WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність і еволюція грошей - Реферат

Сутність і еволюція грошей - Реферат


Реферат на тему:
Сутність і еволюція грошей
Зміст
1. Розвиток форм вартості і сутність грошей.
2. Функції грошей.
Список літератури.
Проста, одинична або випадкова форма вартості
Насамперед потрібно сформулювати ознаки грошей. Вони повинні мати загальне (суспільне) визначення, слугувати засобом збереження вартості і на цій основі використовуватися як посередник при обміні товарів і послуг.
Грошова форма вартості - результат тривалої еволюції мінової вартості. Перш ніж виникли гроші, мінова вартість кілька разів змінювала свою форму. Історично першою була проста, одинична або випадкова форма вартості:
1 лантух збіжжя (товар А) = 1 сокирі (товар В).
Товар А відіграє активну роль, виражаючи свою вартість у товарі В, тому товар А перебуває у відносній формі вартості. Товар В виконує пасивну роль, оскільки служить виразом вартості товару А, протистоїть йому як еквівалент, тому другий товар В перебуває в еквівалентній формі вартості.
Проста, одинична або випадкова форма вартості - це така форма, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості. Якщо поміняти товари А і В місцями, суть цієї форми вартості не зміниться.
Аналіз простої, одиничної або випадкової форми вартості свідчить, що вартість тут не може бути виражена безпосередньо в робочому часі. Вартість одного товару може бути виражена тільки опосередковано, через вартість іншого товару. В самому факті прирівнювання у певній міновій пропорції двох різнорідних товарів розкривається їх подібність.
Повна або розгорнута форма вартості
Розвиток суспільного поділу праці, зокрема відокремлення скотарства від землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Він знаменував також перехід від простої, одиничної або випадкової форми вартості до повної або розгорнутої, яку можна виразити так:
У результаті регулярного обміну мінові пропорції набували стійкішого характеру. Оскільки товар безпосередньо обмінювався на інший, а обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розкладом первіснообщинного ладу поступився місцем індивідуальному обміну, останній наштовхнувся на певні обмеження. Наприклад, власник шкури тварини міг придбати зерно лише у тому разі, якщо вона не була йому необхідна. Тому обмін одного товару на інший нерідко був неможливий, вартість кожного товару не набувала остаточного, загальноприйнятого вираження. Для цього був потрібен товар, який мав би споживну вартість для всіх членів суспільства. У складнощах безпосереднього товарообміну знаходили свій зовнішній вияв внутрішні суперечності між товаром і товарним виробництвом, між споживною вартістю і вартістю, між конкретною й абстрактною працею.
Загальна форма вартості
Розвиток виробництва, поглиблення суспільного поділу праці, розширення кола обмінюваних продуктів привели до стихійного виділення товару, на який обмінювалися всі інші товари. Цей обмін здійснювався не лише для того, щоб придбати певний товар для власного споживання, а й для того, щоб обмінювати його на всі інші товари. Із зміцненням такого становища всі товари, що вироблялися, почали виражати свою вартість в єдиному товарі, який унаслідок цього перетворився на загальний еквівалент, тобто мав властивість загальної обмінюваності. Закономірний характер його появи зумовлений тим, що обмін перетворився на постійну життєву потребу. Розгорнута форма вартості перетворюється на загальну:
Загальна форма вартості - це така форма, за якої безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості. Тут багатьом товарам у відносній формі вартості протистоїть один загальний еквівалент, у споживній вартості якого виражають вартість усіх інших товарів. Абстрактна суспільна праця, що міститься у всіх товарах, виражається в одному і тому самому виді конкретної приватної праці.
Загалом потреба в загальному еквіваленті зумовлена тим, що на певному етапі розвитку продуктивних сил, коли обмін стає регулярним явищем і визначає умови життя певної частини виробників, розширення масштабів товарного виробництва загострює внутрішні суперечності товару, які розв'язуються через появу грошей. На цьому етапі розвитку виробництва й обміну роль загального еквівалента ще не була закріплена за певним товаром. На різних етапах історичного розвитку, у різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували найрізноманітніші товари. Це були переважно продукти масового виробництва, що відігравали вирішальну роль в економіці цих народів. Наприклад, у давніх греків роль загального еквівалента виконувала худоба, хутро і шкіра - у скандинавських народів, чай - у Монголії, сіль - у Судані й Абіссінії. На Русі тривалий час функцію загального еквівалента виконувало хутро куниць.
Грошова форма вартості
У процесі історичної еволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувся перехід від загального товарообміну до грошової форми обміну і відповідно - від загальної форми вартості до грошової.
Відмінність загальної і грошової форм вартості полягає не в тому, який саме товар виконує роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилась ця роль за одним товаром. Якщо це сталося, то здійснюється перехід до грошової форми вартості, яку можна виразити так:
Золото, яке використовувалося в побуті первісних общин за 12 тис. років до н. е., стало загальним еквівалентом лише в середині XIX ст. Цьому передував тривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей, металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, сріблом.
Перші золоті монети запровадив лідійський цар Плес (VII ст. до н. е.). Слово "монета" вперше з'явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е., в Римі при її храмі (Юнони Монети) карбувалися гроші. Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке згодом поступилося місцем золоту. Тривалий час у різних країнах використовували обидва благородні метали. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення. Так, англійська грошова одиниця фунт стерлінгів раніше була повновагим фунтом срібла, про що свідчить її назва. Остаточно загальним еквівалентом золото було визнане в основних країнах Європи в середині XIX ст., дещо пізніше
Loading...

 
 

Цікаве