WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Кредит, суть, форми та значення в ринковій економіці - Курсова робота

Кредит, суть, форми та значення в ринковій економіці - Курсова робота

зв'язки, рух вартості. Як же можна визначити сутність кредиту? Перш ніж відповісти на це питання, важливо уточнити, що вкладається в поняття "сутність". Необхідність у цьому зв'язана з тим, що сутність кредиту в ряді випадків ототожнюється з його змістом, природою і навіть причиною виникнення. Ці поняття не тотожні. Приміром, зміст виражає яквнутрішній стан кредиту, так і его зовнішні зв'язки (з виробництвом, звертанням, іншими економічними категоріями). Сутність же кредиту звернена до внутрішніх його властивостей, виступає як головне в змісті цієї економічної категорії.
До сутності економічного явища тісно примикає і його природа, трактуєма как уроджені властивості, природний стан, приналежність кредиту до якогось визначеного роду, у даному випадку - до вартості. У широкому змісті природа кредиту -це не якийсь його окремий вид, а всі кредитні відносини у різноманітті їх форм. Природа кредиту - це, отже, не тільки його сутність, але і форма існування.
Сутність кредиту тісно зв'язана з його необхідністю і причинами, але і тут немає тотожності. Причина виражає зв'язок кредиту з різноманітними економічними процесами. Причина може викликати різні наслідки, викликати до життя поряд із кредитом і інші економічні явища, тому вона не дає вичерпної характеристики сутності даної економічної категорії.
При виявленні сутності кредиту, як і сутності інших економічних категорій, важливо дотримувати наступних методологічних принципів. Їх можна звести до наступного.
o Усі різновиди кредиту повинні відбивати його сутність незалежно від тієї форми, у якій він виступає. Наприклад, позичка може обслуговувати різноманітні довгострокові і короткострокові потреби (витрати на придбання сировини, материалів, устаткування). Кредит може функціонувати у внутрішньому і зовнішньому економічних оборотах, у грошовій і товарній формах. Однак незалежно від потреб, що обслуговує кредит, його суть не міняється, кредит продовжує виражати характерні для нього риси.
o Питання про сутність кредиту треба розглядати стосовно сукупності кредитних угод. Якщо в одній із кредитних угод позичальник не повертає позичку, то це ще не означає, что одне з властивостей - зворотність стає не обов'язковим для кредиту як економічної категорії. Втрата одного з якостей у тієї чи іншій конкретній кредитній угоді не означає, что кредит утрачає свою визначеність і відокремлюваність.
o Аналіз сутності кредиту припускає розкриття ряду його конкретних характеристик, що показують сутність у цілому. Тому, відповідаючи на питання про те, що представляє сутність кредиту, потрібно розглянути:
" структуру кредиту;
" стадії руху;
" основу.[1;8]
2.2. Для того щоб можливість кредиту стала реальністю, потрібні визначені умови, принаймні, два:
o учасники кредитної угоди - кредитор і позичальник - повинні виступати як юридично самостійні суб'єкти, що матеріально гарантують виконання зобов'язань, що випливають з економічних зв'язків;
o кредит стає необхідним у тому випадку, якщо відбувається збіг інтересів кредитора і позичальника.
Для того щоб кредитна угода відбулася, потрібно, щоб її учасники взаємно виявили цікавість до кредиту, що володіє визначеними якостями. Ці інтереси не є щось суб'єктивне, регульоване в кінцевому рахунку волею учасників виробничих відносин. Всякий інтерес, що породжує дія, обумовлений насамперед об'єктивними процесами, конкретною ситуацією, що робить неминучої виникаючу взаємну зацікавленість.
На практиці, наприклад, підприємство як суб'єкт кредиту в силу кругообігу засобів може відчувати потребу в залученні додаткових ресурсів з метою забезпечення безперервності виробництва. Однак потреба в додаткових ресурсах у позичальника не є абсолютно обов'язковий фактор, що обумовлює видачу кредиту кредитором.
Банки як колективні кредитори зобов'язані проаналізувати можливості видачі позички позичальнику, визначати його реальну кредитоспроможність відповідно до вимог повернення засобів і змістом кредитного договору.
Умови кредитної угоди визначаються для кожного позичальника індивідуально, при цьому ступінь ризику кредитуємого заходу повинен бути мінімальним. У разі, якщо кредит надається не під заставу майна, нерухомості та цінностей, що мають реальну ринкову вартість, розмір власних коштів позичальника, як правило, не повинен бути нижчим 30% його потреби в кредитних коштах.
Економічною основою строковості кредиту, що надається позичальнику на цілі основної виробничої діяльності, є тривалість кругообігу оборотного капіталу. Граничний термін кредитування позичальника на такі цілі не більше 12 місяців, тобто формування обігового капіталу підприємств здійснюється за допомогою короткострокового кредиту.
Кредити на нове будівництво, технічне переозброєння та розширення діючих підприємств і їх реконструкцію, тобто на створення та відтворення основного капіталу, надається в строки, що обумовлені нормативними строками будівництва, освоєння та окупності об'єктів. Ці строки, як правило, перевищують 12 місяців. Іншими словами, формування основного капіталу підприємства здійснюється за допомогою середньострокових та довгострокових кредитів.
Для надання кредиту важливе значення має оцінка платоспроможності. Вона проводиться перед укладанням кредитної угоди, тобто перевіряється здатність своєчасно повернути кредит, вивчаються фактори, що можуть вплинути на цей процес.
Аналіз фінансового стану позичальника грунтується на основі розгляду кредитоспроможності позичальника, який виконується за допомогою коефіцієнтів, аналізу грошового потоку та, як результуюча інформація, виводиться рейтингова оцінка фінансової сталості позичальника.
Для економічної оцінки фінансової діяльності, використовують відповідні показники за даними балансу та звіту про фінансові результати та їх використання. На основі наданої звітності, розраховуються такі показники, як : показники платоспроможності,
показники фінансової стійкості, показники "солідності" підприємства та ін.[2]
2.3. Питання про функції кредиту є найбільш дискусійними в теорії кредиту. Численність думок з приводу функцій кредиту та їх суті обумовлені відсутністю єдності у визначенні методологічних підходів до їх аналізу. Багато економістів підміняють дослідження функцій кредиту як економічної категорії аналізом функцій одного з елементів кредитних систем. Найбільш часто це ототожнення відбувається з окремими банківськими функціями або з окремими формами кредитних відносин.
Так, ряд економістів виділяють контрольну функцію кредиту як основну, змішуючи по суті функцію кредиту з функцією кредитора. Інші дослідники, спираючись на те, що контрольна функція однобічна - тільки з боку кредитора, взагалі відкидають її. Проте є підстави вважати її наявність навіть як однобічної дії.
Крім того, виділяються й ряд
Loading...

 
 

Цікаве