WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Роль економічної науки. Формування економічної культури та ринкового мислення - Реферат

Роль економічної науки. Формування економічної культури та ринкового мислення - Реферат

требадуже довго розвивати. Освіта й виховання відіграють велику роль у культурі суспільства,бо вони безпосередньо позначаються на мисленні і поведінці людини. Треба відзначити, щоієрархія, культура та ринкові відносини в процесі взаємодії можуть давати синергічніефекти.
Значущою галуззю економіко-соціологічного знання є вивчення економічної поведінкилюдей і чинників, що цю поведінку визначають. Як відомо, поняття "економічна поведінка" складається з мотивації, що спрямована напідвищення свого добробуту (підвищення кваліфікації теж); мислення, що віддзеркалюєекономічні зв'язки та відношення між суспільними, виробничими та особистіснимисуб'єктами; вчинків що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а з іншого -на спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб'єктамиекономічної діяльності.
Для розуміння проблем економічної культури та економічної освіти дуже важливоспинитись на таких моментах:
1. Існують об'єктивні труднощі засвоєння сучасної економічної культури та ринковогомислення.
2. Ринкові відносини вимагають (незалежно від наших бажань) від людей нового рівняекономічних знань.
Визначальною умовою переходу до ринку є формування суб'єктів ринкових відносин, у ролі яких виступають підприємці. Підприємництво є необхідною, визначальною рисою ринку, його обов'язковим атрибутом. Немає підприємців - немає і ринку, і навпаки.
Поняття "підприємництво" надзвичайно містке. Зумовлено це тим, що в ньому переплітається сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних та психологічних відносин. Уявлення про нього складалося впродовж значного історичного часу, змінювалось під впливом базисних та надбудовчих інституцій, психології людей.
Ураховуючи інтерес, вигоду як невід'ємний атрибут підприємця, не можна лише ним визначати мотиви його діяльності. Адже в умовах ринкового середовища суб'єктів підприємницької діяльності багато, і між ними точиться конкурентна боротьба за кращий результат - прибуток. Одержати його можна лише за умови вибору найбільш ефективного варіанту використання ресурсів, економічного ризику, новаторських ідей. Це спонукає підприємця йти непротореним шляхом, застосовувати найкращі якості працівника: творчість, сумлінну працю, організаторські здібності. Прагнення проявити себе як особистість у певній сфері діяльності, реалізувати свої ідеї та результати праці, зробити їх надбанням суспільства - це також інтерес підприємця, який відіграє значну роль у житті суспільства, є рушієм його поступу.
Все це і робить підприємця піонером, який веде переду своїй справі, а підприємництво - локомотивом економічного, соціального і культурного розвитку людського суспільства
Свою діяльність підприємець (особливо висококваліфікований) спрямовує на виготовлення не товарів-аналогів, а виробів, що мають якісно нові риси. Зрозуміло, що виробництво їх не може принести підприємцю миттєву віддачу (прибуток). Однак віддача обов'язково виявиться через певний час, коли відбудуться зміни у виробництві, його структурі, а отже, і у потребах суспільства. Причому прибуток, який отримуватиме підприємець, в умовах, що склалися в результаті зазначених перемін, перекриває всі витрати. Через це підприємець переважну частину прибутку, що отримує, направляє у господарську діяльність, а не на власні потреби.
Поняття "підприємець" часто застосовують як синонім таких понять, як "господар", "бізнесмен". Людину, яка організувала свою справу і веде її, називають саме одним з цих понять. Однак виникає запитання: ким є суб'єкт, що має свою ферму або майстерню, де виробляється певна продукція, реалізація якої дає йому змогу лише безбідно існувати? Чи можна його назвати підприємцем, бізнесменом? Якщо так, тоді і великий власник, багатство якого зростає вивисокими темпами, і дрібний товаровиробник, прибутки якого невеликі, а то й на межі банкрутства, - підприємці? Обидва вони, як і всі інші, хто самостійно на свій страх і ризик займаються певною справою, одержуючи від неї певний доход, є господарюючими суб'єктами. Це поняття більш широке і об'ємніше, ніж "підприємець".
Найхарактерніші риси підприємця, які виділяють його серед гос-подарюючих суб'єктів, влучно узагальнив Й. Шумпетер:
1) виготовлення нового блага або нової якості того чи іншого блага;
2) освоєння нового ринку збуту;
3) одержання нового джерела сировини або напівфабрикатів і запровадження нового методу виробництва;
4) здійснення відповідної реорганізації.
Для того щоб здійснювати постійний пошук нових способів комбі-нування ресурсів, потрібно мати відповідні якості: волю і здібності; здатність визначати головні моменти діяльності, "плисти проти течії", долаючи опір соціальних сил; здійснювати вплив на інших результатами своєї діяльності, духовною свободою, витратами сил та енергії.
Реальне підприємництво несумісне ні зі спекуляцією, ні з так званим паперовим підприємництвом, що зводиться до концентрації виробництва і капіталу за рахунок придбання, злиття та поглинання, що так характерно для України в період перехідної економіки. На цю проблему свого часу звертав увагу і видатний англійський економіст Дж. М. Кейнс. Спекулянти не завдають шкоди, писав він, якщо вони залишаються бульбашками на поверхні чистого потоку підприємництва. Однак становище стає серйозним, коли перетворюється на бульбашку у вирі спекуляції. Коли розширення виробничого капіталу в країні стає побічним продуктом діяльності ігрового дому, важко чекати добрих результатів.
Формування високої, економічно ефективної та соціальне відповідальної підприємницької культури є одним з головних завдань, що стоїть перед Україною, визначальною умовою виходу її з економічної кризи.
Справжнє підприємництво можна втілити в життя за умови економічної свободи людини, права вибору діяльності для реалізації своїх потенцій, а також персональної економічної відповідальності за результати роботи, наслідком якої може бути прибуток або банкрутство.
Отже, підприємець - суб'єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку та розвитку нових видів та методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси підприємництво - це тип господарської поведінки підприємців щодо організації розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку та соціального ефекту
У виявленні ініціативної, новаторської, самостійної діяльності розкривається сутністьпідприємництва. Його мета зводиться, з одного боку, до одержання прибутку або особистого доходу, в результаті не якихось кон'юнктурних справ, а точного розрахунку, а з іншого - до найбільш ефективного використання чинників виробництва, намагання реалізувати творчі потенції людини.
Ринкові відносини вимагають ринкового мислення, внутрішньої гнучкості, високої активності та й здатності прийняти те, що неможливо змінити.
Список використаної літератури:
1. Борисов Е.В. Экономическая теория. - Москва: Юрайт, 1998. - 478
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 1995. - 471 с.
3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект / За ред. Г.Климка, В.Несторенка. - Знання, 1997.
4. Тарасович В. Про предмет фундаментальної економічної наки // Економіка України. - 1998. - №4.
Loading...

 
 

Цікаве