WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Економічна та ресурсна проблеми - Реферат

Економічна та ресурсна проблеми - Реферат

виражається в скороченні площі під природною рослинністю і насамперед лісовий. За деякими оцінками, у період виникнення землеробства і скотарства лісами було покрито 62 млн. км2 суші, а з урахуванням чагарників і перелісків - 75 млн. км2 , чи 56% усієї її поверхні. У результаті триваючого вже 10 тис. років зведення лісів їхня площа скоротилася до 40 млн. км2, а середня лісистість - до 30%.
Однак при порівнянні цих показників потрібно мати на увазі, що незаймані, не торкнуті людиною лісу займають у наші дні лише 15 млн. км2 - у Росії, Канаді, Амазонии. У більшості інших районів усі чи майже всі первинні ліси були замінені вторинними. Тільки в 1850 - 1980 р. площі лісів на Землі скоротилися на 15%. У закордонній Європі до VII в. лісу займали 70 - 80 % усієї території, а в даний час - 30 - 35 %. На Російській рівнині на початку XVIII в. лісистість складала 55%, тепер - тільки 30%. У великих масштабах зведення лісів відбулосятакож у США, Канаді, Індії Китаї, Бразилії, зоні Сахеля в Африці.
В даний час зведення лісів продовжується швидкими темпами: щорічно знищується більш 20 тис. км2. Лісові масиви зникають у міру розширення запашки землі і пасовищ, росту заготівлі деревини. Особливо загрозливе знищення склалося в зоні тропічних лісів, де, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у середині 80-х рр. щорічно знищувалося 11 млн. га лісів, а на початку 90-х рр. - приблизно 17 млн. га, особливо в таких країнах, як Бразилія, Філіппіни, Індонезія, Таїланд. У результаті за останні десятиліття площа тропічних лісів зменшилася на 20 - 30%. Якщо ситуація не зміниться, то через піввіку можлива їхня остаточна загибель. Тим більше що тропічні ліси вирубуються зі швидкістю, що у 15 разів перевищує їхнє природне відновлення. Ці ліси називають "легенями планети", оскільки з ними зв'язане надходження кисню в атмосферу. У них зосереджено більш половини усіх видів флори і фауни Землі.
Деградація земельних ресурсів у результаті розширення землеробства і тваринництва відбувалася протягом всієї історії людства. По підрахунках учених, у результаті нераціонального землекористування людство в ході неолітичної революції уже втратило 2 млрд. га ніколи продуктивних земель, що значно більше всієї сучасної площі ріллі. І в сьогоденні в результаті процесів деградації ґрунту щорічно зі світового сільськогосподарського обороту вибуває близько 7 млн. га родючих земель, що утрачають своя родючість і перетворюються в пустищі. Утрати ґрунту можна оцінити не тільки по площі, але і по вазі. Американські вчені підрахували, що тільки орні землі нашої планети щорічно втрачають 24 млрд. тонн родючого ґрунтового шару, що рівнозначно знищенню всього пшеничного пояса на півдні-сході Австралії. До того ж більш 1/2 усіх цих утрат наприкінці 80-х рр. приходилося на чотири країни: Індію (6 млрд. т), Китай (3,3 млрд. т), США (3 млрд. т), і СРСР (3 млрд. т).
Найгіршим образом впливає на ґрунт водяна і вітрова ерозія, а також хімічна (засмічення важкими металами, хімічними сполуками) і фізична (руйнування ґрунтового покриву при гірських, будівельних і інших роботах) деградації. До причин деградації насамперед відноситься надмірне пасовищне скотарство (перевипас худоби), найбільш характерне для багатьох развивающихся країн. Важливу роль грають тут також збідніння і вимирання лісових масивів і сільськогосподарська діяльність (засолення при зрошуваному землеробстві).
Процес деградації ґрунтів особливо інтенсивно протікає на посушливих місцях, що займають близько 6 млн. км2, і в найбільшій мері присущ Азії й Африці. У межах посушливих земель розташовані і головні райони опустинивания, де перевипас худоби, зведення лісів і нераціональне зрошуване землеробство досягли максимального рівня. За існуючими оцінками, загальна площа опустинивания земель у світі складає 4,7 млн. км2. У тому числі територія, на якій відбулося антропогенне опустинивание, оцінюється в 900 тис. км2 . Щорічно вона приростає на 60 тис. км2 . В усіх великих регіонах світу найбільш піддані опустиниванию пасовищні землі. В Африці, Азії, Північній і Південній Америці, Австралії й у Європі опустиниванием порушене близько 80% усіх пасовищ, розташованих у посушливих районах. На другому місці знаходяться незрошувані оброблювані землі в Азії, Африці і Європі.
Висновки
В останній третині ХХ ст. людство усвідомило, що на світовий господарський розвиток усе більший вплив стали робити специфічні проблеми, що одержали назву глобальних, а в науковий побут був уведений термін "глобалистика" як специфічний напрямок міжнародних економічних досліджень.
Особливий набір таких специфічних ознак, як загальносвітовий характер, що загрожує розвитку людства, терміновість і невідкладність рішення, взаємозв'язок і необхідність уживання заходів з боку усього світового співтовариства, дозволили виділити в категорію глобальних наступні проблеми: подолання бідності і відсталості, світу і демілітаризації, продовольчу, екологічну, демографічну.
Світовий економічний і політичний розвиток у 70 - 90-і рр. принесло розуміння того, що набір глобальних проблем не є чимось не підданим змінам. З часом змінюється наповнення і розуміння старих глобальних проблем, визнається поява нових, що переростають у глобальні.
В даний час визнається, що крім чисто економічного, глобальні проблеми роблять колосальний політичний вплив на життя сучасної цивілізації і, будучи тісно переплетеними, у своєму рішенні вимагають зімкнення зусиль усього людства.
Розвиток сучасної світової економіки, перехід до постіндустріальної стадії розвитку вносить корективи в пріоритетність глобальних проблем. Від цього вони не стають менш важливими, однак людство обмежене у своїх фінансових можливостях, що воно може виділити для рішення глобальних проблем. Цей стримуючий фактор цілком може бути переборенийі не шляхи пошуку політичних рішень проблеми і прояви політичної волі окремих держав до налагодження діючого міжнародного співробітництва в рішенні глобальних проблем.
Список використаної літератури
1. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - Київ: Основи, 1994. - 336 с.
2. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії ( Вправи для студентів). - Київ: "Знання", КОО, 1998. - 117 с.
3. Камаев В.Д. Экономическая теория. - Москва: ИМПЭ, 1998. - 640
4. Камаев В.Д. Учебник по основам экономической теории. - Москва: ВЛАДОС, 1997. - 375 с.
5. Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1998. - 396 с.
Loading...

 
 

Цікаве