WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат

Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат

земель насамперед в аграрній сфері. Переважна більшість сільськогосподарських товаровиробників через брак коштів не дотримуються прогресивних та екологічно раціональних технологій обробітку ґрунтів і вирощування культур, порушують вимоги сівозмін та удобрення полів, не виконують елементарних заходів щодо збереження ґрунтового покриву і підвищення його родючості. Внаслідок високої господарської освоєності земельного фонду держави (72,2%, рівень розораності - 57,1%, у тому числі сільськогосподарських угідь - 79,8%) й екстенсивного використання продуктивних угідь посилюється деградація земель, ґрунти втрачають родючість і виснажуються. За даними Держкомзему України, нині 13,2 млн. га сільськогосподарських угідь зазнають водної ерозії, 19,3 млн. - вітрової, 10,7 млн. мають підвищену кислотність, 3,9 млн. засолені і солонцюваті, 3,6 млн. га заболочені і перезволожені. Площа еродованої ріллі протягом останніх 25 років збільшилась на третину і щорічно розширюється на 90-100 тис. га, а вміст гумусу в ґрунтах знизився на 20%. Водночас витрати на протиерозійні та інші землеохоронні і землемеліоративні роботи постійно зменшуються. Зокрема, за 1991-1999 роки витрати на землемеліоративні та землеохоронні заходи скоротились майже у 25 разів.
Уринкових умовах, як свідчить досвід розвинутих країн, поряд з адміністративними, правовими та іншими формами, широко застосовуються в останні десятиліття саме економічні механізми управління земельними ресурсами, які часто є найбільш дійовими й ефективними. Вони охоплюють комплекс фінансово-економічних важелів, які спонукають або стимулюють землевласників, землекористувачів і землезабруднювачів, по-перше, до раціонального, ефективного та екологозрівноваженого використання землі, а по-друге, всебічної її охорони, відтворення й поліпшення якості, інших корисних властивостей земельних ресурсів і ґрунтів. Всебічна охорона продуктивних земель і підвищення родючості ґрунтів становить основу високоефективного та конкурентоспроможного агропромислового виробництва, вирішення продовольчої проблеми і забезпечення належного рівня продовольчої безпеки держави.
Посилення земельно-ресурсного потенціалу або віддачі від нього залежить від багатьох чинників: наявності сучасних технологій обробітку, що ощадливо впливають на поверхневий шар ґрунту; створення нових технологій виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції; .готовності персоналу до застосування новітніх технологій виробництва, збирання і переробки; розширення мережі власних переробних підприємств, які знижують непродуктивні транспортні витрати; уникнення немеханізованої малопродуктивної праці; широке вивчення та застосування передових агро-технологій розвинутих держав; активна співпраця з іноземними фірмами щодо укладання контрактів на поставку вітчизняної сільськогосподарської продукції; розширення лізингових форм співпраці з промисловими підприємствами, іноземними партнерами; залучення вітчизняних та іноземних спеціалістів до впровадження сучасних сільськогосподарських технологій; розвиток інфраструктури аграрного сектора; формування нових концепцій та підходів до організації соціальної сфери на селі.
Відсутність науково обґрунтованих підходів до формування справжнього власника землі стала однією з основних причин економічного спаду. Значною мірою такому становищу спричинила відсутність єдиної стратегії і тактики у реформуванні земельних відносин, яка не тільки не заохочує виробника, а й гальмує подальший розвиток аграрного сектора. Ситуація зумовлена тим, що акцент в аграрній політиці щодо реформування відносин було продекларовано, відміна регулювання цін призвела до зростання останніх на промислову продукцію і відповідно поглиблення цінового диспаритету на сільськогосподарську продукцію.
Висновки
Аграрні відносини є складовою частиною всієї системи економічних відносин суспільства. Найбільш чітко цей зв'язок проявляється в процесах агропромислової інтеграції. В результаті агропромислової інтеграції формується господарська одиниця, яка називається агропромисловий комплекс ( АПК). Особливості сільськогосподарського виробництва породжують певну специфіку у відносинах між людьми з приводу землі як основного об'єкту господарювання, в обороті капіталу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві.
Економічні відносини в аграрному секторі - це відносини, які виникають з приводу привласнення й використання землі та інших засобів сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну та споживання сільськогосподарської продукції.
Основними суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі виступають:
а) суспільство;
б) держава;
в) виробничі колективи;
г) індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції.
Структура АПК включає в себе:
1) галузі промисловості, які забезпечують сільське господарство знаряддями праці;
2) галузі сільського господарства;
3) галузі, які обслуговують сільськогосподарське виробництво (переробка, транспортування, збереження, реалізація і т.д.).
Особливості аграрних відносин полягають в тому, що:
1) земля в сільському господарстві - головний об'єкт виробничих відносин і основний засіб виробництва;
2) розбіжність робочого періоду з часом виробництва, що зумовлює сезонний характер виробництва;
3) кінцеві результати сільського господарства залежать не тільки від праці людини, але й від природнокліматичних умов;
4) виникає складність економічних зв'язків;
5) сільське господарство більш широко використовує кредити.
З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу.
Список використаної літератури
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка -Центр, 2000. - С. 343-365.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.-К.: Вища школа, 1995.
3. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа, 1994.
4. Клімко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа, 1997.
5. Лисецький А. - Проблеми розвитку АПТК України // Економіка України. - 1998. - № 7.
6. Лисецький А., Жубржицька О. - Проблеми і шляхи розвитку субнаціонального АПК //Економіка України. - 2001. - № 6.
7. Лишиленко В. - Проблеми відтворення трудових ресурсів аграрних підприємств// Економіка України. - 1998. - №4.
8. Могильний О. - Реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств - шлях до багатоукладної ринкової економіки // Економіка України. - 2001. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве