WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сучасні економічні теорії зростання - Реферат

Сучасні економічні теорії зростання - Реферат

місткість ринку, що змінюється.
Загалом теорії Харрода і Домара поєднує висновок про доцільність підтримання постійного темпу економічного зростання як вирішальної умови досягнення динамічної рівноваги, коли в основному подолано циклічні порушення. Відповідно до їх моделей, стійкий темп зростання в довгостроковому періоді забезпечується за такого співвідношення факторів виробництва, що вплине на зростання сукупного попиту та пропозиції. Обидва вчені вважали, що реалізація моделей гармонізованого зростання можлива лише в результаті активного державного втручання в економіку, тобто вони визнавали основний постулат кейнсіанської концепції про залежність динаміки економічних процесів від пропорцій між заощадженнями й інвестиціями.
Серед неокласичних концепцій макрорегулювання економіки виокремлюють теорію економічного зростання Дж. Міда. Дж. Мід (нар. 1907) - англійський економіст, здобув освіту в Оксфордському і Кембриджському університетах, професор Лондонської школи економіки, член Королівського економічного товариства. Його основні праці - "Планування і ціновий механізм" (1948 p.), "Геометрія міжнародної торгівлі" (1952 p.), "Відсоток і безробіття" (1958 p.), "Неокласична теорія економічного зростання" (1951 р.). У теорії економічного зростання вчений розглянув особливості моделі розвитку економіки, в якій зростання суспільного виробництва пов'язувалось зі зміною різних економічних факторів. Основне поняття, що враховує вплив різних факторів економічного зростання на динаміку національного продукту (доходу), - це поняття виробничої функції, її найпростіший вигляд такий:
Yt=F(Kt,Lt,Tt,Nt),
де Yt - обсяг національного виробництва; Kt - розміри капіталу; Lt - трудові ресурси; Tt - узагальнений природний ресурс, визначений на основі статистичної обробки динамічних рядів у базисному (?-му) періоді; Nt - фактор, що повинен уловити вплив на обсяг виробництва технічного прогресу, представленого тут як функція часу.
Якщо задано закони зміни ресурсів і кінцевого споживання Ct, то мова йтиме про траєкторію обсягів виробництва продукції відповідно до рівняння
Yt+l = Yt+F(Kt,Lt,Tt,Nt)-Ct, де F(Kt, Lt, Tt, Nt) ? const.
У цих умовах зміна темпів зростання заощаджень, отже, норми нагромадження відразу впливатиме не на темпи національного виробництва, викликаючи їх прискорення або уповільнення, а на зміну співвідношення темпів зростання основних виробничих ресурсів (капіталу і праці). Відповідно до цієї моделі господарська рівновага є досить стійкою, тому державне втручання в економіку повинно бути мінімальним і обмежуватися сферою кредитно-грошового регулювання. Гнучка кредитно-грошова політика змінить співвідношення між прибутком і зарплатою і вплине на темп зростання зайнятості. У результаті всі основні макроекономічні змінні зростають у стійкому темпі, що дорівнює темпу зростання робочої сили.
Розвитку моделей економічного зростання сприяло використання принципу оптимальность З'явилися теорії оптимального зростання Ф. Рамсея, Я. Тімбергена ("Оптимальний рівень пропозиції", 1956 p.),
Р. Солоу ("Лінійне програмування й економічний аналіз", 1958 p.), Е. Фелпса. В їх теоріях розглядається послідовність виробництва обсягів випуску продукції за роками з урахуванням таких економічних факторів, як нагромадження капіталу Kt, споживання Ct і технічний прогрес Tt. Така послідовність може бути названа припустимою траєкторією розвитку, якщо задовольняє певні вимоги (наприклад, у ній запланований темп зростання економіки, що відповідає динаміці одного або кількох виробничих ресурсів). Вважається, що оптимальною траєкторією (Kt Ct Tt) є така, на якій досягає максимуму деяка функція оптимальності. Це передусім функція максимізації корисності від споживання. Серед оптимальних траєкторій виокремлюють особливі траєкторії - магістралі, на яких досягається максимальний середній темп зростання, що економічна система може витримати як завгодно довго. Теорія моделей оптимального зростання розроблена досить глибоко. На основі використання складного математичного апарату досліджено багато характеристик оптимальних траєкторій, зокрема, їх зв'язок з вирішенням проблем максимізації сукупного споживання.
Модель, призначена для знаходження максимально можливого темпу зростання економічної системи і рівня споживання, була розроблена в теорії розвитку багатогалузевої економіки Дж. Неймана (1903-1957) - американського математика, кібернетика, який здобув освіту в університетах Берліна, Цюріха, Будапешта, викладав у Принстонському, Гамбурзькому і Берлінському університетах. Його основна економічна праця - "Теорія ігор і економічна поведінка" (1937 p.). Найпростіша модель багатогалузевої економіки, що розширюється, була запропонована Дж. Нейманом для знаходження максимально можливого темпу зростання економічної системи і цін. Модель, у якій враховувалися тільки обмеження, пов'язані з технологією, описується за допомогою такого рівняння:
де ? - максимальний технологічний темп зростання багатогалузевої економіки за максимального використання вектора інтенсивностей і мінімізації витрат; (х^... Xj) - вектор інтенсивності виробничих
способів, названий нейманівським (нейманівські інтенсивності); by - випуск продукції, виробленої виробничим способом; а.у - величина витрат фактора виробництва у виробничому способі.
?
Матриця витрат А дорівнює ? atj; матриця продукції (випуску) В дорівнює ? bl}.
? Нейманівські ціни продуктів і факторів (?? ... р^) визначаються
співвідношеннями
Цеозначає, що одне технологічне зростання без урахування вектора інтенсивностей може не дати значного приросту продукції. Відмітною ознакою нейманівських інтенсивностей є те, що вони дають можливість описати оптимальну траєкторію зростання економічної системи і відповідну їй оптимальну траєкторію цін.
Огляд основних неокласичних макроекономічних теорій зростання дає змогу зробити певні висновки. У більшості моделей розвитку економіки розглядаються проблеми стійкого збалансованого зростання основних макроекономічних змінних; вивчаються умови мак-симізації здебільшого сукупного, а не індивідуального споживання, тому вимоги Парето-оптимальності найчастіше не враховуються. Проте неокласичні моделі оптимального зростання набули значного поширення. У багатьох країнах вони використовуються для цілей перспективного планування і довгострокового прогнозування економічного зростання.
Список використаної літератури
1. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - 297 с.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
3. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, ?. О. Татаренко. - К.: Вид-во КНЕУ, 1999. - 564 с.
4. Коуз Р. Фирма, рынок и право. - М., 1993.
5. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990.- 311с.
6. Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1996. - 785 с.
7. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.
8. Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. - СПб.: Питер, 2000. - 288 с.
9. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1995. - 352 с.
10. Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. - К.: Віпол, 1994. -704с.- Ч. I, П.
11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. ?. ?. Климка, В. ?. Нестеренка. - К.: Вища шк.; Знання, 1997. - 743 с.
12. Петти У. Экономические и статистические работы. - ?., 1940. - 324с.
13. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. - М., 1955. - 702 с.
14. Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. - М.: Алгон, 1994. -Т. 1. -333с.
15. Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. - М., 1936. - 401 с.
16. Скомарохова О. І. Соціальна політика та соціальний захист економічно активного населення України: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - К., 1998.
17. Сурин А. И. История экономики и экономических учений. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 200 с.
18. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. А. I. Кре-дісова. - К.: Віра-Р, 1997. - 448 с.
19. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. - М., 1992.
20. Хейне П. Экономический образ мышления. - М., 1991.
21. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е. Ф. Борисов. - М.: Юристь, 1997. - 536 с.
Loading...

 
 

Цікаве