WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

заходи.
для юридичних осіб - суб'єктівгосподарювання: наявність комерційного чи господарського розрахунку у банках.
3. Кредитні відносини
За своєю сутність кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.
Ознаки кредитних відносин:
1. учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними:
бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися;
функціонувати на основі самодостатності та самоокупності;
нести економічну відповідальність за своїми забов'язаннями.
Щоб стати кредитором, економічний суб'єкт повинен накопичити у власності певну суму власних коштів, якими можна вільно розпоряджатися.
Щоб стати позичальником, суб'єкт повинен мати передумови для накопичення у майбутньому у своїй власності достатньої суми вільних коштів для повернення боргу.
2. кредитні відносини є добровільними та рівноправними.
Тільки за цих умов вони будуть взаємовигідними і можуть постійно розвиватися. Інакше ці відносини втратять здатність до розвитку.
3. кредитні відносини незмінюються власника цінностей, з приводу яких вони виникають.
Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує їх лише в тимчасове розпорядження; після закінчення терміну повинен повернути її власникові.
Всі ці відносини повиині мати чітку правову основу, при цьому інтереси кредитора повинні бути більш пріоритетними, ніж інтереси позичальника.
4. кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку із рухом вартості (грошей або матеріальних цінностей). Можливість їх неповернення робить ці відносини дуже вразливими та ризиковими.
Для захисту своїх позицій кредитори повинні мати переважні права при визначенні доцільності кредитування та розміру плати за кредит.
5. кредитні відносини нееквівалентні. Тобто, позичальник повертає більшу масу вартості, ніж одержав, за рахунок відсоткового проценту, який він сплачує за користуванням кредитом.
Завдання відсоткового кредиту полягає з однієї сторони, компенсації кредитору втрати доходу та можливі збитки у зв'язку з переданням відповідної суми коштів у чуже розпорядження; з іншої сторони, в стимулюванні позичальника до підвищення ефективності використання одержаних у позичку коштів.
Кредитні відносини на мікроекономічному рівні є преривними, тобто після повернення одержаної в борг вартості і сплати процента вони прериваються.
Проте на макроекономічному рівні кредитні відносини підтримуються безперервно, як безперервний рух вартості в процесі суспільного відтворення.
Тобто, закінчуючи одні кредитні відносини, економічні суб'єкти постійно вступають у кредитні відносини з іншими контрагентами чи з тими ж самими.
Тому, кредитні відносини виходять за межі відносин двох економічних суб'єктів і мають характер загальносуспільних.
В зв'язку із безперервністю та платністю кредитних відносин виникає здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію. Формується нова самостійна форма капіталу - позичковий капітал.
Позичковий капітал і кредит набули особливого суспільного значення і кредит по суті став формою руху позичкового капіталу.
Кредит, як форма суспільних відносин має багато спільного з іншими економічними категоріями - грошима, фінансами, капіталом, торгівлею, унше.
Функціонально вони тісно переплітаються один із одним, але кредит - це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд із іншими категоріями, не замінюючи жодної із них і не поступаючись їй сферою свого призначення.
4. Типи кредитних відносин:
між банками та суб'ектами господарської діяльності;
між субє'ктами господарської діяльності;
між банками та державою;
між банками та населенням;
між державами, іноземними банками та фірмами;
між громадянинами.
Кредитні відносини виникають між різними суб'єктами:
1. найбільш поширеними є кредитні відносини між банками та підприємствами;
2. в сучасних умовах кредитні відносини набувають широкого розвитку між господарюючими суб'єктами, що пов'язано, насамперед, з розширенням комерційного кредиту;
3. кредитні умови між банками і державою. Виникають тоді, коли банки купують у держави облігації внутрішньої державної позики;
4. кредитні відносини між банками та населенням, коли само населення кредитує банки, вкладаючи в них свої кошти в депозити для збереження їх. Водночас банки видають населенню споживчі кредити;
5. набувають все більшого розповсюдження кредитні відносини між підприємствами, організаціями та господарюючими суб'єктами і населенням;
6. в зовнішньоекономічних кредитних відносинах виступають суб'єктами кредитної угоди держави банки та окремі господарюючі суб'єкти. В цьому випадку кредитні відносини регулюються нормами права держав, що в них вступають та нормами міжнародного права.
5. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин
Кредитні відносини потрібно розглядати через їх окремі структурні елементи.
Такими елементами є об'єкти та субє'кти кредиту.
Об'єкт кредиту - це вартість, яка передається в позику одним суб'єктом іншому.
Суб'єкти кредиту - це кредитори та позичальники.
кредитор позичальник
Позичена вартість, як об'єкт кредиту передається кредитором позичальнику.
Це передання оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою.
На основі наданої позички виникають кредитні відносини між суб'єктами цих відносин: кредиторами та позичальниками з наступним погашенням позички; з урегулюванням взаємних претензій, пов'язаних із несвоєчасним поверненням позички позичальником; чи порушенням умов кредитором.
Позичка є ключевою ланкою в кредитних відносинах.
Позичена вартість може бути в грошовій формі, у формі товарів, виконаних робіт або виконаних послуг.
Незалежно від форми, позичена вартість завжди повертається кредитору у грошовій формі.
Кредитори - це учасники кредитних відносин, які виступають, як суб'єкти цих відносин, мають у своєму розпорядженні вільні кошти і передають їх в тимчасове користування іншим суб'єктам.
Кредиторами можуть бути фізичні та юридичні особи: підприємства, організації, установи, урядові структури, держава, банки.
Банки спочатку мобілізують кошти в інших суб'єктів, в тому числі на засадах запозичення, а потім самі надають їх у позичку своїм клієнтам.
Позичальники - це суб'єкти кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів у тимчасове користування.
Виходячи з цього, позичальник не може вийти за межі умов встановлених міжсуб'єктною угодою і перебуває в певній залежності від кредитора.
Позичальниками можуть бути і самі кредитори: фізичні та юридичні особи, держава.
6.

 
 

Цікаве

Загрузка...