WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Особливості ціноутворення у сфері фармації (на прикладі зарубіжних країн) - Реферат

Особливості ціноутворення у сфері фармації (на прикладі зарубіжних країн) - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Особливості ціноутворення у сфері фармації
(на прикладі зарубіжних країн)
Функціонування систем медикаментозного забезпечення населення, передусім соціально незахищених верств, а також умови розвитку внутрішнього фармацевтичного виробництва в кожній країні мають свої особливості. Відповідно системи ціноутворення на лікарські засоби (ЛЗ), які діють в різних країнах світу, також суттєво відрізняються.
В країнах, які перебувають на етапі формування ринкових відносин і долають кризовий стан економіки, питання ціноутворення на ЛЗ постає особливо гостро: це пояснюється, зокрема, тим, що фармацевтична продукція належить до категорії соціально значущої - від її якості, кількості та цін на неї значною мірою залежать здоров'я нації, соціальна та економічна стабільність у державі. Сьогодні особливо актуальним є вивчення досвіду в сфері розробки стратегій та методів ціноутворення на ЛЗ тих зарубіжних країн, які після розпаду соціалістичного табору, як і Україна, пішли шляхом розвитку ринкової економіки. Тому об'єктом порівняльного огляду обрано системи ціноутворення на ЛЗ у семи країнах Центральної та Східної Європи: Чеській Республіці (ЧР), Словаччині, Словенії, Угорщині, Польщі, Румунії та Російській Федерації (РФ).
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
У ЧР діє досить жорстка регламентація цін на ліки: всі зареєстровані ЛЗ підлягають регулюванню. Спеціального державного органу, який опікується питаннями ціноутворення на ЛЗ, в країні не передбачено: рішення з цього приводу приймаються Міністерством фінансів (МФ) і публікуються в спеціальному бюлетені.
Максимальні ціни на ліки місцевого виробництва та ціни на імпортні препарати підлягають щорічній реєстрації (перереєстрації) в МФ. Для їх визначення застосовують низку критеріїв, які не є достатньо прозорими. Ціни на ЛЗ можуть щорічно підвищуватися залежно від рівня інфляції та коливань обмінного курсу валют. Правил, згідно з якими фармацевтичні компанії можуть подавати апеляції, не існує.
У системі охорони здоров'я ЧР відсутні прозорі критерії, згідно з якими відбувається внесення тих чи інших препаратів до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню (або встановлюються межі компенсації вартості). Відшкодування вартості ЛЗ здійснюється на основі угод, укладених з Класифікаційним комітетом Міністерства охорони здоров'я (МОЗ), який розглядає питання відшкодування вартості для всіх ЛЗ. Для цього застосовують граничні (еталонні) ціни, причому сума відшкодування обмежується ціною найдешевшого препарата-генерика відповідної групи згідно з Анатомо-терапевтичною класифікаційною системою (Anatomical Therapeutic Chemical - АТС) на основі вартості його встановленої добової дози (Defined Daily Doses - DDD). Більш низькі ціни також можуть встановлюватися шляхом укладання спеціальних угод з фондами захисту прав пацієнтів (sickfund). Особливості препарату щодо його фармакотерапевтичних переваг або інноваційності при встановленні еталонної ціни не враховуються. Доплати з хворих не стягуються, за винятком тих випадків, коли перевищено еталонну ціну.
СЛОВАЧЧИНА
У Словаччині питаннями ціноутворення також опікується МФ, яке видає директиви про рівень цін на медичні послуги та ЛЗ і тісно співпрацює з МОЗ щодо здійснення державного контролю за діяльністю страхових компаній, а також у галузі планування державних витрат на охорону здоров'я.
Витрати на ЛЗ у Словаччині значно зросли після 1991 р. (до цього часу рівень цін на ліки в країні був дуже низьким, що призводило до їх надмірного призначення лікарями і підтримувало високий попит на найсучасніші коштовні препарати); сьогодні витрати на ЛЗ становлять близько 30% загального фінансування системи охорони здоров'я.
У Словаччині, подібно до ЧР, ціни на всі ЛЗ підлягають державному регулюванню шляхом встановлення фіксованої максимальної ціни. Після реєстрації препарату компанія представляє ціну на затвердження в МФ (ця процедура проводиться двічі на рік - у травні й листопаді).
Вартість близько 55% всіх зареєстрованих у Словаччині ліків як власного, так і імпортного виробництва підлягає відшкодуванню, яке здійснюється з державного бюджету через страхові компанії. З метою зниження витрат на лікування МФ запровадило максимальні ціни відшкодування вартості препаратів (еталонні ціни). Крім того, у лікувальних закладах (стаціонарах і амбулаторіях) запроваджено формулярну систему, що дозволяє певною мірою скоротити державні витрати на відшкодування вартості ЛЗ.
Прийнятий у Словаччині порядок жорсткої регламентації цін на всі ЛЗ створює певні труднощі для фармацевтичних компаній-виробників, проте, як очікується, новим законом про ліки, який нині розглядається в парламенті країни, буде введено більш сприятливу для підприємств систему регулювання цін.
СЛОВЕНІЯ
У Словенії регламентації підлягають оптові ціни на ЛЗ. Оптова ціна на препарат (місцевого виробництва або імпортний) встановлюється на основі відповідної середньої ціни в трьох еталонних державах Європейського Співтовариства (ЄС), яку виробники та імпортери не можуть контролювати, помноженої на знижувальний коефіцієнт 0,85 (за винятком інноваційних препаратів, для яких цей коефіцієнт дорівнює 1,0). До розрахованої таким чином ціни на препарати зарубіжного виробництва дозволяється додавати 4% на витрати, пов'язані з імпортуванням. Такий механізм формування цін на ЛЗ змушує іноземні фармацевтичні компанії знижувати ціни на свою продукцію, що ввозиться до Словенії, на 20-30%.
УГОРЩИНА
Щодо ОТС-препаратів, вартість яких не підлягає відшкодуванню, діє вільне ціноутворення, а вартість рецептурних препаратів частково відшкодовується за рахунок страхових фондів. Ціни на рецептурні препарати підлягають регулюванню з боку держави шляхом їх реєстрації. Ці питання належать до компетенції Національного фонду страхування здоров'я (НФСЗ), який проводить щорічну реєстрацію максимальних цін виробника і цін на препарати зарубіжного виробництва. Ціну, яка пропонується, порівнюють з цінами виробника на цей препарат в інших європейських країнах. Остаточне рішення про рівень ціни приймається у ході переговорів між НФСЗ (основним покупцем ЛЗ в Угорщині) та фармацевтичними компаніями.
В Угорщині, як і в ЧР, відсутні прозорі критерії, згідно з якими препарати включаються до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню. Тут існує перелік ЛЗ для незаможних хворих (Kozyogy), переважну більшість в якому становлять ліки місцевого виробництва. Навіть якщо ЛЗ зарубіжного виробництва продається за однаковою або нижчою ціною, перевага віддається вітчизняному препарату-аналогу. Компанії не інформують про причини, з яких їх препарати не включено до переліку, процедуру апелювання не передбачено.
З метою посилення контролю за рівнем інфляції в липні 2000 р. в Угорщині було "заморожено" ціни на всі ЛЗ (незалежно від фармакотерапевтичної групи) до вирішення питання про укладення довгострокової угоди з фармацевтичними компаніями. Річ у тому, що протягом останніх роківособисті витрати громадян на придбання ліків збільшилися (до 35%) у зв'язку з підвищенням цін на препарати, вартість яких не відшкодовувалася системою соціального забезпечення, а також зі зменшенням розміру субсидій. Мета цього заходу - допомогти пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення оплатити їхні рахунки в аптеках, адже можливості НФСЗ щодо субсидування цін на ліки обмежені. Як стверджує МОЗ Угорщини, встановлюючи ціни на ліки в умовах гострої нестачі коштів на соціальне забезпечення, воно наслідує приклад деяких розвинених країн: Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Австрії, Італії та Великобританії, які протягом останніх років проводять державну політику, спрямовану на зниження й "заморожування" цін.
Загалом адміністративні органи охорони здоров'я Угорщини проводять політику протекціонізму щодо місцевих підприємств і заохочують лікарів призначати більш дешеві вітчизняні ліки замість їхніх аналогів, які пропонують світові виробники.
ПОЛЬЩА
У Польщі ціноутворення на ЛЗ грунтується на застосуванні як вільних, так і регульованих цін. Зазвичай у вільному режимі визначаються ціни на препарати, вартість яких не підлягає
Loading...

 
 

Цікаве