WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Господарський механізм, його суть і елементи. Особливості господарського механізму ринкової економіки - Курсова робота

Господарський механізм, його суть і елементи. Особливості господарського механізму ринкової економіки - Курсова робота

продукти в Україні були настільки низькі, що не покривали витрат на їх виробництво. За таких умов колгоспам, радгоспам, фермерам було не вигідно виробляти і продавати сільськогосподарську продукцію. З другого боку, ціни на сільськогосподарські машини, мінеральні добрива, мастила тощо були настільки високими, що для їх придбання не вистачало коштів від продажу всієї продукції сільського господарства. Склався невигідний для сільського господарства паритет цін. Уряд України своїми декретами значно поліпшив співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Тим самим були певною мірою враховані деякі вимоги дії закону вартості. Це було зроблено свідомо, з єдиного центру.
Оскільки існують також закони розвитку продуктивних сил, техніко-економічних і виробничих відносин (або реальних відносин власності), то господарський механізм може бути більш локальним - виступати як механізм використання законів кожної з цих підсистем. Використання економічних законів (загальносистемних, під-системних) є, отже, найважливішою функцією господарського механізму [10].
Другою за значенням функцією господарського механізму, якщо виділяти її з погляду всього суспільного способу виробництва, є розв'язання соціально-економічних суперечностей. Ця функція випливає з попередньої, оскільки кожний економічний закон містить у собі суперечність. Водночас, оскільки явище, процес багатший за закон, то ця функція господарського механізму спрямована на розв'язання ширшого кола суперечностей, ніж ті, що перебувають у межах законів. До таких суперечностей, якщо виходити з принципу примату виробництва, належать суперечності самої системи продуктивних сил (наприклад між рівнем техніки, з одного боку, рівнем освіти і кваліфікації робочої сили - з другого, між даною системою та її речовою формою (наприклад між рівнем розвитку техніки і досягнутим ступенем концентрації виробництва, спеціалізації останнього тощо), між технологічним способом виробництва та його суспільною формою, а також суперечностями у межах самої суспільної форми, наприклад між прибутком та заробітною платою, між монополістичною та державною власністю та ін.). Найбільше значення для використання цієї функції має використання суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами, а також основної суперечності суспільного способу виробництва.
Третьою функцією господарського механізму є функція реалізації відносин власності. У межах цієї функції вирішальною є роль господарського механізму в економічній реалізації власності на засоби виробництва. Виконання цієї функції повинно бути спрямоване на те, щоб відносини власності сприяли розвитку всієї системи продуктивних сил, насамперед основної продуктивної сили - людини, безпосереднього працівника. Щоб виконати це завдання, необхідно домогтись, щоб у межах тієї чи іншої економічної системи існував плюралізм форм власності, щоб різні конкретні форми власності і конкурували, і співпрацювали між собою. Якщо під цим кутом зору розглядати існуючу в Україні систему, де державна власність становить приблизно 90 %, то стає зрозуміло, що такий плюралізм відсутній. Щоб забезпечити його, необхідно значно зменшити питому вагу державної власності (до 35-40 %), відновити розвиток приватної власності, сформувати колективну трудову власність, надати широкий простір розвитку акціонерної власності і т. д. Водночас потрібна істотна перебудова самої державної власності (шляхом акціонування та ін.). Конкретними формами реалізації відносин власності є безпосереднє привласнення необхідного та додаткового прибутку у різних формах.
За умов плюралізму форм власності суб'єкти певних форм власності (трудові колективи, підприємці, держава тощо) повинні привласнювати насамперед частку створеного прибутку, мати можливість використовувати його на розширення виробництва, створення кращих умов праці для робітників і службовців тощо.
Четвертою важливою функцією господарського механізму є всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів. Оскільки людина є біосоціальною істотою, то роль господарського механізму полягає у розвиткові як біологічного, так і соціального аспектів сутності людини. У першому випадку необхідно домогтись оптимального гармонійного співвідношення у взаємодії людини з природою, не допустити екологічної кризи, створити таку еколого-економічну систему, в якій органічно поєднувалися б економічні умови життєдіяльності людини (умови її праці, освіти, набуття кваліфікації тощо) із збереженням навколишнього середовища, нормальним розширеним відтворенням в Україні та інших країнах, де ця потреба диктується особливостями національного розвитку людської популяції, гармонійною взаємодією цивілізації та природи. У другому випадку завдання господарського механізму полягає в тому, щоб людина стала активним суб'єктом виробничих відносин, або відносин власності, а також соціальних, політичних, правових, культурних відносин, щоб у кожній з цих сфер могла реалізуватися соціальна природа людини. Інакше кажучи, йдеться про те, щоб людина могла брати участь у політиці, вдосконаленні законів, у розвиткові культури, мистецтва тощо. Оскільки сучасна людина вступає у відносини з іншими людьми, завдання господарського механізму полягає й у тому, щоб узгоджувати насамперед економічні інтереси людей.
Крім таких найбільш важливих функцій, господарський механізм може виконувати ряд другорядних, наприклад стимулювання науково-технічного прогресу, раціональне використання ресурсів та ін.
Якщо узагальнити основні функції господарського механізму, то він повинен забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних і виробничих відносин) у всіх сферах суспільного відтворення, а також усіх компонентів кожного з названих елементів.
Щоб реалізувати цю мету за умов існуючої економічної системи в Україні, її глибокої кризи, слід насамперед створити науково обґрунтовану економічну програму і на цій основівиробити довгострокову соціально-економічну політику Уряду. Наступним кроком повинен стати процес створення відповідної законодавчої, правової бази під таку політику, під відповідні реформи.
При розгляді господарського механізму слід зауважити, що процес взаємодії всіх елементів економічної системи два століття тому здійснювався в основному через ринок, через механізм попиту та пропозиції, періодичні економічні кризи, конкурентну боротьбу тощо. Отже, такий ринковий механізм був ядром господарського механізму того часу: зв'язки між мільйонами дрібних капіталістичних та дрібнотоварних підприємств здійснювалися переважно за його (ринку) допомогою і проявлялись як відносини конкуренції. Так відбувалось регулювання обсягів виробництва, цін, пропорцій між галузями і т. д. Протилежні цьому механізму свідоме, планомірне регулювання, відносини організованості існували лише у межах окремих підприємств [8].
За минулі два століття у результаті значного прогресу продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, еволюції відносин власності від індивідуальної до переважно колективних форм, зростаючої ролі держави в економці та інших факторів замість ринку ядром господарського механізму стає державне регулювання економіки. В його основі лежить дія законів планомірного і пропорційного розвитку економіки. Уперше
Loading...

 
 

Цікаве