WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Структура ринку. Критерії класифікації ринків - Реферат

Структура ринку. Критерії класифікації ринків - Реферат

ліквідації акціонерного товариства. Привілейована акція має гарантований, встановлений відсоток дивіденду незалежно від розміру прибутку, але не дає права голосу на зборах акціонерів. Вона дає власнику право на отримання в першу чергу частини майна у разі ліквідації товариства і повернення йому номінальної вартості акції за вимогою. Певні акції цього виду дають право отримувати надприбуток (додатковий дивіденд) або заощаджений дивіденд (не виплачені дивіденди за кілька років). Такі акції називаються кумулятивними. Іменна акція - це грошовий документ, зареєстрований у книгах компанії на ім'я власника. Продати її можна лише з дозволу компанії. Рух таких акцій реєструється в спеціальних книгах. В акціях на пред'явника ім'я їх власника не згадується.
Акції продають і купують на фондовій біржі. На кожній акції вказано її номінальну ціну ("номінал"), але на біржі акції продають за ринковою ціною, тому кожна акція має ринковий курс, зумовлений
розміром дивідендних виплат і позичкового відсотка в країні. Курс акцій значною мірою залежить від фінансово-економічного становища й довіри до певної компанії, економічної кон'юнктури на національному, регіональному і світовому ринках.
Облігація - це цінний папір (грошовий документ), що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін і з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Ринок цінних паперів складається з первинного і вторинного ринків. На первинному ринку здійснюється емісія та продаж державних облігацій, а також акцій і облігацій, які випускаються різними акціонерними компаніями, за номінальною ціною. Вторинний ринок призначений для перепродажу цінних паперів за курсовою ціною, яка формується під впливом попиту і пропозиції. Це відбувається на фондовій біржі, тому ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком.
Ринок цінних паперів має безпосередній зв'язок з кредитним ринком через взаємозв'язану діяльність фондових бірж і банків. Купуючи і продаючи значну кількість цінних паперів, змінюючи норму відсотка, держава може впливати на рух грошової маси, на стан споживчого попиту і попиту на грошовий капітал, виконувати роль барометра економічної кон'юнктури.
Грошовий ринок також дуже близький до ринку капіталів, адже на обох ринках відбувається рух грошей. Розрізняють їх за такими критеріями:
o на ринку грошей купують гроші для придбання будь-яких товарів; на ринку капіталів - для придбання засобів виробництва і робочої сили;
o ринок капіталів - це ринок середньострокових і довгострокових кредитів, а ринок грошей охоплює лише короткострокові позики (від 1 дня до одного року), а також ринок валют.
Валютний ринок - це система відносин щодо купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів у різних національних валютах за вільними ринковими цінами. Функціонування валютного ринку зумовлено розвитком зовнішньоекономічних зв'язків між різними країнами, зовнішньою торгівлею, туризмом, необхідністю взаємних розрахунків. Усі види операцій на валютному ринку поділяються на поточні операції й операції з капіталом.
Ринок поточних операцій - це сектор валютного ринку, де національну валюту продають і купують окремі особи або уряд з метою переправити її до своїх країн. Суб'єктами цих відносин є іноземці, які хочуть імпортувати національні товари, а також іноземні туристи, іноземні уряди, іноземні фірми.
Ринок операцій з капіталом охоплює систему відносин:
o щодо купівлі-продажу цінних паперів інших країн - портфельні інвестиції;
o щодо здійснення витрат на придбання обладнання, підприємств в іншій країні - прямі інвестиції.
Валютні ринки за своїм режимом поділяються на вільні (в країнах, де відсутні валютні обмеження) і з певними обмеженнями (у країнах, де валютні операції здійснюються уповноваженими органами за офіційним курсом). Курс валюти - це ціна однієї валюти в грошових одиницях іншої валюти.
Ринок праці
Ринок праці (робочої сили) - це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, в якій робоча сила є товаром, тобто продається і купується відповідно до законів ринкової економіки. Ринок праці посідає важливе місце в розвиненій ринковій системі. Для формування цього ринку в країні необхідні такі умови:
o свобода пропозиції робочої сили, тобто вільний вибір професії або виду діяльності, вільний вибір між зайнятістю і незайнятістю в суспільному виробництві;
o наявність у того, хто наймає робочу силу, реальних прав наймати і звільняти працівників, звичайно, в межах трудового законодавства;
o скасування будь-яких обмежень на формування заробітної плати та інших законних доходів за офіційно встановленого гарантованого мінімуму.
Працівники - власники робочої сили, створюють пропозицію цього товару, а підприємці - власники капіталу, створюють попит на робочу силу. Співвідношення попиту і пропозиції формує ціну цього товару, яка виражається у грошовій формі заробітної плати. Попит на робочу силу залежить і від продуктивності праці. Підприємець може збільшувати попит на працю, наймати додаткових працівників лише доти, доки заробітна плата не перевищує їхвнеску у створений продукт.
Багато чинників впливає і на пропозицію праці. Вирішуючи, продавати чи не продавати свою працю, людина вибирає між двома цінностями: своїм дозвіллям і тими споживчими благами, які зможе придбати за заробітну плату. Якщо підвищується рівень заробітної плати, починає діяти ефект заміщення: працівникові стає вигідно відмовитися від годин дозвілля і збільшити свій робочий час, оскільки більша заробітна плата забезпечує йому можливість придбати більше необхідних товарів і послуг. Разом з тим підвищення заробітної плати створює ефект доходу, який виявляється в тому, що, задовольнивши свої першочергові потреби, працівник починає більше цінувати дозвілля. Для того щоб він збільшив пропозицію своєї праці на ринку, необхідно підвищити йому заробітну плату. Отже, пропозиція праці прямо залежить від ціни на неї.
Попит і пропозиція робочої сили тісно пов'язані з такими соціально-економічними явищами, як безробіття, бідність, зайнятість, що становлять надзвичайно складну проблему для будь-якої країни.
Розглянувши структуру ринку за критерієм економічного призначення об'єктів ринкових відносин, слід зазначити, що перелічені ринки відрізняються за об'єктом купівлі-продажу і специфікою формування попиту і пропозиції. Виходячи з критеріїв класифікації ринків (табл. 4), можна розкрити загальні ознаки та відмінності інших видів ринку. Втім, незалежно від критеріїв класифікації ринків усі вони є елементами єдиного цілого, де між різними видами ринків та їх суб'єктами встановлюються складні або опосередковані зв'язки, на основі яких формуються закони функціонування ринку і ринкової системи в сучасних умовах.
Прогресивний розвиток ринкових відносин об'єктивно приводить до формування ринкової економіки. Але поняття "ринок" і "ринкова економіка" не тотожні. Ринок у різних формах існував ще відтоді, як функціонує товарне виробництво. Та не завжди товарне виробництво і ринок приводять до ринкової економіки. Ринкова економіка - це якісний стан, тип функціонування економічної системи, яка ґрунтується на ринкових відносинах у всіх ланках і на всіх стадіях суспільного відтворення і на регулюючих функціях державних структур.
Для побудови ринкової економіки потрібно відтворити передумови, вироблені світовою практикою.
Список використаної літератури
1. Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории: микроэкономика, макроэкономика. - Л.: Лениздат, 1998. - 574 с.
2. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность). - М.: БЕК, 1996. - 352 с.
3. Беляев О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. -328с.
4. Борисов Е. Ф. Экономическая теория. - М.: Юристь, 1999. - 568 с.
5. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: вопросы - ответы. - М.: Инфра-М, 2000. - 196 с.
6. Бутук А. И. Экономическая теория. - К.: Вікар, 2000. - 301 с.
7. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. - М.: Мысль, 1987.
8. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., ПалкінЮ. І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 403 с.
9. Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні (остання третина XIX - перша третина XX ст.). - К.: Наук, думка, 1994. - 244 с.
10. Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 1994. - 297 с.
11. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.
12. Економічний словник. - К., 1973.
Loading...

 
 

Цікаве