WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат

Особливості процесів ринкового реформування в аграрному секторі економіки України - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Особливості процесів ринкового реформування
в аграрному секторі економіки України"
ПЛАН
1. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ АГРАРНИХ ВІДНОСИН В РИНКОВИХ УМОВАХ
2. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ, МІСЦЕ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ
3. ВАРТІСТЬ ЗЕМЛІ
4. ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ АГРАРНИХ ВІДНОСИН
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Сутність та особливості аграрних відносин
в ринкових умовах
Особливу сферу виробничих відносин складають аграрні відносини, пов'язані зі специфікою сільськогосподарського виробництва. В його основі лежить здатність рослинних і тваринних організмів до природного відтворення, що залежить від природних умов, тобто економічний процес відтворення завжди тісно переплітається з природним. А звідси, результат господарювання в цій галузі залежить як від працівника, так і від природних умов.
Економічні відносини в аграрному секторі - це відносини, які виникають з приводу привласнення й використання землі та інших засобів сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну та споживання сільськогосподарської продукції.
Основними суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі виступають:
а) суспільство;
б) держава;
в) виробничі колективи;
г) індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції.
Аграрні відносини є складовою частиною всієї системи економічних відносин суспільства. Найбільш чітко цей зв'язок проявляється в процесах агропромислової інтеграції. В результаті агропромислової інтеграції формується господарська одиниця, яка називається агропромисловий комплекс ( АПК).
Структура АПК включає в себе:
1) галузі промисловості, які забезпечують сільське господарство знаряддями праці;
2) галузі сільського господарства;
3) галузі, які обслуговують сільськогосподарське виробництво ( переробка, транспортування, збереження, реалізація і т.д.).
Особливості аграрних відносин полягають в тому, що:
1) земля в сільському господарстві - головний об'єкт виробничих відносин і основний засіб виробництва;
2) розбіжність робочого періоду з часом виробництва, що зумовлює сезонний характер виробництва;
3) кінцеві результати сільського господарства залежать не тільки від праці людини, але й від природно-кліматичних умов;
4) виникає складність економічних зв'язків;
5) сільське господарство більш широко використовує кредити.
Особливості сільськогосподарського виробництва породжують певну специфіку у відносинах між людьми з приводу землі як основного об'єкту господарювання, в обороті капіталу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві.
2. Особливості сучасних земельних відносин в Україні,
місце їх реформування
Особливості сучасного стану аграрних трансформувань в Україні значною мірою зумовлені результатами виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Відбулися великі зміни соціально-економічного і організаційного характеру. Важливий крок зроблено у формуванні нової організаційної структури аграрного сектора, в якій тепер майже всі суб'єкти господарювання ґрунтуються на засадах приватної власності на землю та на інші засоби виробництва - і господарські товариства, і сільськогосподарські виробничі кооперативи, і приватно-орендні підприємства. Трансформування КСП у названі структури супроводжувалося формуванням селянських (фермерських) господарств (СФГ). Але даний процес не відрізнявся активністю. Разом з тим він харак-теризувався істотним розширенням землекористування цих господарств шляхом оренди земельних часток колишніх членів реорганізованих колективних господарств. Земельні ділянки значної маси ОПГ членів реорганізованих КСП розширено за рахунок приєднання земельних часток (або їх частин), виділених у натурі. У цілому великого поширення набула оренда земельних ділянок і земельних часток без виділення їх у натурі.
Процес реорганізації КСП відповідно до грудневого (1999 p.) Указу Президента України мав певні особливості. По-перше, він здійснювався у досить стислі строки (з грудня 1999 p. до кінця квітня 2000 p.). По-друге, при цьому застосовувалися деякі продекларовані Указом положення, не передбачені чинними законами, прийнятими Верховною Радою України-1 те, і друге викликало великі суперечки. Результати реорганізації КСП також оцінюються неоднозначне. З огляду на це, існує нагальна потреба всебічно і неупереджено проаналізувати та оцінити здійснені трансформації. В даній статті аналізуються земельні відносини, що склалися на сучасному етапі.
Відповідно до грудневого (1999 p.) Указу Президента України, землекористування створених у процесі реорганізації КСП господарських товариств 1 сільськогосподарських виробничих кооперативів повністю сформовано шляхом оренди окремих земельних часток, виділених у натурі, або ж (у переважній більшості випадків) без такого виділення. У кожному приватно-орендному підприємстві власною є лише земельна ділянка його засновника та членів його родини, якщо вони стали членами даного підприємства. Власна земельна ділянка такого підприємства займає в його загальному землекористуванні незначну частку (кілька процентів), а решта використовуваної ним землі є орендованою. У СФГ (порівняно з приватно-орендними підприємствами) частка власної землі в їх загальному землекористуванні є значно більшою. Уся інша використовувана ними земля надана їм державою у постійне користування або ж узята в оренду (переважно у колишніх членів реорганізованих КСП). ОПГ селян, крім власної, теж мають землю, надану їм у користування. Разом з тим є випадки використання ними й орендованої землі.
Отже, протягом року оренда землі набула в Україні великого поширення. Не охоплено орендними відносинами лише земельні ділянки, що перебувають у власності громадян (присадибні та ін.), фермерів і засновників приватно-орендних підприємств, а також землі неприватизованих державних сільськогосподарських підприємств. У цілому ці землі складають приблизно 30% сільськогосподарських угідь країни. Таким чином, частка земель, орендованих усіма формами господарювання, сягає близько 70 %, що є характерним для найрозвинутіших держав світу. Найвищим цей показник є у Бельгії - 67,4 %. У Франції він становить 63,1 %, у Німеччині - 61,5, у Люксембурзі - 52,6, у Швеції - 45,2 та у Великобританії - 35,5 % [6, с. 56].
Широкомасштабне формування в Україні землекористування господарських структур на принципах оренди надзвичайно звузило їх можливості щодо одержання
Loading...

 
 

Цікаве