WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Національна економіка - Лекція

Національна економіка - Лекція

Лекція з курсу "Основи економічної теорії"
На тему: НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Вступна частина:
Національна економіка є реальною базою для поєднання інтересів усіх суб'єктів економічного життя в усіх сферах і видах ; діяльності суспільства. Водночас говорити про її ефективність можна лише тоді, коли вона буде розглянута в процесі безперервного повторення виробництва. При цьому функціонування економіки потребує подолання і врахування ряду перешкод: циклічного економічного розвитку, вирішення проблем зайнятості працездатного населення, ведення грошового господарства в умовах можливості виникнення інфляції, постійного зміцнення фінансів при існуванні загрози появи її кризи.
Слід також знати, як держава регулює економіку. Реальною оцінкою розвитку економіки є створений національний продукт в усіх його формах
МАКРОЕКОНОМІКА І ПОКАЗНИКИ ОБЧИСЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ
1. Поняття про макроекономіку
Складовою частиною економічної науки, як було з'ясовано раніше, є макроекономіка.
Макроекономіка вивчає механізм функціонування економіки в цілому, а також чинники впливу держави на загальноекономічні процеси.
Інакше кажучи, макроекономіка вивчає взаємозв'язки між складовими економічної системи, наприклад, між витратами споживачів і створеним у країні продуктом, між національним виробництвом і зовнішньою торгівлею. Особливість предмета дослідження макро-економіки привертає увагу до неї уряду, політиків. Так, владні структури України, для того щоб прийняти певні закони, які б створювали сприятливі умови для роботи підприємств, мають виходити з глибинних причин, що відображують макроекономічні процеси - піднесення чи спад виробництва, інфляцію і рівень безробіття. Або, скажімо, як можна розробляти економічну політику без вивчення і врахування рівня заробітної плати і цін, обсягу грошової маси в обігу, дер-жавного боргу уряду та причин, які його зумовили.
Макроекономіка і мікроекономіка, маючи певні відмінності, доповнюють одна одну, створюючи єдину економічну науку. Так, спеціаліст з мікроекономіки, досліджуючи ціну в певній галузі промисловості, для зручності припускає, що в інших галузях ціни вже задані. Фахівець же з макроекономіки, вивчаючи рівень цін, в основному не буде зважати на відносні зміни цін товарів у різних галузях.
Макроекономіка вивчає шляхи, якими платежі надходять від спо-живачів до виробників. Ці потоки постійні і йдуть з одного сектора економіки до іншого.
Наприклад, хлібороб продає хліб і купує сільськогосподарську техніку. На виручені кошти машинобудівельник купує різні товари, у тому числі хліб. Отже, гроші, що витрачені машинобудівником, повернулися у вигляді доходу до хлібороба. Такий процес в економіці називають кругообігом.
Якщо припустити, що всі види доходів у суспільстві йдуть на споживання (заощаджень немає), то з викладеного можна зробити такі висновки.
1. Сума всіх доходів у суспільстві дорівнює сумі всіх витрат.
2. Усі витрати суспільства дорівнюють обсягу виробництва. Це можна подати таким рівнянням:
Доходи = Витрати = Обсяги виробництва.
Отже, весь річний потік товарів і послуг у межах національного господарства становитиме національний продукт.
Національний продукт - це те саме, що й загальні доходи суспільства, загальні витрати і загальний обсяг виробництва
В умовах ринкової економіки національний продукт обчислюють у вартісному вираженні.
Національний продукт є матеріальною основою життя людей. Саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Якщо національна економіка неспроможна створити весь набір матеріальних благ для потреб населення через об'єктивні обставини (наприклад, в Україні через природні, кліматичні умови не вирощуються боби какао, тропічні фрукти, не вистачає власної нафти, газу тощо), треба виробляти такі види національного продукту, які б користувались попитом в інших країнах, тобто можна було використати їх як експортні ресурси. Це давало б можливість обміняти їх на товари, які не ви-робляються в країні.
Отже, національний продукт є дуже важливим показником не тільки для країни, де він виробляється, а й для міжнародного співробітництва.
Уже багато років Організація Об'єднаних Націй докладає багато зусиль до того, щоб усі країни збирали відомості про національний продукт. Така статистика дає змогу визначити рівень розвитку економіки країни, її результативність, показати ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, здійснити порівняння між країнами, розробити необхідні рекомендації щодо поступального розвитку національної економіки, її участі в міжнародному поділі праці.
2. Обчислення національного продукту
Для обчислення обсягу національного продукту економічна наука використовує цілу низку показників, серед яких визначальне місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).
ВВП- це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП
Методика обчислення ВВП має ряд особливостей.
o ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Наприклад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром. Лише вартість хліба враховують як частку ВВП, але вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують.
o ВВП складається з вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і проданий будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше і проданий - ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж наявних будинків, у ВВП враховуються, (їх відносять до поточних послуг.)
o ВВП оцінюється за ринковими цінами. Останні включають непрямі податки - податок на продаж і акцизи, а тому ринкова ціна товарів буде не така, яку продавець матиме за товар. Чиста ціна - це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона становить суму чинникових витрат, тобто суму, що припадає на чинники виробництва цього товару.
На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи - за витратами, за доходами і за виробництвом.
ВВП, розрахований за витратами, - це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всієї маси створених за певний період благ (рис. 1)
ВВП розрахований за доходами - це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 2).
ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і на-ціонального виробництва в цілому. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.
Рис. 1. Структура ВВП за витратами
Рис. 2. Структура ВВП за доходами
Додана вартість - це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини іматеріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг
Розглянемо це на прикладі випікання хліба в Україні (табл. 1).
Додана вартість, що у нашому прикладі дорівнює 80 коп., є вартістю кінцевого продукту. Це різниця між виручкою від продажу і вартістю проміжних матеріалів (195 - 115 = 80).
Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, являє собою ринкову вартість вироблених товарів і послуг, тобто ВВП.
Таблиця 1
Додана вартість при випіканні хліба (коп. за хлібину)
Стадія виробництва
Виручка від продажу
Вартість проміжних матеріалів
Додана вартість (заробітна плата, прибуток)
Зерно
Борошно Випечений хліб Хліб,доставлений у роздрібну торгівлю 20
35
60
80 0
20
35
60 20
15
25
20
Разом 195 115 80
Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однаковий результат.
Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції, так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати сяги ВВП можна у незмінних (постійних) цінах. У зв'язку з цим ВВП вимірюють у поточних і постійних цінах.
ВВП, визначений у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним.
ВВП, визначений у незмінних (постійних) цінах, дістав назву реального.
Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (ВНП) - вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизняними (резидентами) чинниками виробництва за певний період.
Покажемо на прикладі, яка різниця між ВВП і ВНП.
Loading...

 
 

Цікаве