WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Взаємозв’язок споживання і заощадження - Реферат

Взаємозв’язок споживання і заощадження - Реферат

додатковий долар доходу має бути поділений між додатковим споживанням і додатковим заощадженням. Так, якщо гранична схильність до споживання становить 0.85, то гранична схильність до заощадження має дорівнювати 0.15.
Уявіть, що є економіка, де кількість населення і рівень валового внутрішнього продукту упродовж певного часу незмінні. Кожна людина у такій економіці пройшла б через життєвий цикл заощадження і витрачання набутого, показаний на малюнку № 1. Хоча економіка, як єдине ціле, не заощаджувала. І будь-який момент заощадження людей, що працюють, точно "погашалися" б витратами заощаджень пенсіонерів. Та якби населення зростало, молодших за віком було б більше, ніж старих, стане в цілому заощаджувати більше, ніж витрачали зібраного, а економіка мала б чисті заощадження. Отже, величина сукупного споживання частково залежить від поділу населення за віком. Вона також залежить від таких характеристик економіки, як середній вік виходу на пенсію, та від наявності чи відсутності в країні програми соціального забезпечення. Такий досить дивний підтекст цієї теорії вказує на плідність її аналітичного підходу.
Окремі економісти стверджують, що такі демографічні фактори допомагають пояснити чому норми заощаджень домогосподарств у Японії значно вищі, ніж у Сполучених Штатах. Оскільки, відсоток людей похилого віку в Японії швидко зростає, деякі економісти сподіваються, що норма заощаджень у Японії на кінець століття почне знижуватися.
?
Однією з найголовніших у всій макроекономіці є функція споживання. Функція споживання розкриває взаємозв'язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття, що запроваджено Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв'язок між споживанням та доходом.
Функцією споживання можна подати у вигляді графіка № 1, на якому зображено сім рівнів доходу, що подані у таблиці № 2. Використовуваний доход (стовпець 1 з таблиці № 2) викладено по горизонтальній, а споживання сімей (стовпець 3) - по вертикальній. Кожне поєднання "доход - споживання" показане точкою, точки з'єднані гладкою кривою.
Зв'язок між споживанням і доходом, що показано на графіку № 1, називають функцією споживання.
Графік № 1
28000
26000
24000
22000
20000
45'
20000 22000 24000 26000 28000 30000
Точка нульового заощадження. Щоб зрозуміти графік, буде корисним застосовувати лінію, проведену під кутом 45' від початку координат, тобто бісектрису. Оскільки вертикальна та горизонтальна осі мають однаковий масштаб, то лінія 45' має цікаву властивість. В її кожній точці відстань до вертикальної осі дорівнює відстані від горизонтальної. Можна переконатися на цьому наочно.
Отже, лінія 45' говорить нам, чи споживчі видатки рівні, більші чи менші за використовуваний доход. Точка функції споживання, що перетинає лінію 45', визначає той розмір використовуваного доходу, за якого сім'ї покривають свої видатки за рахунок свого доходу - не позичають і не витрачають своїх попередніх заощаджень.
Точка нульового заощадження - точка В на графіку № 1. В цій точці споживчі видатки точно дорівнюють використовуваному доходу, сім'я не заощаджує і не позичає. Праворуч від точки В функція споживання лежить нижче від лінії 45'. Взаємозв'язок між доходом та споживанням можна побачити, досліджуючи лінію від E' до E на графіку № 1. Коли величина доходу становить 28000 доларів, розмір споживання становить 27240 доларів. Ми бачимо, що споживання менше за доход, оскільки функція споживання лежить нижче від лінії 45' - в точці E'.
Якщо сім'я не витрачає весь свій доход, то залишок, очевидно, заощаджується. Лінія 45' дає змогу з'ясувати, скільки сім'я заощаджує. Чисті заощадження вимірюються відрізком, що йде вгору від функції споживання до лінії 45', як показано стрілкою EE'' .
Перебування ліворуч від точки В на лінії 45' означає, що сім'я витрачає більше за свій доход. Перевищення споживання над доходом є "чисті від'ємні заощадження", їх вимірюють вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45'.
Підсумуємо: в будь-якій точці на лінії 45' споживання точно дорівнює доходу і заощадження сім'ї дорівнює нулю. Коли функція споживання лежить вище від лінії 45' то сім'я не заощаджує, а витрачає свої попередні заощадження або позичає. Коли функція споживання лежить нижче від лінії 45', то сім'я робить чисті додатні заощадження. Величина чистих додатних або від'ємних заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45'.
Функція заощадження показує зв'язок між розміром заощадження та доходу, як показано на графіку № 1.Знову відкладаємо на горизонтальній осі використовуваний доход, а по вертикальній - чисті заощадження: додатні та від'ємні.
Графік № 2.
Функція заощадження
S
3000
2000
1000
0
-1000
20000 22000 24000 26000 28000 30000 D
Ця функція заощаджень прямо випливає з графіка № 2. Це просто відстань по вертикалі між лінією 45' та функцією споживання. Наприклад, в точці А на графіку № 2 бачимо, що заощадження сімей від'ємні, оскільки функція споживання перебуває над лінією 45'. Графік № 2 показує ці від'ємні заощадження прямо - функція заощадження лежить нижче від нульової горизонтальної лінії в точці А. Так само додатні заощадження перебувають праворуч від точки В, оскільки функція заощадження перебуває праворуч від точки В, оскільки, функція заощадження вища від нульової горизонтальної лінії [8, с.90].
ВИСНОВОК
Завдяки заощадженям раціональні споживачі нагромаджують майно, або багатство що дає змогу вирівнювати споживання протягом життя. Заощаджуючи, особа резервує свій поточний дохід для споживання у майбутньому. Якщо особа отримала у спадщину значний обсяг майна можливості її споживання розширюються. Більше багатство веде до більшого споживання, що називають ефектом майна, або ефектом багатства. Збільшення багатства переміщує функцію споживання в гору.
Інвестиції - це другий після споживання компонент сукупних витрат. Інвестиції розподіляються на три основні групи: інвестиції в основний капітал (машини, устаткування, капітальне будівництво підприємств), житлове будівництво (витрати на підтримку житлового фонду і будівництво нового житла) та збільшення запасів (резерви сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам).
Використана література
1. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528с.
2. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії.- К.: Основи, 2002.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 2000. - 471 с.
4. Заруба О. Д. Основи страхування. Посібник. -К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2001 -180 с.
5. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон. - 2002. - 334 с.
6. Крачило М.П. Основи економічної теорії.- К., 2000.
7. Макконел, Брю. "Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 2001.
8. Панчишин С. Макроекономіка К.: Либідь, 2000.
9. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник.- К.: Таксон, 2002.
10. Савченко А., Пухтаєвич Г. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. (Державне регулювання ринкової економіки.) "Економіка України", 1999.
11. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка: Переклад з англ..- К.: Основи, 2001.
12. Павловський М. "Макроекономіка перехідного періоду". К.: "Техніка". 2000.
13. Савченко А. та ін. "Макроекономіка". К.: "Либідь", 2002. - с. 77-96.
14. Сажина М.А., Чебрикова Г.Г. Экономическая теория. Учебник для вузов. - Москва: "Норма", 1998. - 456 с.
15. Сидорович А.В. Курс экономической теории. - Москва: ДИС, 1997. - 736 с.
Loading...

 
 

Цікаве