WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Багатофакторні економетричні моделі та їх специфікація - Реферат

Багатофакторні економетричні моделі та їх специфікація - Реферат


Реферат на тему:
Багатофакторні економетричні моделі та їх специфікація
У багатьох дослідженнях виявляється, що деяка результативна ознака змінюється під впливом не одного, а кількох факторів. Зокрема, аналізуючи економічну діяльність підприємства та прогнозуючи його подальший розвиток, досліджують такі функції:
1) виробничу функцію, що визначає залежність між обсягом виробленої продукції та витраченими для цього ресурсами, наприклад основним капіталом і працею;
2) функцію ціни, що дає змогу дослідити, як зміниться ціна товару, якщо зміниться обсяг поставок та ціни конкуруючих товарів;
3) функцію попиту, що дає змогу встановити, як зміниться попит на продукцію, якщо змінюватимуться ціна товару, ціни товарів-кон-курентів і доходи споживачів;
4) функцію витрат, що описує залежність середніх витрат на виробництві від ціни та кількості виробничих ресурсів;
5) функцію чутливості ринку, яка визначає залежність обсягу збуту продукції від витрат на рекламу та індексу "чистоти" виробленої продукції ("екологічного індикатора");
6) рівняння стратегії підприємства, у якому відображається залежність рентабельності підприємства від питомої ваги на ринку товарів, подібних до тих, які виробляє підприємство, а також від якості товарів, витрат на маркетинг і наукові дослідження, від інвестиційних витрат тощо.
Розглянемо детальніше першу з цих функцій. Будь-яка виробнича система характеризується залежністю між кількістю виробленої в ній продукції та спожитими для цього ресурсами. Причому певні показники цієї залежності мають деякі випадкові коливання. Залежність між ними, формалізовану у відповідний спосіб у вигляді регресійного рівняння, називають виробничою функцією.
Якщо виробнича функція відома, то за кількістю спожитих системою ресурсів можна передбачити кількість виробленої продукції і, навпаки, за заданою кількістю виробленої продукції можна розрахувати необхідну кількість відповідних ресурсів.
У реальних системах неможливо врахувати всі можливі фактори, що впливають на обсяги продукції. Тому розглядають найвизначніші з них і на підставі спостережень за цими факторами та результатом виробничої діяльності будують так звану емпіричну виробничу функцію.
Отже, виробнича функція - це економетрична модель, яка кількісно описує зв'язок основних результативних показників виробничо-господарської діяльності з факторами, що визначають ці показники.
Виробничі функції можуть мати різні галузі застосування, оскільки принцип "витрати - випуск", покладений в основу залежності, може бути реалізований як на мікроекономічному, так і на макроекономічному рівні.
На мікроекономічному рівні за допомогою таких функцій, наприклад, описують зв'язок між величиною використаного ресурсу протягом року та річним обсягом випуску продукції одного підприємства, однієї галузі чи міжгалузевого виробничого комплексу. Якщо виробничою системою є регіон чи країна загалом, то маємо виробничу функцію для макроекономічного рівня.
Приклад. Нехай виробничу функцію задано у вигляді f(x) = ах , де х - величина витраченого ресурсу (наприклад, робочого часу), f(x) - обсяг випущеної продукції (наприклад, кількість готових виробів). Величини а та b - параметри виробничої функції f(x). Причому а та b - додатні числа, a b < 1. Задана функція f(x) за малих значень аргументу дає значний приріст, якщо х збільшується на одиницю; за великих значень аргументу таке саме збільшення аргументу зумовлює значно менший приріст функції. Ця властивість f(x) відбиває фундаментальне положення економічної теорії, яке називається законом спадної ефективності, а сама функція є типовим представником однофакторних виробничих функцій.
У реальних ситуаціях обсяг випуску продукції визначається, як правило, не одним, а багатьма факторами, тому частіше застосовують багаторесурсні або багатофакторні виробничі функції. Найпоширенішою серед них є виробнича функція Кобба - Дугласа, яка описує залежність між обсягом виробленої продукції Y і витратами праці L та капіталу F:
Множник a і показники степеня а та р - параметри цієї моделі. Задана в такому вигляді виробнича функція є мультиплікативною (нелінійною відносно параметрів). Логарифмуванням її можна звести до адитивного (лінійного відносно параметрів) вигляду:
Зазначена функція має такі властивості:
1) коефіцієнт а показує, на скільки відсотків зміниться обсяг випуску продукції, якщо витрати праці зміняться на 1 %, а витрати капіталу залишаться незмінними. Такий показник називається коефіцієнтом еластичності випуску за витратами праці;
2) коефіцієнт р є коефіцієнтом еластичності випуску за витратами капіталу;
3) сума параметрів а + Р описує масштаб виробництва.
Якщо ця сума дорівнює одиниці, маємо постійний масштаб виробництва. А це означає, що зі збільшенням обох виробничих ресурсів на одиницю обсяг продукції також зросте на одиницю. Якщо сума менша одиниці, то масштаб виробництва спадний, тобто темпи зростання обсягу продукції нижчі за темпи зростання обсягу ресурсів. Якщо сума перевищує одиницю, маємо зростаючий масштаб: темпи зростання обсягу продукції перевищують темпи зростання обсягу виробничих ресурсів.
Параметр a у функції Кобба - Дугласа залежить від одиниць вимірювання Y, F та L і також визначається ефективністю виробничого процесу.
Отже, економетрична модель виробничої функції дає змогу проаналізувати виробничу діяльність, щоб визначити шляхи підвищення її ефективності. Обґрунтованість такого аналізу цілковито залежить від достовірності моделі та її адекватності відповідному реальному процесу.
Вплив багатьох чинників на результативну змінну може бути описаний лінійною моделлю
де у - досліджувана (залежна, пояснювана) змінна, або регресанд; х1,х2,...,хm - незалежні, пояснюючі змінні, або регресори; a1, a2,..., am - параметри моделі; и - випадкова складова регресійного рівняння.
Функція (3.1) є лінійною відносно незалежних змінних і параметрів моделі, але саме лінійність за параметрами є більш суттєвою, оскільки це пов'язано з методами оцінювання параметрів. Випадкова складова и є результативною дією всіх неконтрольованих випадкових факторів, що зумовлюють відхилення реальних значень досліджува-ного показника у від аналітичних (обчислених на підставі обраної регресійної залежності).
Зрозуміло, що лінійні зв'язки не вичерпують усіх можливих форм залежності між показниками. Тому при дослідженні конкретного еко-номічного явища першочерговим завданням є пошук найточнішої аналітичної форми опису статистичного зв'язку між його показниками. Певна форма залежності повинна мати відповідне економічне обгрунтування. Якщо вигляд залежності встановити важко, то за перше наближення до моделі все ж обирають лінійну залежність.
Звичайним математичним підходом до розв'язання задач є виокремлення специфічних класів задач або зведення задач до деякого класу і застосування відповідних методів розв'язування. Оскільки дослідження лінійних функцій має незаперечніпереваги перед іншими класами функцій, то нелінійні функції намагаються передусім звести до лінійних. Наприклад, степенева функція
після логарифмування набирає вигляду
і після заміни lna0 = a є лінійною відносно параметрів a,a1,...,an. Показникова функція
після логарифмування набирає вигляду
і після заміни ln а,-=6,-, і = 0,1, 2,..., т, є лінійною відносно пара-метрів.
Гіперболічна
і квадратична
функції заміною змінних z,. = - або z, = xt, і = 1, 2,..., т, зводяться до лінійного вигляду:
Зауважимо, що в сучасному економічному аналізі існують залежності, які не зводяться до лінійних елементарними перетвореннями, однак їх параметри можна легко розрахувати спеціальними спрощеними методами.
Оскільки найпоширенішими в економетричному моделюванні є лінійні функції, обгрунтування економетричних методів розглядають, як правило, на базі лінійних моделей.
Отже, предметом наших досліджень буде узагальнена багатофакторна лінійна регресійна модель (3.1).
Як зазначалося, узагальнена регресійна модель справджується для всієї генеральної сукупності, а похибка регресії має певний закон розподілу.
На практиці мають справу з вибірковою моделлю, тобто з такою, яка побудована для деякої вибірки. Параметри вибіркової моделі є випадковими величинами, а їх математичне сподівання дорівнює параметрам узагальненої моделі. Щоб визначити параметри узагальненої моделі, необхідно за вибіркою отримати якомога кращі їх оцінки, тобто значення, найближчі до параметрів узагальненої моделі. З цією метою використовують метод найменших квадратів (МНК).
Список використаної літератури:
1. Ивахненко А. Г., Юрачковский Ю. П. Моделирование сложных систем по экспериментальным данным. - М.: Радио и связь, 1987. - 116 с.
2. Колек Ю., Шуян И. Эконометрические модели в социалистических странах: Пер. со словац. - М.: Экономика, 1978. - 152 с .
3. Королев О. А. Проблемы конструирования и использования макроэкономических эконометрических моделей переходной экономики: на примере Украины. - К.: ТОВ "Міжнар. фін. агенція", 1997. - 224 с.
4. Корольов О. А. Економетрія в задачах, ситуаціях та проблемах для студентів спеціальності "Фінанси і кредит": Конспект лекцій і практикум: У 3 ч. - К: КДТЕУ, 1996-1997.
5. Корольов О. А., Рязанцева В. В. Практикум з економетрії. Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. - 249 с
6. Кулинич О. І. Економетрія: Навч. посіб. - Хмельницький: Поділля, 1997. - 120 с
7. Мартышюс С. Методологические проблемы построения и применения эконометрических моделей. - Вильнюс: Макслас, 1979. - 170 с.
8. Михалевич М. В., Чижевская А. Ю. Динамические макромодели нестабильных процессов при переходе к рыночной экономике //Кибернетика и системный анализ. - 1993. - № 4. - С. 81-88.
Loading...

 
 

Цікаве