WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Практичне значення економічної теорії - Реферат

Практичне значення економічної теорії - Реферат

прогресу.
Пріоритетний розвиток економіки, тієї чи іншої сфери можливий за умови взаємодії двох процесів:
" забезпечення передової матеріально-технічної бази в цій сфері, використання підготовлених кадрів, предметів праці, інших елементів виробництва;
" матеріального і морального стимулювання його розвитку.
Це забезпечить єдність науково-технічного і соціального підходу до вирішення вузлових проблем економіки. Отже, зміна пріоритетів в економічній політиці можлива лише в тому випадку, якщо вона буде підкріплена адекватними змінами перелічених процесів.
При виробленні економічної політики слід широко використовувати світовий досвід господарювання, розвитку науково-технічного прогресу, наукове передбачення. Орієнтація економіки лише на досвід минулий і теперішній не забезпечить прогресивного поступу.
Економічна політика як чинник економічного розвитку має націлювати господарство на розв'язання головних завдань, вибір пріоритетних напрямів розвитку, які, з одного боку, забезпечать зростання галузей, що відбивають досягнення науково-технічного прогресу, а з іншого - створять передумови для згортання тих виробництв і сфер, які успадковані від минулого.
Це дасть можливість якісно змінити економіку, рішуче спрямувати її на задоволення потреб людей.
Важливе місце в цьому процесі належить структурній перебудові економіки. Адже нинішня структура господарства в нашій країні в основному склалася ще в роки, коли Україна була складовою єдиного народногосподарського комплексу колишнього Радянського Союзу з відповідною спеціалізацією. Вона безнадійно застаріла, неефективна, не працює повною мірою на людські потреби. Зміни, що вносилися свого часу, були частковими, некомплексними, недокорін-ними. В результаті в економіці України переважають капіталомісткі, насамперед добувні та ресурсомісткі галузі. Водночас частка галузей, від яких залежать прискорення науково-технічного прогресу і успішне розв'язання соціальних завдань, незначна.
Настав час, коли необхідно серйозно переосмислити досягнуті рубежі суспільного розвитку, по-новому оцінити подальші перспективи. Економіка, всі її галузі та підгалузі мають не тільки відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а й працювати на задоволення всього різноманіття сучасних потреб кожної людини, кожної сім'ї, суспільства в цілому.
МЕТОДИ І ВАЖЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Неодмінною умовою здійснення стратегічних цілей, напрямів, пріоритетів економічного розвитку є визначення методів і важелів економічної політики. Останні стають чинниками оновлення економіки в тому разі, коли вдосконалюються не самі по собі, ізольовано від стратегічних цілей і пріоритетів, а в органічній єдності з ними, в процесі безперервного руху.
Досвід показує, що економічні методи управління не встановлюються з утвердженням певної форми власності на засоби виробництва, а також після прийняття державних та інших рішень, як це тривалий час стверджувалось у нашій країні. Більше того, такі методи в нашій економіці, за винятком періоду нової економічної політики, практично не використовувались через незмінність виробничих відносин. Потребують уточнення і самі поняття адміністративно-командних і економічних методів управління. Сутність перших найчастіше зводиться до того, що вони діють через накази, розпорядження, заборони та інші прийоми неекономічного тиску. Це - поверховий вияв адміністративно-командних методів управління. Він не дає відповіді на запитання: чому це відбувається? І тому багато хто вважає, що досить знайти якийсь універсальний показник оцінки роботи, замінити органи управління, скоротити їх, перегрупувати або замінити кадри більш підготовленими, освіченими, і система управління запрацює. Все це робилося вже неодноразово, а успіху не принесло. Причину слід шукати глибше, в економічних відносинах, в їх серце-
аині - відносинах власності на засоби виробництва.
Останні були монопольне зосереджені в руках держави, яка че-гз це була монополістом влади і силою влади спонукала виробників ^підприємства, організації тощо) до реалізації так званих загально-
іародних інтересів, не дуже дбаючи про інтереси колективів вироб-
ників і окремих людей.
і методи управління - це методи жорсткого ієрархічного підпорядкування (економічними і неекономічними прийомами і підоймами) особистих і колективних інтересів загальнонародним
Такі методи можуть бути ефективними лише в екстремальних умовах, що довела історія розвитку, в тому числі нашої країни.
Концентрація економічної та політичної влади в руках держави зробила економіку нашої країни витратною, призвела до диспропорційності, багатомільярдного дефіциту державного бюджету, хронічної нестачі переважної частини товарів, невиконання соціальних програм.
Господарська політика, побудована на адміністративно-командних методах, застосовує відповідні важелі: нормативні документи, інструкції, накази, розпорядження тощо, які на практиці є нічим іншим як важелями тиску.
Усе це сковувало самостійність колективів, бажання виявляти ініціативу, творчість, породжувало байдужість і апатію до вдосконалення виробництва.
Водночас як важелі тиску використовуються і вартісні підойми: ціни, податки тощо. Досить згадати, як у повоєнний період високі податки на фруктові дерева призвели до практичного знищення садів на присадибних ділянках селян. Або інший приклад. Ціни, відірвані від вартості на сільськогосподарську техніку, інші знаряддя праці, предмети споживання - це також важелі тиску, що використовуються й досі.
Як бачимо, сутність методів управління визначається не економічними чи позаекономічними чинниками, що застосовуються в господарському житті, а виробничими відносинами, тим, наскільки вони відповідають характеру і рівню розвитку продуктивних сил, вдосконалюються разом з ними. Якщо вдосконалення виробничих відносин здійснюється через інтереси і на основі інтересів, то в цьому разі використовуються економічні методи управління.
Економічні методи управління - це система економічних та неекономічних важелів, спрямованих на поєднання інтересів усіх суб'єктів господарської діяльності
Суспільство може перейти до економічних методів господарювання при виконанні таких умов:
o врахування і реалізація інтересів усіх господарюючих суб'єктів, які беруть участь в економічному житті;
o виявлення об'єктивних суперечностей економічнихінтересів і вирішення їх завдяки застосуванню ефективних форм і засобів управління;
o суб'єкти власності, а отже, і влади на всіх рівнях мають займатися управлінням інтересами і через інтереси;
o усі суб'єкти економічної політики мають бути рівноправними. Цього можна досягти створенням однакових економічних і політи-ко-правових умов для всіх господарюючих суб'єктів.
Перехід до економічних методів господарювання потребує ради-кальних змін функцій держави. Вона не повинна втручатися в діяльність підприємств, які не підвідомчі їй, у роботу регіонів різних рівнів. Увага держави має зосереджуватися на специфічних завданнях, націлених на реалізацію загальнонаціональних інтересів, зміцнення фінансової системи, розвиток інфраструктури, захист Вітчизни, охорону навколишнього середовища, здійснення соціальних гарантій.
Отже, економічна політика лише тоді стане могутнім чинником прогресу, якщо спиратиметься на реальні, а не деформовані причинно-наслідкові зв'язки, враховуватиме інтереси всіх господарюючих суб'єктів, визначатиме реальні цілі, напрями, пріоритети економічного розвитку, використовуватиме адекватні їм шляхи, методи та важелі.
Loading...

 
 

Цікаве