WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат

Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат

кредитів під заставу землі, оскільки як об'єкт застави може бути використана лише земля, що перебуває у власності кредитопозичальника. Як юридичні особи господарські товариства і сільськогосподарські виробничі кооперативи, створені на базі КСП, повністю позбавлені таких можливостей, оскільки не мають власної землі, а користу-ються виключно орендованою. У приватно-орендних підприємств ці можливості мізерні(порівняно з розмірами їх землекористування). Відносно більшими вони є у СФГ, а ще більшими (теж відносно) - у ОПГ населення (і зокрема - селян).
Слід зазначити, що аналогічно формується землекористування підприємницьких структур, створених у процесі реорганізації колективних і державних господарств, також у Російській Федерації. Подібне спостерігається і в колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи (і зокрема - в тих з них, де у процесі реорганізації колективних і державних сільськогосподарських підприємств створювалися не тільки селянські господарства, але й господарські товариства і сільськогосподарські виробничі кооперативи). Наприклад, у нових землях ФРН, за даними вибіркових обстежень, у 1996/97 господарському році у землекористуванні господарських товариств орендовані землі становили 97,2%, сільськогосподарських виробничих кооперативів - 97,4 селянських господарств (сімейних ферм) - 57,3 і об'єднань фермерів-90,5%.
У процесі підготовки проектів (їх було декілька) закону України про заставу в деяких з них, поряд із заставою землі, передбачалося також положення про кредитну заставу права оренди землі. Це положення активно підтримувалося прихильниками збереження державної власності на землю (і зокрема - на сільськогосподарські угіддя). На їх думку, для одержання кредитів під заставу землі не обов'язково мати власну землю - для цього можна скористатися і орендованою. Але ж заставлятися можуть тільки власна земля та право оренди землі. У тому проекті названого закону, який сьогодні перебуває на розгляді у Верховній Раді України, застава права оренди землі не передбачена, однак вона є в проекті нового Земельного кодексу України. Враховуючи ситуацію, що склалася для сільськогосподарських товаровиробників на кредитному ринку, важливо з'ясувати, якою мірою може сприяти розв'язанню проблеми кредитування надання кредитів під заставу права оренди землі, якщо така правова норма стане реальністю.
Припустимо, що орендар, який орендує 1 га землі, сплачує орендну плату в розмірі 1% її вартості (щоправда, це низька плата). Припустимо далі, що цей орендар, заставивши право оренди землі, не зміг повернути кредит, узятий під таке право, і воно перейшло у власність кредитодавця. Якщо це банк, то він навряд чи стане займатися практичним використанням даної земельної ділянки за цільовим призначенням і намагатиметься поступитися правом її оренди перед будь-яким сільськогосподарським товаровиробником. У такому випадку складається ситуація, дещо аналогічна тій, яка виникає при переданні орендованої землі в суборенду з суто комерційних міркувань, тобто щоб мати з цієї операції певний зиск. Причому власник права оренди землі намагатиметься одержати від претендента на це право більше, ніж необхідно сплачувати власникові землі як орендну плату Припустимо також: суборендар з орендарем зійшлися на тому, що перший сплачуватиме орендну плату безпосередньо власникові землі (в розмірі 1% її вартості) і таку ж суму - власникові права її оренди. Саме цю величину і слід розглядати як оцінку права оренди землі.
З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу. Таким доходом стає земельна рента. Земельна рента - це не трудовий доход, який отримує землевласник. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю.
Ґрунтовний аналіз рентних відносин вимагає виявити відмінності між рентою і орендною платою. Орендна плата і рента співпадають, якщо здається в оренду земля, у яку раніше не здійснювались ніякі капіталовк-ладення (інвестиції), тобто не зводились споруди чи будувались системи іригації та інше. Якщо ж такі вкладення здійснювались, то орендна плата, окрім ренти, включає у себе виплату процентів на вкладений капітал, а також амортизаційні відрахування на основні фонди:
Орендна плата = Я + А + г,
де Я-рента;
А - амортизація основного капіталу, переданого в оренду разом
із землею;
r- процент на вкладений капітал.
Включення до складу орендної плати процента і амортизаційних від-рахувань, пов'язаних із зношуванням засобів праці, розміщених на даній земельній ділянці, і перенесенням їх вартості на створений продукт зумо-влено такими обставинами.
По-перше, якщо на даній земельній ділянці знаходиться яка-небудь споруда чи будова, що має певну вартість, яка за своєю суттю є матеріа-лізацією певної грошової суми, затраченої на її зведення, то її власник міг би покласти цю суму до банку під певний процент. Однак цю суму він передає орендареві у матеріалізованій формі - у вигляді споруди. Тому останній за користування цієї спорудою повинен сплачувати процент власникові землі.
По-друге, зрозуміло, що дана споруда, як елемент основних фондів, зношується у процесі її експлуатації, щорічно переносячи частину своєї вартості на вирощений продукт. Після реалізації цього продукту орендар зобов'язаний передати власникові споруди цю вартість для формування амортизаційного фонду, останній призначений для відновлення основного капіталу (споруди), котрий належить землевласнику, після повного його зношення.
Після аналізу рентних відносин можна дати визначення ренти.
Земельна рента - це дохід від такого виробничого фактора, я" земля. Його джерелом є надлишковий прибуток, створений на землі і привласнений її власниками. Земельна рента є економічною формою реалізації приватної власності на землю.
В економічній теорії нема єдності і стосовно форм земельної ренти Однак ніхто не заперечує існування диференціальної земельної ренти, умовами виникнення якої визнаються такі: І
1) мінливість земельних ділянок за їх продуктивністю (якістю), віддаленістю від ринків збуту продукції;
2) відмінність різних ділянок землі за віддачею від додаткових інвестицій.
У першому випадку йдеться про мінливість об'єктивного, природного характеру, а в другому - про штучний характер мінливості, яка породжується прагненням людини поліпшити фунти, впровадити нові техніку і технологію, здійснити селекцію тощо. Саме тому й розрізняють два види диференціальної ренти-першого та другого роду.
Диференціальна рента першого роду виникає внаслідок різної природної продуктивності чи
Loading...

 
 

Цікаве