WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Максимізації загального чистого результату діяльності підприємства - Реферат

Максимізації загального чистого результату діяльності підприємства - Реферат

лауреат Нобелівської премії В. Леонтьєв (Wassily Leontief) опублікував результати своїх досліджень, присвячених практичній перевірці положень та концепцій Хекшера_оліна (праця "Domestis Production and Foregn Trade: the Qmerican Capital Position Re-e[amined" (1953)).
В.Леонтьєв у своїй роботі проаналізував висновок теорії Хекшера - Оліна про те, що країни експортуються товари, у виробництві яких інтенсивно використовуються надлишкові й тому дешевші для них фактори виробництва, та імпортують товари, у виробництві яких ці факторизастосовуються менш інтенсивно. Точніше, від одночасно перевіряв 2 припущення:
1) теорія Хекшера-Оліна справедлива;
2) в економіці США, як вважалось, капітал більшою мірою надлишковий, ніж у їх торгових партнерів. Тому, відповідно до теорії, вони повинні експортувати капіталомісткі товари.
Для підтвердження цих припущень В. Леонтьєв підрахував, скільки необхідно капіталу та робочої сили, щоб виробити товари для експорту вартістю в 1 млн. дол. США та товари такої ж вартості, які прямо конкурують з імпортними товарами. Для розрахунків він використав міжгалузеві баланси "затрати - випуск", підготовлені для американської економіки за 1947 р. Промисловість була поділена на 50 секторів ( з яких 37 виходили зі своїми товарами на зовнішній ринок). Для кожної галузі він розрахував затрати праці та капіталу на одиницю товару, причому не обмежувався тільки готовою продукцією, а робив розрахунки й для проміжної продукції. Потім, використавши структуру експорту США у 1947 р., він розрахував затрати капіталу та праці, необхідні для виробництва типового набору експортних товарів вартістю в 1 млн. дол. США. Аналогічно були обчислені затрати капіталу та праці, необхідні для виробництва американських товарів, які могли б прямо замінити імпортні, причому зі структури імпорту були виключені деякі товари, які у США не продукувались (н-д: слово, кава). Результатом досліджень стало порівняння співвідношення капітул (Кх) та праці (Lх), необхідних для виробництва одиниці американського експорту (Кх/Lх), із співвідношенням капіталу (Кm) та праці (Lm), потрібних для виробництва одиниці американського імпорту (Кх/Lх).
Таблиця 1.5. Результати досліджень.
Необхідні затрати Одиниця вимірювання Умовне позначення Експорт Імпорт, що конкурує
Капітал, ціни 1947 р. Дол. США K 255000 3091000
Праця Люд.-рік L 182 170
Співвідношення Дол.. США /люд. -рік K/L 140011 18182
Умови перевірки були такими: якщо висновки теорії Хекшера-Оліна правильні, а капітал у США відносно надлишковіший, то (з врахуванням внеску усіх галузей) показник затрат капіталу в розрахунку на 1 працівник (Кх/Lх) у стандартному наборі товарів, що експортуються із США, повинен бути вищим, ніж аналогічний показник (Кх/Lх) в імпортозаміщувальній продукції, що входить в стандартний набір товарів, які ввозяться до США.
Співвідношення (Кх/Lх) отримало назву "статистика Леонтьєва" (Leontief Statistic). Згідно з цим співвідношенням країна може вважатися капіталонасиченою, якщо (Кх/Lх)/(Кх/Lх)>1, і проценасиченою, якщо (Кх/Lх)/(Кх/Lх)<1.
Результат, отриманий Леонтьєвим, виявився парадоксальним: у 1947 р. США продавали іншим країнам працемісткі (а не капіталомісткі) товари в обмін на відносно капіталомісткі (а не працемісткі). Ключовий параметр (Кх/Lх)/(Кх/Lх) становив лише 0,77, тоді як згідно з теорією Хекшера-Оліна він повинен бути набагато більшим від одиниці.
Парадокс Леонтьєва (Lejntief Paradox): теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: праценасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені - працемістку.
Сам Леонтьєв та інші економісти робили численні спроби пояснити цей парадокс. У 1956 р. Леонтьєв повторив свої розрахунки, використовуючи дані за 1951 р., кий був роком завершення післявоєнного відновлення економіки США. Американський експорт знову виявився менш капіталомістким порівняно з американський імпортом, але лише на 6%ю Для 1962 р. результат був ще парадоксальнішим: американський експорт виявився на 26% менш капіталомістким порівняно з імпортом. Аналіз експортно-імпортних операцій Японії за 1959 р. показав, що Японія, яка у 50-ті рр.. була праценадлишковою країною, експортує капіталомісткі та імпортує працемісткі товари. Індія, яка має надлишок робочої сили, експортувала, за опублікованими у 1962 р. даними, у цілому працемісткі товари, але її експорт у США був капіталомісткішим.
Отже, незважаючи на відмінності у техніці розрахунків, усі дослідження в основному підтвердили наявність парадокса Леонтьєва, вчені почали вводити в модель Хекшера-Оліна й інші, крім капіталу та праці, фактори виробництва такі як технологія, кваліфікація робочої сили.*
Пояснення парадоксу Леонтюєва:
1)продукція може вироблятися різними методами;
2)робоча сила не є однорідним товаром;
3)США, імпортують значну кількість сировини, видобування якої вимагає значних затрат капіталу;
4)ще одне пояснення парадокса Леонтьєва у 1971 р. дав американський економіст Роберт Белдвін (Rboldwin), який врахував існування американського імпортного тарифу. Цей тариф вводиться для того, щоб захистити від іноземної конкуренції працемісткі галузі американської промисловості, перешкоджаючи тим самим імпорту працемістких товарів. Перерахунки, зпроблені Белдвіном, показали, що відміна тарифів зменшує ефект парадокса Леонтьєва на 5%, але не скасовує його зовсім.
Отже, парадокс Леонтьєва полягає у тому, що всупереч теорії працепадлишкові країни експортують капіталомістку продукцію, а капіталонадшикві - працемістку.
- Парадокс Леонтьєва не відповідає на численні запитання, а багато інших тестів, враховуючи кваліфікаційний склад робочої сили й інші фактори та охоплюючи великі групи країн, підтвердили справедливість теорії Хекшер-Оліна.
-Парадокс Леонтьєва застерігаю. Від прямолінійного використання теорії Хекшера-Оліна у практиці міжнародної торгівлі.
- Теорія Хекшера-Оліна разом з доданими пізніше уточненнями залишається одним зі головних інструментів аналізу міжнародної торгівлі та її впливу на розподіл і перерозподіл доходів.
[7, ст. 84-87]
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.
1. Що таке меркантилізм? Суть мерконтилістської теорії.
2. Хто був засновником теорії абсолютних переваг? На яких принципах будується теорія абсолютних переваг?
3. Які переваги теорії абсолютних переваг?
4. Які недоліки теорії абсолютних переваг?
5. Суть теорії порівняльних переваг. Що таке альтернативні витрати та альтернативна ціна?
6. переваги та недоліки теорії порівняльних переваг.
7. Зміст теорії Хекшера-Оліна та теореми Хекшера Оліна Самульсона.
8. Переваги та недоліки теорії Хекшера-Оліна та теореми Хекшера-Оліна Самульсона.
Loading...

 
 

Цікаве