WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Власність як економічна категорія: економічний зміст і юридична форма, структура, еволюція - Курсова робота

Власність як економічна категорія: економічний зміст і юридична форма, структура, еволюція - Курсова робота

продуктивних сил, а через ліквідацію відчуження праці, відчуження застарілих виробничих відносин.
У сучасних умовах економічною основою ринкової економіки є як приватна власність, так і економічна самостійність і юридична свобода товаровиробників, і цим останніми можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. А юридичні особи - це вже певні трудові колективи, асоційовані виробники, які можуть господарювати на колективних формах власності.
Якщо ж метою приватизації є створення класу нових приватних власників, то цього швидко можна досягти через продаж існуючих державних підприємств тим, хто має гроші. Алецей шлях досить тернистий і соціально небезпечний, бо фактично позбавляє безпосередніх трудівників права володіння створеним виробничим потенціалом, що може призвести до гострих соціальних конфліктів, якщо держава при цьому не в змозі буде твердо управляти цими процесами в інтересах всього народу.
?
Висновок
Власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних економічних категорій. Разом з тим - це одна з найскладніших категорій, бо має в собі багато ознак, форм прояву і систем функціонування.
Отже власність - це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей - продуктів праці. Це - ставлення індивідів один до одного і відповідно їх відношення до матеріалу, знарядь і продуктів праці.
Відносини власності, як видно, виникають лише за наявності принаймні двох суб'єктів. Славнозвісний Робінзон Крузо не був власником, хоч мав певні речі у своєму вжитку, бо ні з ким було вступати у відносини їх відчуження. І коли випадок послав йому П'ятницю, він чинить просто: позбавляє П'ятницю прав економічної відособленості та юридичної самостійності, роблячи йог членом єдиної сім'ї. цим нехитрим актом Робінзон знищує саму умову появи власності.
Суб'єкти власності - це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження - привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні, економічно відособлені учасники суспільного виробництва - окремі працівники, трудові колективи та державні установи і відомства (наприклад, армія, державні заповідники) тощо.
Об'єктами власності може служити все розмаїття національного багатства, включати землю з її надрами, водний і повітряний простір, а також твори інтелектуальної праці. (Див.: Корнієнко В. Суспільна
З аналізу цих ознак випливає, що категорію власності необхідно розглядати з двох боків: економічного змісту та юридичної форми. Економічний зміст власності, як уже зазначалося, полягає у відособленому присвоєнні результатів економічної діяльності людей і реалізується як соціально-економічні відносини між людьми.
Структура власності являє собою сукупність різних типів, видів, форм і систем власності, що діють або можуть діяти в суспільстві. У структурі власності насамперед слід виділяти два її типи: перший - трудова, не експлуататорська і другий - експлуататорська власність. Тип власності характеризує спосіб поєднання робочої сили і засобів виробництва.
Розрізняти два її види: приватну (індивідуальну) та суспільну (колективну) власність.
Первісні форми власності мали своєю передумовою природний фактор - землю з її плодами, оскільки впродовж тисячоліть, що передували буржуазному суспільству, панівне становище в економіці посідало сільське господарство.
У середні віки пануючою стала феодальна земельна власність, за якої земля не належала виключно окремій особі. Взаємні відносини як у середині класу феодалів (сеньйорів і васалів), так і між земельними власниками і безпосередніми виробниками базувались на особистому володарюванні і підкоренні.
За сучасних умов розвитку продуктивних сил нові організаційні форми капіталістичного виробництва істотно трансформують економічні відносини, а разом з ними і систему власності. Поступово буржуазна економіка трансформується в систему змішаної економіки, де відбувається заперечення буржуазної власності і розриваються перехідні форми власності нового способу виробництва.
Концентрація і централізація капіталу і виробництва привели до виникнення акціонерних компаній, які перетворились у панівну форму капіталістичного виробництва і зумовили появу асоційованої чи корпоративної форми власності. Прогресуючий розвиток останньої є водночас процесом усунення капіталістичного способу виробництва в класичних формах.
У сучасних умовах економічною основою ринкової економіки є як приватна власність, так і економічна самостійність і юридична свобода товаровиробників, і цим останніми можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. А юридичні особи - це вже певні трудові колективи, асоційовані виробники, які можуть господарювати на колективних формах власності.
Якщо ж метою приватизації є створення класу нових приватних власників, то цього швидко можна досягти через продаж існуючих державних підприємств тим, хто має гроші. Але цей шлях досить тернистий і соціально небезпечний, бо фактично позбавляє безпосередніх трудівників права володіння створеним виробничим потенціалом, що може призвести до гострих соціальних конфліктів,
Термінологічний словник
Власність - не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження - привласнення його результатів - матеріальних благ і послуг.
Економічний зміст власності - глибина сутність відносин власності, що характеризує відособлене присвоєння результатів економічної діяльності людей.
Експлуататорська власність - тип відносин, за яких стає можливим привласнювати результати праці інших власниками засобів виробництва.
Об'єкти власності - майно чи результати праці, з приводу яких виникають відносини власності.
Ознаки власності - суттєві властивості, що розкривають економічний зміст власності.
Право власності - юридична форма прояву відносин власності, що реалізується в трьох атрибутах: право володіння, право розпорядження, право користування.
Приватна власність - вид власності, за якого всі три функції права власності належать окремій приватній особі.
Суб'єкти власності - фізичні чи юридичні особи, які вступають у відносини власності.
Суспільна власність - вид власності, за якого її функції - володіння, розпорядження і користування - належать не одному приватному суб'єкту,а багатьом.
Трудова власність - тип відносин, за яких майно, котрим володіє власник, є результатом його особистої праці чи праці членів його сім'ї.
Список використаної літератури
1. Корнієнков Суспільна власність як стратегічне лите // Економіка України, - 1999р. - №1
2. Рибалкін В.О., Бодров В.Т // Політична економія - Київ 2004р.
3. Мочерний С. // Економічна енциклопедія - 2002р.
4. Клименко Р. // Основи економічної теорії - 2001р.
Loading...

 
 

Цікаве