.
Мікроекономічні чинники впливу на розмір процентної ставки:
мета кредиту;
розмір кредиту;
термін користування кредитом;
рівень ризику.
Мікроекономічні чинники впливу на розмір процентної ставки:
попит та пропозиція, які склалися на кредитному ринку;
стабільність грошового ринку в країні;
рівень облікової ставки центрального банку.
Середня норма процента - норма процента за певний період.
Процентні ставки бувають:
постійні (фіксовані);
реальні;
перемінні (плаваючі);
номінальні.
3. Ринкові ознаки кредиту:
" позичальниками є суб'єкти господарювання, кредиторами - переважно банки;
" гроші, видані в позику, використовуються позичальником, як капітал;
" джерелом позичкового відсотка є прибуток на позичені кошти;
" кредит використовується, як гнучкий механізм переливання капіталу з одних галузей суспільного виробництва в інші та вирівнює норми прибутку.
4. Основні функції кредиту:
ў емесійна функція; (походить від лат. emissio - випуск)
ў контрольна функція;
ў перерозподільна функція;
5. Роль кредиту в ринковій економіці:
впливає на структурну перебудову економіки, на формування важливих пропорцій в економічній системі; встановлює співвідношення між фондами відшкодування, нагромадження та споживання.
використовується як гнучкий механізм переливання капіталу з одних галузей виробництва в інші та вирівнювання норм прибутку;
обслуговує інноваційний процес, сприяє розвитку малих і середніх виробничих структур, підготовці та перепідготовці наукових кадрів;
сприяє прискоренню концентрації та централізації капіталу через використання акцій та облігацій корпоративної форми власності, якій нині належать провідні позиції в системі економічних відносин;
використовується, як один із дійових інструментів розвитку процесів інтеграції національної економіки до світової економічної системи.
. Принципи та види кредитування в ринковій економіці
a) Стадії та закономірності руху кредиту
Кредит, як економічне явище, характеризує певний рух елементів його структури (об'єктів і суб'єктів).
Рух кредиту має свою визначеність у часі та в просторі, має свої специфічні закономірності і є ключевою ознакою кредиту, як економічної категорії.
Економічною основою руху кредиту є кругообіг капіталу в процесі розширеного відтворення, що забезпечує послідовне проходження позиченою вартістю всіх стадій свого руху і повернення його на висхідні позиції - до свого власника-кредитора по слідуючій схемі:
ВВ - формування вільної вартості у кредитора (джерело надання позичок);
ВП - розміщення вільних коштів у позички;
ОП - одержання додаткових коштів у тимчасове розпорядження позичальником;
ВП - використання позичальником одержаних коштів на свої потреби;
ВК - вивільнення коштів з обороту позичальника;
ПК - повернення позичальником коштів кредитору та сплата процентів за їх користування;
ОК - одержання кредитором коштів, наданих у позичку.
Всі стадії цього руху нерозривно пов'язані між собою. Зупинка руху на будь-якій стадії може привести до розриву відносин між суб'єктами кредита, та загрожує економічним інтересам суб'єктам цього процесу.
b) Функціональні ознаки та форми кредитів:
a) Функціональні ознаки кредиту:
" характер кредитних відносин;
" склад учасників кредитної операції;
" об'єкт кредитування;
" сфера обслуговування;
Цільовий характер банківського кредитування передбачає вкладання коштів у конкретні господарські процеси на цілі, обумовлені кредитним договором між банком і клієнтом.
Тому в банківській практиці до різних господарських процесів застосовують різні специфічні умови надання, забезпечення та виплати позик.
b) Функціональні форми кредитів. Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою та сутністю кредитних відносин.
ў Державний кредит.
Це кредит, при якому позичальником є держава, а кредиторами - юридичні та фізичні особи (випуск державних позик);
ў Комерційний кредит.
Це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги;
ў Споживчий кредит.
Це кредит, який надається тільки в національній валюті для фізичних осіб - резидентів на придбання споживчих товарів та послуг і який повертається в розстрочку.
ў Міжнародний кредит.
Це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах повернення платності та строковості.
ў Банківський кредит.
Це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
3. Принципи кредитування:
Основними, найбільш визначеними є слідуючі принципи кредитування:
" цільове призначення позички;
" строковість передання коштів кредитором позичальнику;
" поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;
" забезпеченність позички;
" платність користування позиченими коштами.
1. Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб'єкти, які виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегіть чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Це базова передумова забезпечення кожною із сторін своїх інтересів.
2. Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений термін, який сторони узгоджують, вступаючи у кредитні відносини. Від терміну користування позичкою залежить: визначення плати за позичені кошти, порядок їх повернення.
Економічне обгрунтоване визначення строку позички має вирішальне значення для забезпечення інтересів суб'єктів позички, ефективне використання позиченої вартості, та зменшення кредитного ризику.
3. Поверненість позиченої вартості полягає в тому, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості. Цей принцип випливає з попереднього, але значення його значно глибше.
Тобто: грошову одиницю та основну суму гнрошової позички може знецінити: девальвація валюти, інфляція. В цоьму разі кредитор зазанає суттєвих збитків. Подібні втрати кредитор може
Loading...

 
 

Цікаве