WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Відтворення і економічне зростання на макрорівні - Реферат

Відтворення і економічне зростання на макрорівні - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
ВІДТВОРЕННЯ І ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
НА МАКРОРІВНІ
ПЛАН
1. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ
2. ВІДТВОРЕННЯ СУКУПНОГО СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ
3. ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
4. ВІДТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН
5. ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
6. ПОНЯТТЯ, ВИМІРНИКИ І ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ
На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення випливає з процесу виробництва матеріальних благ - економічної основи життя людського суспільства. Не можна жити, не споживаючи матеріальних благ, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.
Отже, якщо споживання є безперервним, то і виробництво в його постійному зв'язку і безперервному відновленні утворює відтворення.
Відтворення - це безперервність, повторюваність виробництва.
Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, коли без-перервність, повторюваність відбувається в межах окремого підприємства, господарства. На рівні макроекономіки безперервний процес виробництва відображує взаємозв'язок між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками господарства країни, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють всі галузі національної економіки. У цьому розділі йдеться про відтворення на рівні макроеко-номіки.
Процес розширеного відтворення в умовах ринкової економіки має такі особливості:
o здійснюється на основі багатоманітності форм власності;
o визначається дією всієї системи об'єктивних економічних законів і передусім законів ринкової економіки;
o підпорядкований економічним інтересам товаровиробників;
o здійснюється на основі органічного поєднання ринкових відносин і планомірного розвитку господарства.
Чи є необхідність у плануванні в умовах ринкових відносин?
Планування в умовах адміністративно-командної економіки в показниках конкретної продукції без урахування реальних потреб створювало дефіцит багатьох видів продукції. Попит населення аж ніяк не впливав на складання планів. Багато показників залежало від міністерств, відомств, окремих чиновників. Особливо негативним було планування "від досягнутого", тобто зростання виробництва залежало від досягнутого обсягу, який був наприкінці року. Це спонукало керівників підприємств приховувати резерви виробництва, призводило до прийняття занижених планів.
Ринкова економіка не заперечує планового господарства. Про це переконливо свідчить досвід західних країн. У світовій економічній теорії він узагальнений в теорії менеджменту, що розкриває сутність стратегічного планування і планування реалізації стратегії.
Стратегічне планування є основою для всіх управлінських рішень підприємства, спрямованих на організацію, мотивацію і контроль, що орієнтовані на розробку планів.
Стратегічне планування - це набір дій і рішень, здійснюваних керівниками підприємств. Вони спрямовані на досягнення таких цілей: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, засвоєння організаційних стратегій.
Процес відтворення передбачає розширене відтворення сукупного суспільного продукту, розширене відтворення робочої сили, виробничих відносин і відтворення природних ресурсів.
У процесі відтворення сукупного суспільного продукту і відтворення робочої сили відбувається відтворення продуктивних сил. . .
2. ВІДТВОРЕННЯ СУКУПНОГО СУСПІЛЬНОГО ПРОДУКТУ
Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту. Воно охоплює чотири стадії його руху - власне виробництво, розподіл, обмін, кінцеве споживання. Типовим для ринкової економіки е розширене відтворення сукупного суспільного продукту, що означає зростання його обсягів, поліпшення структури і якості.
Сутність відтворення сукупного суспільного продукту полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю і натуральною формою.
У процесі використання сукупного суспільного продукту ринкова економіка регулює пропорції його складових частин, здійснює оптимальне поєднання нагромадження і споживання. Держава бере участь у реалізації народногосподарських пріоритетів, втілює в життя принципи соціальної справедливості.
Умови і закономірності заміщення всіх частин суспільного продукту за вартістю і натуральною формою з'ясовує теорія реалізації. Згідно з нею суспільне виробництво складається з двох підрозділів: виробництва засобів виробництва (підрозділ І) і виробництва предметів споживання (підрозділ II). За вартістю продукція включає перенесену вартість Пв, необхідний продукт Нп і додатковий продукт Дп.
Частина продукції підрозділу І йде на відновлення спожитих засобів виробництва та збільшення основних і оборотних фондів у цьому підрозділі, а також на утворення резервного фонду. Це здійснюється за рахунок додаткового продукту підрозділу І.
У підрозділі II частина продукції використовується на забезпечення необхідного продукту (життєві засоби працівників цього підрозділу) і на необхідний продукт для знову залучених працівників.
І, нарешті, відбувається обмін між підрозділами І і II.
Підрозділ І реалізує підрозділу II засоби виробництва для відновлення спожитих їх частин і для розширення виробництва, а також для створення резервного фонду. Підрозділ II реалізує підрозділу І предмети споживання для працівників, які брали участь у виробництві, і для заново залучених працівників.
Частина продукції обох підрозділів спрямовується на утримання сфери нематеріального виробництва. Умовою розширеного відтворєння в умовах становлення і розвитку індусиріальної цивілізації є таке співвідношення:
Ця формула показує, що в підрозділі І створені додаткові засоби виробництва, необхідні для розширеного відтворення. Саме заново створена вартість продукції підрозділу І більша, ніж сума перенесеної вартості підрозділу II, на фонд нагромадження додаткових засобів виробництва.
Теорія реалізації продукту - це не абстрактна схема, її практичне значення можна розглянути на прикладі сучасного економічного становища України. Кризові явища в економіці України у другій половині 90-х років свідчать саме про порушення процесу реалізації продукту.
По-перше, на багатьох підприємствах обох підрозділів спостерігається фізичне зношення засобів виробництва при відсутності матеріальної основи для їхнього відновлення. Фонд додаткових засобів виробництва відсутній. Водночас частина продукції підрозділу І не має збуту. Значна кількість готової продукції машинобудівної промисловості не знаходить свого споживача. Станом на 1 січня 1997 р. на складах підприємств накопичилися більш як дворічний обсяг випуску верстатів з числовим програмним управлінням, залишки мостових електричних кранів, бурякозбиральних комбайнів, тракторних сівалок.
По-друге, в результаті відсутності реалізації значної частини
Loading...

 
 

Цікаве