WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок грошей - Курсова робота

Ринок грошей - Курсова робота

функціонального застосування.
Такою - дещо складною, але винятково важливою в теоретичному відношенні є загальна обгрунтованість специфіки кредитних грошей, суть якої слід збагнути. Без цього неможливо зрозуміти й наступне коло питань - розібратися в характеристиці конкретних функціональних форм кредитних грошей.
Найпростішою і воднораз найпоширенішою формою кредитних грошей є вексель - цінний папір, що виписується боржником (у ролі останнього може бути не лише приватна особа чи фірма, а й представницький орган держави, як-от скарбниця) і передається його кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактичну метаморфозу товару в грошову форму. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей не вистачає, їх замінює вексель. Особа (фізична чи юридична), що продала свої товари в кредит на підставі виданого їй векселя, має право отримати від покупця гроші лише після певного строку. Але якщо їй потрібні кошти раніше, вона може продати вексель, що знаходиться в її розпорядженні, банкові. Така операція зветься обліком векселів, за здійснення її банк отримує обліковий відсоток. Замість обліку векселів їх власник може отримати у банка позику під заставу останніх.
У випадку, коли векселі продаються банкам, вони потрапляють у сферу грошового обігу і стають одним із різновидів банківських грошей (банкнотою) - загальновизнаним ліквідним платіжним засобом. Особливістю цих грошей є те, що вони мають опертям видані в кредит реальні матеріальні цінності. Зазначимо й те, що найчастіше векселі погашаються взаємним зарахуванням боргових зобов'язань без готівкових грошей. Так вексельний обіг зменшує потребу в готівкових грошах і певною мірою розширює межі відтворювального процесу.
У кожній країні вексельний обіг регулюється спеціальними нормами вексельного права. У більшості випадків вексельне законодавство закорінене в Женевську вексельну конвенцію 1930 р. Нормативна база вексельного обігу почала формуватись і в Україні. Відповідно до Женевської конвенції у вересні 1992 р. Кабінет Міністрів України та НБУ затвердили "Положення про переказний і простий вексель", а в лютому 1993 р.- "Порядок проведення банками операцій з векселями". Але в дійсності впровадження вексельного обігу, який міг би значною мірою пом'якшити платіжну кризу, здійснюється занадто повільно.
Крім векселів, у сучасній ринковій економіці широко застосовуються й інші форми кредитних грошей. Це - банкнота, суть якої було розглянуто в попередніх темах. З розвитком банківської системи з'явилися банківські чеки, які являють собою письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві. Це ж стосується кредитних карток, які для торговельної організації є гарантією відкриття покупцеві кредиту в банку. Специфічною формою кредитних зобов'язань є облігації та акції, а також інші активи, що відповідно до своєї ліквідності широко використовуються у кредитних операціях1.
Аналіз цих процесів засвідчує, отже, те, що з розвитком кредиту докорінно змінюється структура грошових відносин. Кредит спершу істотно обмежує, а потім і взагалі витісняє застосування звичайних грошей - грошей-товару. Водночас він зумовлює виникнення специфічних засобів обігу - спертих на боргові зобов'язання кредитних грошей. Утвердивши себе, кредит утверджує й власні засоби грошового обігу.
ВИСНОВКИ
Поняття "капітал", одним із різновидів якого є грошовий капітал, багатозначне. Тому в економічній теорії існує досить багато різних визначень, які загалом відображають різні аспекти реалізації цієї економічної категорії. Капітал як чинник виробництва має свої особливості. Він є похідним чинником, економічне застосування якого - результат процесу виробництва. Отож у характеристиці капіталу винятково важливим визначенням є те, що за суттю він - похідний (вторинний) чинник виробництва. А тому капітал розглядається як накопичена (минула) праця, або, як на цьому часто наголошується, накопичене багатство, що утворює необхідні умови виробничого процесу. Отже, у визначенні капіталу акцентується увага на тому, що це: а) одна з форм багатства; б) запас уречевлених засобів виробництва, накопичення якого є результатом минулої (уречевленої) праці; використання цього багатства здійснюється у виробничому процесі з метою отримання прибутку.
Кредит як економічний процес створює самостійні грошові потоки, що є складовою єдиного грошового обороту і постійно взаємодіють з його іншими потоками - фіскально-бюджетними та грошовим обігом, обслуговуючи процес суспільного відтворення. Проте кредитні потоки займають особливе місце в грошовому обороті. Завдяки емісійній функції банківської системи через кредитні потоки в оборот "вливаються" додаткові маси грошей, необхідні для розширення інших його потоків. Це дуже важлива передумова для успішного функціонування всього грошового обороту та економіки в цілому. Після проходження по всіх потоках сукупного обороту гроші повертаються в кредитні канали і через них вилучаються з обороту через погашення позичок.
Підсумовуючи сказане, маємо можливість зробити теоретичні висновки, які складуть методологічну основу визначення загальної специфіки розвиненої форми кредитних грошей, що нині е провідним різновидом грошей ринкової економіки.
Кредитні гроші є матеріальним носієм "грошей як капіталу". В них зазначена форма грошей отримує адекватний собі функціональний вираз. Кредитні гроші представляють в обігу не вартість монетарного товару, а відокремлену вартість капіталу; вони е специфічною формою реалізації останньої. Мінова вартість капіталу утворює внутрішню субстанцію кредитних грошей. Сфера безпосереднього застосування кредитних грошей обмежується обігом Г - Т - Г.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит. - К.: ЦУЛ, 2002.
2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніна-центр Ельга, 2000.
3. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микро- и макроэкономика. - М. 2000.
4. Гальчинський А.С. Теорія грошей. - К.: Основи. - 1998.
5. Гальчинський Анатолій. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи // Дзеркало тижня. - №17 (392). - Субота 11-17 травня 2002 року.
6. Гроші та кредит / За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002.
7. Гроші та кредит / За ред. проф. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000.
8. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях / За ред Б. Л. Луціва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000.
9. Деньги, кредит, банки/ Под ред. О. И. Лаврушина. - М., 1998.
10. Дорошенко М.Е. Введение в макроэкономику. - М., 2000.
11. Ивашковский С. Экономика: микро- и макроанализ. - Х., 2000.
12. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. - К., 1998.
13. Рикардо Д. Основы политической экономии и налогового обложе-ния. - Соч., т.1. - М., 1955.
14. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит / Під редакцією Л. О. Дробозіної. - Рівне: Вертекс, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве