WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Корисність та гранична корисність продукту, закон спадної корисності. - Контрольна робота

Корисність та гранична корисність продукту, закон спадної корисності. - Контрольна робота

або вартістю. Якщо попит перевищує пропозицію, то відповідно конкуренція між покупцями зумовлює підвищення ціни вище від вартості, а при перевищенні пропозиції над попитом і відповідно конкуренції між виробниками за споживача (що є центральним елементом конкуренції, її ядром) ціни знижуються і відхиляються униз від вартості.
Більш складна модель теорії граничної корисності виникає, коли треба визначити ціну даного екземпляру товару серед всіх товарів, тобто за умов конкуренції між продуктами праці всього товарного світу. За цих умов ціна на ринку конкретного виду товару відповідає його місцю у сукупності граничних корисностей всієї товарної маси, а суспільна гранична корисність виводиться за принципом рівнодіючих оцінок індивідів. Аналогічно оцінюється вартість будь-якого ресурсу, фактора, який використовується для виробництва товару.
Якщо розглядати цю модель з погляду споживача, то він завжди обмежений певною сумою грошей для купівлі товарів, але хоче при цьому максимально задовольнити свої потреби. Таке оптимальне задоволення його потреб досягається тоді, коли він дотримується принципу "рівності граничних корисностей" тих благ, які він купує.
Протиставляючи теорію граничної корисності концепції суспільно необхідних витрат, Бем-Баверк писав, що токайське вино є не тому дорогим, що дорогі токайські виноградника, а навпаки, токайські виноградники тому дорогі, що дороге токайське вино . Так "санкціонована" індивідом гранична корисність цінності визначає затрати виробництва, а не навпаки.
Як уже зазначалось, обидві теорії (і трудова теорія вартості, і теорія граничної корисності) є двома окремими ланками економічної теорії, які слід не протиставляти одна одній, а взяти з них усе раціональне і синтезувати у цілісну органічну концепцію товарів, зіставити їх корисний ефект із суспільними витратами, органічно розглянути об'єктивність останніх із суб'єктивною споживною оцінкою конкретного економічного блага споживачем або створити спільну теорію результатів і витрат . Важливість такого синтезу, зокрема, полягає у тому, що визначення суспільно необхідних витрат праці, в тому числі на вироб-ництво засобів і предметів праці, науки (отримання патентів, ліцензій і т. д.) неможливе без урахування корисного ефекту. На ринку відбувається зіставлення корисності, із суспільними витратами, зіставлення попиту (корисності) з пропозицією (витратами). Після того як ринок визпачив ціну і кількість, за яких збігаються попит і пропозиція, ціна відповідає суспільно необхідним витратам (вартості), а кількість є суспільно необхідною. Ціна, що встановлюється при цьому, одночасно визначає граничну корисність товару. Коли до уваги береться весь товарний світ, то потреба у тому чи іншому конкретному товарі, а значить і попит на нього, залежать від наявності інших товарів.
Аналогічно до цього і витрати виробництва залежать від усіх альтернативних можливостей використання спожива них на виробництво даного товару ресурсів. Отже, при даному рівні розвитку продуктивних сил вартість визначається у точці рівноваги між граничною суспільною корисністю певної кількості товарів (з урахуванням непрямого впливу на нього тієї чи іншої кількості всіх інших товарів) і граничними суспільними витратами цієї кількості (з урахуванням альтернативних можливостей використання застосовуваних у цьому виробництві ресурсів. За такої ситуації на ринку встановлюється рівність попиту і пропозиції на всі товари і послуги.
Не викликає сумніву необхідність урахування корисного ефекту, суспільної корисності певного товару чи послуги при визначенні їх вартості. Вартість певного виду економічного блага повинна бути синтезом результатів і затрат, вимірюватися не лише затратами, а й ступенем корисного ефекту.
Водночас при розгляді наведеної моделі виникаюсь такі питання. По-перше, чи можна ототожнювати суспільний корисний ефект певного товару з попитом, а суспільно необхідні витрати з пропозицією? По-друге, чи с основою вартості і основним регулятором цін суб'єктивна оцінка індивідуумом корисності товару і особливо визначення його граничної корисності? Нагадаємо, що такою, на думку західних науковців, є найменш значуща потреба, яка задовольняється останнім з екземплярів даного блага, що споживається. По-третє, викликає сумнів практика встановлення цін сучасними корпораціями і фірмами. Так відомий американський економіст та історик Б. Селігмен з цього приводу зазначає: "Звично використовувана техніка встановлення цін полягає у тому, що до повної величини середніх витрат додається поміркована, або традиційна, накидка. Правильно це чи ні, але підприємець чинить саме так. Подібна поведінка підприємця, безперечно, приводить до відчаю економістів-теоретиків. Підприємець відверто визнає, що він нічого не знає про свої граничні витрати і нездатний оцінити еластичність попиту на його продукцію". Він робить висновок про те, що "маржиналістська теорія є чистою системою, мало придатною для практичних цілей". По-четверте, намагання багатьох західних та окремих вітчизняних науковців при інтерпретації поглядів К. Маркса на цю проблему повністю ізолювати вартість від корисного ефекту, від суспільної корисності певного економічного блага. Адже коли йдеться про вартість товару, а останній є діалектичною єдністю споживчої вартості і вартості, то таку єдність слід враховувати і при оцінці продукту або послуги. Адже споживна вартість і є конкретною корисністю. По-п'яте, слід системно підходити до марксистської теорії вартості і ціпи, а не ізольовано тлумачити першу главу "Капіталу", Зокрема, необхідно враховувати положення про те, що основою вартості товару є суспільно необхідні витрати праці, а співвідношення попиту і пропозиції впливає на відхилення ціни від вартості, що ці величини збігаються при рівновазі попиту і пропозиції. До речі, коли в "економікс" йдеться про визначення ціни не одного товару, а всієї товарної маси, про безліч суб'єктивних оцінок того чи іншого товару, то з них виводиться його об'єктивна, суспільна оцінка, або вартість говару, а суспільна гранична корисність при цьому збігається з однією з індивідуальних оцінок. Суспільна оцінка граничної корисності встановлюється при рівності попиту й пропозиції на даний товар і вимірюється ціною рівноваги, або вартістю. Л далі в "економікс" розглядаються процеси відхилення цін від вартості (догори та донизу) залежно від співвідношення попиту та пропозиції.
Слід враховувати й те, що сучасна економічна теорія залучає до свого аналізу таку фундаментальну категорію, як "затрати виробництва", і розглядає три періоди (короткостроковий, середній і довгостроковий), коли попит і пропозиція перебувають у стадії відносної рівноваги. Якщо у короткостроковому періоді ціна товару визначається переважно попитом, то у середньостроковому і особливо довгостроковому вирішальну роль при визначенні ціни рівноваги відіграють затрати виробництва.
Список використаної літератури:
Мочерний С. В. , Тернопіль, АТ "Торнекс" , 1993р., стор. 102-108
Loading...

 
 

Цікаве