WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Праця, кадри та соціальний розвиток колективу - Реферат

Праця, кадри та соціальний розвиток колективу - Реферат

планової чисельності промислово-виробничого персоналу проводять по формулі:
Чпвп = Чпвп (б) х
Іq - індекс росту продуктивності праці.
Чпвн визначається чисельністю пвп базового року х на індекс росту ПП на запланований індекс.
Іпп - індекс запланованого росту ПП.
Наприклад:
Чпвп - 132 чол.
(б)
Іq - 1,03
ІПП - 1,07
Чпвп = 132 чол.
Планова чисельність основних робітників визначають 3-ма методами:
1) за трудомісткістю. Для цього необхідно знати час на обробку 1-ї деталі (tq), кількість деталей (n), ефективний час роботи робітника (Теф) та коефіцієнт викон. норм (Квн) або (%).
Наприклад: tq - 2,2 год.
Всього треба зробити - 100 тис. шт.
Т еф. = 1762 год.
rop. = чол.
Квн - 105% (1,05)
2) за нормами обслуговування:
rop. =
n - кількість устаткування.
Зм- кількість змін
Кос - коефіцієнт облікового складу
Нобс - норма обслуговування.
Наприклад: rop. = чол.
3) за нормами виробітку
Для цього необхідно знати:
планову кількість виробів, ефективний фонд часу роботи робітника в рік, коефіцієнт або виконання норми виробітку, норму виробітку годинну в натур. чи фізичних одиницях (Нв).
rp. =
Планову чисельність допоміжних робітників визначають так само, як і чисельність основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування.
Якщо такі норми не встановлені, то тоді обчислюють: добутком кількості робочих місць (Пр), к-сті змін (Зм), коефіцієнтом обслуговування (Кобс) та к-сті основних робітників на 1 роб. місце (Но (1 р.м.)).
Чд.р. = пр.· Зм · Кобс · Но (1р.м.)
Кількість доп. роб. можна визначити у процентному співвідношенні від основних робітників (15-20%).
Чисельність к-в, спец. і службовців визначають на основі затвердженого на під-ві штатного розпису, в якому встановлюють к-сть працівників і з кожних встановлених груп згідно діючих нормативів.
Важливим моментом обчислення чисельності робітників на підприємстві є правильне встановлення корисного, ефективного фонду часу одного робітника в рік. Цей фонд визначають шляхом складання балансу робочого часу. Баланс складається:
1) календарний фонд часу;
2) номінальний фонд часу;
3) ефективний фонд часу, який визначається в днях і годинах.
Через цей фонд часу та календарний фонд часу з врахуванням кількості змін визначають пл. коефіцієнт змінності:
Кзм = зн
Тном = Ткап - (tсв + tв)
Теф = Тном - tзм
Планування капітального вкладення
та капітального будівництва
План
1. Інвестиції, їх види і характеристика.
2. Поняття виробничих інвестицій (кап. вкладень), їх склад.
3. Структура капітальних вкладень.
4. Планування капітальних вкладень, джерела їх фінансування.
5. Поняття капітального будівництва, способи здійснення будівельно-вантажних робіт.
6. Планування капітального будівництва.
7. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку.
1. Значну частину фінансових коштів підприємств становлять інвестиції.
Інвестиція - це довгострокове вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку.
Юридичні і фізичні особи (підприємства), що здійснюють вкладення капіталу (інвестування) називаються інвесторами.
Всі інвестиції поділяються на зовнішні та внутрішні, тобто іноземні та вітчизняні.
Вітчизняні (внутрішні):
1) реальні (виробничі);
2) фінансові.
Реальні - це вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі н/г з метою створення нових та оновлення існуючих основних фондів.
Реальні інвестиції називають виробничими, так як вони спрямовані у виробництво, але частіше їх називають капіталовкладеннями.
Фінансові - це використання капіталу для придбання облігацій, акцій, інших цінних паперів, що випускаються державою або підприємствами.
В умовах ринкової економіки найбільш поширеними видами фінансових інвестицій є купівля акцій. З метою одержання доходу у вигляді дивідендів.
2. Капітальні вкладення - це кошти, які направляються на розширене відтворення основних фондів, та збільшення об'єктів соціальної інфраструктури.
До складу капіталовкладень входять:
1) вартість будівельно-вантажних робіт (підготовка території під забудову, будівництво будівель і зведення споруд та монтаж обладнання);
2) вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, а також інструментів та інвентаря, які входять до складу основних фондів;
3) витрати на проектно-пошукові роботи, вартість земельних ділянок, витрати на тех. догляд, на підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів і інші витрати, які пов'язані з підготовкою до будівництва та експлуатації суб'єкта.
3. В залежності від кваліфікаційних ознак та напрямків використання капітальних вкладень розрізняють таку структуру:
1) галузеву;
2) територіальну;
3) технологічну;
4) відтворювальну (за формами власності);
Галузева структура характеризує розподіл кап. вкладень по галузях і видах виробництв.
Територіальна структура - це співвідношення між складовими частинами: 1) затрати на будівництво; 2) на монтажні роботи; 3) на вартість обладнання машин і механізмів; 4) інші матеріальні затрати.
Поширеною тенденцією в динаміці цієї структури є поступове збільшення частки витрат на устаткування, інструменти та інвестиції.
Відтворювальна структура - це співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння на підприємствах.
Структура капітальних затрат за формами власності свідчить про значне переваження державних інвестицій над приватними.
Поки що, вона є домінуючою, але з ростом, акціонуванням державних підприємств має зростати частка приватного капіталу і загальному його обсязі.
4. Планування капітальних вкладень проходить в два етапи:
- проводять обчислення обсягу виробничих інституцій на розрахований період;
- визначають джерела фінансування
Loading...

 
 

Цікаве