WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота

Принципи та види кредитування в ринковій економіці - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Принципи та види кредитування в ринковій економіці
?
ПЛАН:
Вступ
1.Природа і деякі причини багатства людини і нації.
2.Інструмент зростання багатств країн.
3.Натуралістична теорія кредиту.
4.Капіталотворча теорія кредиту.
I. Кредит, як економічна категорія, його сутність, об'єкти та суб'єкти.
1.Кредит, як економічна категорія.
2.Умови виникнення кредиту.
3.Кредитні відносини.
4.Типи кредитних відносин.
5. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.
6.Висновки.
II. Принципи та види кредитування в ранковій економіці.
1.Стадії та закономірності руху кредиту.
2.Функціональні ознаки та форми кредитів.
3.Принципи кредитування.
4.Основи організації банківського кредитування, форми кредитування, види, кредитні операції.
III. Методи управління ризиками кредитів.
1.Ризики муніципальних забезпечень.
IV. Кредитна система.
1.Поняття і структура кредитної системи.
2.Банківський сектор або банківські установи.
3.Небанківські кредитно-фінансові інститути.
V. Міжнародний кредит.
1.Поняття та особливості міжнародного кредиту.
2.Принципи міжнародного кредиту.
3.Особливості міжнародного кредиту.
4.Функції та роль міжнародного кредиту.
5.Форми та види міжнародного кредиту.
6.Міжнародні валютно-фінансові організації.
VII. Висновки.
Вступ
Взаємокредитне суспільство, як умова багатства людини і нації.
1.Природа і деякі причини багатства людини та нації.
Питання багатства давно хвилювало і сьогодні продовжує хвилювати суспільство: окрему людину, підприємство, організацію, різні структурні підрозділи. Тому природу багатства люди намагалися пізнати ще із стародавніх часів.
У XVII­XIXст.ст. дослідження вчених: А.Сміта, А.Маршала, Дж.Міля, інших економістів свого часу, які шукали відповіді на окремі питанняя економіки, зводилися до проблем багатства, суспільства та конкретної людини.
Однак за різних обставин, з середини ХХст. причина "багатства" один та бідність інших досліджувались недостатньо. Так, в колишньому Радянському Союзі та в інших країнах Соціалістичного табору через ідеологічний вплив комуністичних партій, поняття "багатство" вважалось мало науковим, не етичним і знаходилось поза сферою наукових дискусій та досліджень.
В західній економіці проблеми природи і причин багатства підмінялося популярним нині поняттям "рівень розвитку економіки". Це поняття і нині використовується на макроекономічному рівні.
Макроекономіка - походить від грец. makros - великий, тобто розширений рівень взаємовідносин між господарствами, державами, різними суспільствами ...
Мікроекономіка - походить від грец. mikros - малий, тобто нижчий рівень взаємовідносин між особами, невеликими господарствами, підприємствами та підприємцями.
Досліджуючи природу і причини багатства А.Сміт зробив важливий висновок, що нації визначаються "по-перше, здібністю, умінням і кмітливістю з якими застосовується праця народу, а по-друге, відношенням між числом тих, хто зайнятий корисною працею і числом тих, хто не зайнятий".
Аналіз історії розвитку різних держав показує, що на рівень багатства народів впливають клімат, територія та інші природно-географічні умови.
А.Маршал відзначав, що народи, які населяють місцевість з дуже спекотним або з дуже холодним кліматом менш схильні до продуктивної праці, а народи, які населяють місцевості з помірним кліматом схильні до більш продуктивної праці, тобто сама природа створила умови, які стимулюють людську енергію.
Але в той же час в світі існують держави (наприклад США), які за наявності різноманітних кліматичних умов досягають високих економічних результатів, демонструючи високу продуктивність праці.
Вчені-економісти довели, що багатство держав та нації залежить від слідуючих факторів:
енергетичного потенціалу населення та його здатності до праці;
психічного та фізичного здоров'я нації;
інтелектуального потенціалу та розвитку творчого рівня;
психологічного потенціалу та культурного рівня;
внутрішньої потреби в досягненнях.
Розвиток цих якостей у населення держав є одним із найважливіших та одним із найскладніших завдань кожного суспільства.
Але всі ці якості спроможні з'явитися у суспільстві та знайти відповідного розвитку на основі розвитку економіки та її фундаменту - фінансів.
Для суспільства якісною характеристикою багатства є здатність і прагнення населення до високоефективної праці, а кількісною характеристикою - рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення.
Міжнародні фінансові організації, оцінюючи багатства країн, встановили нормативи, які розрізняють країни за розмірами їх доходів.
Так, Світовий банк встановив такі показники:
для бідних країн - $365 США на душу населення;
для країн з високими доходами - $22275 США.
Україна в 2000 році за розмірами ВВП на душу населення разом із купівельною спроможністю займала 127 місце серед 206 країн світу. За останні 4 роки ВВП зріс майже на 30% і складає $1040 США.
Але це не може бути реальним показником багатства країни на бідних (~90?92%%) та багатих, розрив між якими не вписується в нормативи покупної спроможності громадян, більшість із яких - найбідніші верстви населення.
2.Інструмент зростання багатства країн.
Інструментом зростання багатства країн, який сприяє розвитку прагнення та вміння людини до високої ефективної праці є - фінансово-кредитний механізм, який в умовах розширення господарських зв'язків пронизує все суспільство і стає найважливішим елементом його економічної системи.
Феномен кредиту полягає в тому, що він одноразово створює економічний фактор зростання ВВП та філософсько-психологічний фактор, який формує волю людей, удосконалює їхню свідомість та поведінку.
У міру розвитку кредитних відносин та підвищення їх ролі в житті суспільства, кредит все більше привертав до себе увагу науковців. Спочатку економічна думка була зосереджена в основному на самому понятті кредиту, на пізнанні його сутності.
Лише з XVIIIст. розпочалося дослідження механізму зв'язків кредиту з суспільним виробництвом.
На сьогодні економічна наука визнає дві провідні теорії кредиту: натуралістичну та капіталотворчу.
3.Натуралістична теорія кредиту дає слідуючі поняття:
об'єктом кредиту є тимчасово вільний капітал у натурально-речовій формі;
кредит, це форма руху матеріальних благ; роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ в суспільстві;
позичковий капітал є капіталом у речовій формі;
банки є лише посередниками в кредиті; вони спочатку акумулюють вільні кошти, а потім розміщують їх у позички.
Основоположниками натуралстичної теорії кредиту були класики політичної економії: А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.Міль, К.Маркс, А.Маршалл та інші.
Ці вчені вважали, що позичка - це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від
Loading...

 
 

Цікаве